Розглянуто особливості будови скелета апарата наземної локомоції гесперорнісів, гагар, поганок і деяких інших рецентних водоплавних. На основі порівняльного та функціонального аналізів зроблено висновок про те, що гесперорніси є самостійною високоспеціалізованою філогенетичною гілкою, а не складають єдину монофілетичну групу з гагарами та поганками, як стверджувалося раніше.

Узагальнено історіографічну спадщину та проаналізовано джерельну базу з історії кримськотатарської газети "Терджиман". Послідовно висвітлено стан народної освіти й визначено основні напрямки розвитку просвітянських процесів за матеріалами цього видання. З використанням публікацій газети надано оцінку ситуації в релігійному житті мусульман та розглянуто напрямки реформ органів конфесійного самоврядування. Встановлено основні причини виникнення мусульманських благодійних громад та товариств взаємодопомоги. Висвітлено основні чинники та процес виникнення політичного руху серед тюрко-мусульман. Проаналізовано розвиток ідеології джадидизму, яка відображена в художніх творах І.Гаспринського, опублікованих у газеті "Терджиман". Комплексно зівставлено зміст газетних публікацій "Терджиману" та основні напрямки реформаторських процесів у мусульманському середовищі Російської імперії та визначено їх взаємозв'язок.

Проаналізовано феномен європейського розвитку, його культурно-цивілізаційні параметри та залученість України до даних процесів. Висвітлено тенденції зміцнення цивілізаційних і культурно-політичних вимірів щодо формування ЄС як унікального об'єднання, що нарощує геополітичний вплив та сприяє покращенню і поглибленню інтеграції до загальноконтинентальних масштабів. Увагу приділено європейському вибору України, визначено його цивілізаційну складову, а також розвиток держави та громадянського суспільства в контексті формування спільного європейського простору.

Грунтовно проаналізовано політико-правовий дискурс історії та сучасних міжнародних відносин в Європі. Висвітлено минуле України у системі міжнародних відносин на континенті в IX - XIX ст. Значну увагу приділено висвітленню становища України у вимірах міжнародних потрясінь XX ст. (Першої світової війни, Української революції, боротьби за незалежність УНР та ін.). Досліджено регіональні інтереси та геостратегічні пріоритети незалежної України на сучасному етапі та у довгостроковій перспективі. Проаналізовано основні засади співпраці України з сусідніми державами - членами СНД, з країнами Вишеградської групи, Бенілюксу, Північної Європи, з Румунією, Грузією та Туреччиною. Простежено еволюцію політики Євросоюзу щодо України.

Наведено результати ретроспективного аналізу існування та визнання України як європейської держави. Висвітлено роль і місце Київської Русі в системі взаємовідносин середньовічних європейських держав. Охарактеризовано еволюцію європейської парадигми розвитку України в XIV - XIX ст. Розглянуто політико-правові, економічні, світоглядні та духовно-культурні засади сучасних відносин України з європейськими державами. Увагу приділено сутності, проблемам і перспективам європейської культурно-цивілізаційної визначеності України.

Приведены результаты ретроспективного анализа существования и признания Украины как европейского государства. Освещены роль и место Киевской Руси в системе взаимоотношений средневековых европейских государств. Охарактеризована эволюция европейской парадигмы развития Украины в XIV - XIX вв. Рассмотрены политико-правовые, экономические, мировоззренческие и духовно-культурные основы современных взаимоотношений Украины с европейскими государствами. Уделено внимание сущности, проблемам и перспективам европейской культурно-цивилизационной определенности Украины.

Висвітлено теоретико-концептуальні, аксіологічні, інстітуціоннальні виміри розбудови громадського суспільства в країнах Європи. Проаналізовано світовий досвід взаємодії інститутів громадянського суспільства з органами влади. Представлено концептуальні засади та цивілізаційні виміри становлення громадянського суспільства в країнах Європи (еволюція концепту громадянського суспільства на індустріальному етапі розвитку європейської цивілізації, демократизація в сучасній системі міжнародних відносин і перспективи громадського суспільства, суспільний протест і глобальна фінансово-економічна криза). Досліджено ціннісно-нормативне та інституційне забезпечення розбудови громадського суспільства в європейських країнах (місцеве самоврядування як основа європейськой моделі, суспільство як основна складова діючої демократії в Німеччині). Простежено проблеми взаємодії громадянського суспільства з владою (президент і громадянське суспільство США: парадигма взаємовідносин; вплив зарубіжної допомоги на процес громадянського суспільства).

В огляді проаналізовано значення деяких біомеханічних методів для вирішення актуальних проблем морфології хребетних і зоології загалом. Наведено приклади оригінальних методик і підходів, розроблених і впроваджених авторами, зокрема за межами зоологічної науки. Розглянуто нові можливості застосування вказаних методичних рішень, перспективність яких, поряд з іншими, спонукає до подальшого розвитку біомеханічних досліджень.

Проаналізовано роль міжнародних організацій та донорських структур у становленні громадянського суспільства в Україні. Досліджено основні напрями діяльності міжнародних міждержавних організацій, міжнародних та іноземних неурядових організацій, а також донорських фондів щодо покращення спроможності участі неурядових громадських організацій у процесах консолідації українського суспільства. Розглянуто використання досвіду неурядових організацій, що діють у країнах з розвиненою демократією, в сприянні більш ефективним формам взаємодії між органами державної влади та українським суспільством. Сформульовано висновки та рекомендації щодо покращення використання можливостей організацій громадянського суспільства з метою прискорення реформ, впровадження практики відповідального урядування та підвищення рівня довіри суспільства до органів виконавчої та законодавчої влади.

Проаналізовано історико-методологічні, політико-правові й економічні аспекти розвитку країн Центрально-Східної Європи за умов глобалізації. Розкрито проблеми інтеграції людства у складноструктурну, взаємопов'язану цілісність за умов взаємодії тенденцій до глобальної інтеграції та диференціації існуючих економічних, культурних і політичних реалій. Увагу приділено процесу регіоналізації як реакції на негативні прояви глобалізації. Висвітлено проблеми реалізації євроінтеграційного курсу України. Охарактеризовано соціально-економічні складові розбудови ефективної економіки регіону. Розкрито сутність та чинники розвитку іноземних авіаконцернів в структурі міжнародного бізнесу (на прикладі компанії "Boeing"). Висвітлено методичні засади визначення конкурентних переваг країни на світових ринках високих технологій.

Подано інформацію про Державну установу "Інститут всесвітньої історії Національної академії наук України", її структуру, історію та діяльність. Викладено наукові здобутки та результати науково-дослідних робіт за період 2012 - 2017 рр. Наведено перелік наукових публікацій науковців Інституту. Зазначено напрями наукових досліджень відділів установи, а також тематики їх науково-дослідної роботи на 2017 - 2019 рр. Висвітлено перспективи наукових досліджень Інституту.

Здійснено систематизацію історичного досвіду реалізації програм модернізації у країнах пострадянського простору. Проведено порівняльний аналіз основних моделей та алгоритмів трансформаційних процесів на пострадянському просторі. Обґрунтовано теоретичне положення про те, що конкуренція європейського та євразійського (інтеграційних) векторів на пострадянському просторі сутнісно виявляється як конкуренція між європейським прикладом успішного розвитку та російським прикладом опертя на силу. Визначено специфіку та особливості трансформації колишніх радянських республік. Проаналізовано вплив ЄС, США, КНР на пострадянські трансформації. Доведено, що наявні цивілізаційні відмінності між країнами пострадянського простору та вплив ключових світових геополітичних та економічних суб’єктів зумовлюють подальшу сегментацію пострадянського простору, розходження цивілізаційного уявлення свого майбутнього пострадянськими державами.

Представлено статті у яких аналізуються історичні та цивілізаційні чинники формування зовнішньої політики країн пострадянського простору, насампред європейські та євразійські. Розглянуто еволюцію зовнішньополітичного курсу пострадянських держав у 1990-х - 2010-х рр. Окреслено стратегії нейтралітету, відкритості, євроорієнтації та ін. Визнано вплив соціально-економічних чинників на зовнішньополітичний процес у країнах пострадянського простору. Описано фактор впливу "Русского мира" на формування політичної ідентичності громадян Центральної Азії. Схарактеризовано доктрину зовнішньополітичного нейтралітету сучасного Туркменістану, зовнішню політику Республіки Казахстан, внутрішні чинники формування зовнішньої політики Таджикистану, стратегію зовнішньої політики Киргизстану. Розкрито економічні засади зовнішньої політики незалежного Азербайджану. Подано інформацію про зовнішню політику Узбекистану і процеси євразійської інтеграції. Виокремлено вплив румунського чиннику зовнішньої політики Республіки Молдова. Висвітлено угоду про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС (1994) і принцип єдності зовнішньої та внутрішньої політики. Означено місце України в світовому геополітичному просторі в 1991-2005 рр. Визначено Європейський вектор як стратегічний зовнішньополітичний пріоритет відновленої латвійської державності. Доведено багатовекторну парадигму розвитку Республіки Білорусь. Обгрунтовано соціально-економічний розвиток пострадянських країн і їх зовнішньополітичну орієнтацію.