Виділено самофертильні лінії люцерни з високим і низьким вмістом нектару, який оцінювали шляхом центрифугування квітки. Проведено дослідження генетичної природи ознаки "нектаропродуктивність рослини" люцерни за методикою Джінкса-Хеймана, шляхом штучного схрещування за діалельною схемою. Встановлено, що ця ознака має складну природу, в її контролі приймають участь гени з ефектами адитивності та домінування при нерівномірному їх розподілі. Виділено лінії, які мають найбільшу селекційну цінність за цією ознакою. Складено прогноз покращання ознаки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*444*69,025 + П222.41-31

Рубрики:

Загальна ботаніка

Кормовий гарбуз

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: Medicago sativa L., Rhizobium meliloti, транспозоновий мутагенез, частота мутацій, ефективність симбіозу, азотфіксувальна активність, відносний внесок генотипів
Індекс рубрикатора НБУВ: П223.2-273.162.3,025 + П058.13-82,025

Рубрики:

Люцерна

Бульбочкові бактерії (ризобії)

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено дію технології гранулювання та різних способів і режимів зберігання на зміни пивоварних якостей гранульованого хмелю ароматичних і гірких сортів. З'ясовано вплив температури та експозиції нагріву на інтенсивність окиснення гірких речовин у шишковому, розмеленому та гранульованому хмелі без доступу кисню повітря. Експериментально доведено, що у процесі одержання гранул хмелю (тип 90) на сучасній лінії гранулювання втрати специфічних гірких речовин і поліфенолів не перевищують 5 % (відносних), за виключенням ефірної олії, вміст якої певною мірою зменшується за рахунок втрат монотерпенів. Встановлено відмінності у біохімічному складі гранул хмелю (тип 90) ароматичних і гірких сортів, обгрунтовано необхідність врахування даних чинників під час зберігання продукції та виготовлення пива. З метою забезпечення мінімальних втрат пивоварних якостей гранульованого хмелю запропоновано оптимальний спосіб та режим зберігання. Основні результати наукового дослідження впроваджено у виробництво.

Встановлено, що між сортами люцерни є різниця в реакції конкурентних відносин на покривні злакові культури. Обгрунтовано доцільність використання сортів люцерни з високими конкурентними можливостями для безгербіцидних технологій вирощування насіння.

Індекс рубрикатора НБУВ: П223.2-317

Рубрики:

Люцерна

Шифр НБУВ: Ж14378 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено основні положення організації технохімічного контролю в лабораторіях та чинні стандартизовані методи визначення показників якості продукції рослинництва: зерна і продуктів його переробки, борошномельних, круп’яних культур, насіння олійних, бульб картоплі, плодів і овочів, коренеплодів цукрових буряків, льоносировини, хмелесировини і продуктів її переробки. Окреслено вимоги до облаштування і організації праці у лабораторії, зокрема, метрологічне забезпечення контрольно-випробувальних лабораторій, порядок заповнення, зберігання та обліку документації в контрольно-випробувальних лабораторіях, а також описано техніку безпеки в контрольно-випробувальних лабораторіях. Увагу приділено технохімічному контролю зерна (насіння) і продуктів його переробки, відбіру і підготовці проб зерна та насіння до аналізу. Означено органолептичну оцінку якості зерна (насіння) та визначено вологість зерна (насіння) та продуктів його переробки.

Наведено основні положення організації технохімічного контролю в лабораторіях та чинні стандартизовані методи визначення показників якості продукції рослинництва: зерна і продуктів його переробки, борошномельних, круп'яних культур, насіння олійних, бульб картоплі, плодів і овочів, коренеплодів цукрових буряків, льоно-, хмелесировини і продуктів її переробки.

Представлено для вивчення методики оцінки якості зерна, призначеного для переробки. Вказано методи підготовки до переробки, визначення виходів борошна та крупи. Запропоновано оцінку якості готової продукції: борошна, крупи, макаронів, олії різними методами. Також наведено методику лабораторної пробної випічки хліба, кулінарної оцінки крупи та макаронів. Навчальний посібник містить роботи з різних способів переробки плодоовочевої продукції, а також методи оцінки якості технічної сировини призначеної для переробки та продуктів її переробки.

Подано характеристики різних видів продукції рослинництва як об’єктів зберігання. Описано способи післязбиральної обробки, режими і способи зберігання, технології переробки зернових мас, олійних культур, капусти, цибулі, плодових, зеленних та коренеплідних овочів, плодоягідної продукції, картоплі. Звернено увагу на основи технології виробництва вина, наведено його класифікацію. Особливе місце відведено проблемам зберігання і переробки цукрових буряків, продукції луб’яних культур, хмелю, тютюну та махорки, виробництва і зберігання комбікормів, штучно зневоднених кормів та кормів рослинного походження.