Визначено напрями мистецтвознавчих розвідок члена Історичного товариства Нестора-літописця Г. Павлуцького, що стосувалися сакральної архітектури південно-західного регіону Російської імперії. Зроблено висновок про те, що дослідник наголошував на автохтонному походженні культових споруд регіону.

Проаналізовано працю Г. Павлуцького, присвячену комплексному дослідженню історії української орнаментальної традиції. Розкрито погляди вченого стосовно походження українського орнаменту, факторів його формування, призначення та функцій в українській традиції, а також пошуку спільних рис з орнаментами інших країн.

Проаналізовано внесок Г. Павлуцького у дослідження мистецтва Візантії кінця ХIХ - початку ХХ ст. Визначено методи, якими користувався дослідник при написанні своїх робіт. Встановлено, що розвідки Г. Павлуцького збагатили вітчизняну візантиністику детальними описами мозаїк мечеті Кахріє-Джамі, аналізом їх походження та стилю. Визначені спірні для межі століть питання щодо походження та розвитку візантійського мистецтва, які намагався розв'язати Г. Павлуцький. Акцентовано увагу на важливості розвідок дослідника для дослідження культури Київської Русі.

Розглянуто участь Г. Павлуцького у діяльності культурно-просвітницьких товариств України кінця ХIХ - початку ХХ століття; висвітлено його внесок у справу збереження та повернення культурних пам'яток до України. Показано внесок науковця у створення мистецьких товариств у Києві та виявлено загальне значення громадської роботи зазначеної особистості для долі української культури.