Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.121-54

Рубрики:

Токсикоінфекції сальмонельозної групи у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведені клініко-біохімічні та цитохімічні дослідження у поєднанні з математичним методом обробки даних при гострому вірусному гепатиті В у дітей свідчать про високу ефективність застосування аміксину. Використання цього препарату разом із базисною терапією - це перспективний метод лікування зазначеного захворювання у дітей, а запропонований математичний метод можна рекомендувати для використання в практичній медицині.

Вивчено загальний реактивний потенціал організму у 110-ти дітей, хворих на шигельоз Флекснера 2а. Встановлено, що шигельоз у дітей раннього віку супроводжується різким зрушенням лейкоцитограми вліво до паличкоядерних - 52,6 %, що свідчить про наявність тяжкого токсикозу. У період реконвалесценції шигельозу в дітей спостерігається підвищення клітинно-фагоцитарного показника, який вказує на збереження запального процесу і потребує корекції терапії.

Изучен общий реактивный потенциал организма у 110 детей больных шигеллезом Флекснера 2а. Установлено, что шигеллез у детей раннего возраста сопроводжается резким сдвигом лейкоцитограммы влево до палочкоядерных - 52,6 %, что свидетельствует о наличии тяжелого токсикоза. В период реконвалесценции шигеллеза у детей наблюдается повышение клеточно-фагоцитарного показателя, который указывает на сохранение воспалительного процесса и требует коррекции терапии.

Проведено комплексне вивчення клініко-імунологічних та епідеміологічних особливостей дифтерії за умови планової вакцинопрофілактики. Встановлено, що вакцинація проти дифтерії не є гарантією від захворювання. Подальше зниження захворюваності неможливе без удосконалення діагностики серед вакцинованих з атиповим перебігом недуги і забезпечення реалізації діючого календаря щеплень у повному обсязі. Доцільним є повернення до бактеріологічного обстеження на дифтерію щеплених дітей і дорослих, хворих на ангіну та інші гострі хвороби ЛОР-органів, навіть у разі катарального запалення.

Проведено комплексное изучение клинико-иммунологических и эпидемиологических особенностей дифтерии в условиях плановой вакцинопрофилактики. Установлено, что вакцинация при дифтерии не является гарантией от заболевания. Дальнейшее снижение заболеваемости невозможно без улучшения диагностики среди вакцинированных с атипичным течением болезни и обеспечения реализации действующего календаря прививок в полном объеме. Целесообразным является возвращение к бактериологическому обследованию на дифтерию привитых детей и взрослых, болеющих ангиной и другими острыми болезнями ЛОР-органов, даже при катаральном воспалении.

Проведено комплексне вивчення клініко-імунологічних та епідеміологічних особливостей дифтерії за умов планової вакцинопрофілактики. Встановлено, що вакцинація у разі дифтерії не є гарантією від захворювання. Подальше зниження захворюваності від дифтерії неможливе без поліпшення її діагностики серед вакцинованих з атиповим перебігом хвороби та забезпечення реалізації діючого календаря щеплень у повному обсязі. Доцільним є повернення до бактеріологічного обстежєння щодо виявлення дифтерії у вакцинованих дітей і дорослих, хворих на ангіни та інші гострі хвороби ЛОР-органів, навіть за катарального характеру запалення.

Проведено комплексное изучение клинико-иммунологических и эпидемиологических особенностей дифтерии в условиях плановой вакцинопрофилактики. Установлено, что вакцинация при дифтерии не является гарантией от заболевания. Дальнейшее снижение заболеваемости от дифтерии невозможно без улучшения ее диагностики среди вакцинированных с атипичным течением заболевания и обеспечением реализации действующего календаря прививок в полном объеме. Целесообразным является возвращение к бактериологическому обследованию на дифтерию привитых детей и взрослых, больных ангинами и другими острыми заболеваниями ЛОР-органов, даже при катаральном характере заболевания.

Вивчено стан імунітету, загального реактивного потенціалу організму та мікробіоценоз товстої кишки у 66-ти дітей, які часто хворіють: з віражем туберкулінової проби - 27, без віражу - 39. Встановлено, що у таких дітей з віражем туберкулінової проби спостерігаються хелперний і супресорний, а у дітей без віражу - гіпосупресорний варіант Т-клітинної недостатності імунітету. Порушення мікробіоценозу товстої кишки у дітей, які часто хворіють потребує включення в комплекс реабілітаційних програм заходів, які нормалізують його мікроекологію.

Изучены состояние иммунитета, общего реактивного потенциала организма и микробиоценоз толстой кишки у 66-ти часто болеющих детей: с виражом туберкулиновой пробы - 27, без виража - 39. Установлено, что у таких детей с виражом туберкулиновой пробы наблюдаются хелперный и супрессорный, а у детей без виража - гипосупрессорный вариант Т-клеточной недостаточности иммунитета. Нарушения микробиоценоза толстой кишки у часто болеющих детей требует включения в комплекс реабилитационных программ мер, которые нормализуют его микроэкологию.

Запропоновано підходи до диференційної діагностики інфекційного мононуклеозу за допомогою деяких інтегральних гематологічних показників. Оцінено ефективність комплексної терапії із застосуванням аміксину ІС у разі інфекційного мононуклеозу (ІМ) у 75-ти дітей. Встановлено легший перебіг недуги і скорочення термінів лікування на 5,6 - 1,9 днів.

Предложены подходы к дифференциальной диагностике инфекционного мононуклеоза с помощью некоторых интегральных гематологических показателей. Оценена эффективность комплексной терапии с применением амиксина ІС при инфекционном мононуклеозе у 75-ти детей. Установлен более легкий ход болезни и сокращение сроков лечения на 5,6 - 1,9 дни.