Аналіз різних підходів до класифікації сучасних напрямків розвитку екології дозволив удосконалити навчальний процес підготовки бакалавра-еколога. Застосування методів морфологічного аналізу дозволяє науково-методично обгрунтувати навчальні програми.

Рассмотрена оптимизация канализационной сети урбанизованной территории (на примере бассейна речки Лыбидь в городе Киеве) методами математического моделирования с учетом процессов самоочищения поверхностных вод и с использованием возможностей геоинформационных технологий.

Висвітлено загальні уявлення щодо методичних основ організації спостережень і проведення аналізу забруднення атмосфери, поверхневих, підземних і морських вод, грунтового покриву та геологічного середовища. Викладено теоретичні та практичні аспекти моніторингу, описано особливості організації різних рівнів системи моніторингу довкілля. Наведено характеристику соціально-екологічного моніторингу. Розглянуто проблеми застосування дистанційних методів зондування Землі та геоінформаційних систем і технологій в системі моніторингу довкілля.

Отражены общие представления относительно методических основ организации наблюдений и проведения анализа загрязнения атмосферы, поверхностных, подземных и морских вод, грунтового покрова и геологической среды. Изложены теоретические и практические аспекты мониторинга, описаны особенности организации разных уровней системы мониторинга окружающей среды. Приведена характеристика социально-экологического мониторинга. Рассмотрены проблемы применения дистанционных методов зондирования Земли и геоинформационных систем и технологий в системе мониторинга окружающей среды.

Висвітлено теоретичні та практичні аспекти моніторингу, особливості організації різних рівнів системи моніторингу довкілля (МД), сучасні методи та засоби моніторингових досліджень. Викладено методичні основи організації спостережень та проведення аналізу забруднення атмосфери, поверхневих, підземних та морських вод, грунтового покриву та геологічного середовища. Наведено характеристики соціально-екологічного й еколого-гігієнічного моніторингів, класифікацію різновидів МД. Увагу приділено питанням застосування в системі екологічного моніторингу дистанційних методів зондування Землі та геоінформаційних систем і технологій, а також основам екологічного картографування.

Наведено основні визначення та принципи переходу до сталого розвитку суспільства, принципи розвитку природи, основи еволюційного вчення, положення екологічної парадигми, основні закони та принципи сучасної екології, ознаки та складові сучасної біосферної кризи людства. Розглянуто елементи теорії систем і системного підходу, умови розвитку, принципи та механізми стійкості соціально-економічних систем. Акцентовано увагу на класифікації та методах визначення індикаторів сталого розвитку, а також головних положеннях концепцій екологічної освіти й освіти для сталого розвитку.

Приведены основные определения и принципы перехода к устойчивому развитию общества, принципы развития природы, основы эволюционного учения, положения экологической парадигмы, основные законы и принципы современной экологии, особенности и составляющие современного биосферного кризиса человечества. Рассмотрены элементы теории систем и системного подхода, условия развития, принципы и механизмы устойчивости социально-экономических систем. Акцентировано внимание на классификации и методах определения индикаторов устойчевого развития, а также главных положениях концепций экологического образования и образования для устойчивого развития.

Викладено теоретичні основи техноекології, наведено інформацію про головні чинники та характеристики антропогенного впливу на довкілля. Розглянуто основні технологічні процеси та виробництва, що створюють загрози довкіллю й екологічній безпеці України. Приділено увагу збалансованому використанню та відтворенню природних ресурсів. Визначено вплив складових гірничодобувного комплексу на довкілля. Охарактеризовано заходи з охорони довкілля від шкідливого впливу електроенергетики та підприємств металургії. Визначено вплив хімічної промисловості на довкілля та стан здоров'я людини. Запропоновано шляхи екологізації соціального комплексу. Розглянуто ознаки глобальної екологічної кризи людства.

Наведено основні визначення та принципи переходу суспільства до сталого розвитку, принципи розвитку природи, основні закони та принципи сучасної екології. Розглянуто основи еволюційного вчення, положення екологічної парадигми, ознаки та складові сучасної біосферної кризи людства. Розглянуто також елементи теорії систем і системного підходу, умови розвитку, принципи та механізми стійкості соціально-економічних систем. Увагу приділено класифікації та методам визначення індикаторів сталого розвитку, а також головним положенням концепцій екологічної освіти й освіти для сталого розвитку.

Розглянуто предмет, методи та структуру сучасної екології. Наведено біоекологічний підхід до рівнів організації живої матерії. Розкрито екологічні фактори середовища. Викладено методи визначення чисельності популяції. Проаналізовано співвідношення понять "біогеоценоз" та "екосистема". Досліджено міграцію ксенобіотиків у трофічних ланцюгах. Подано загальну характеристику основних природних екосистем. Висвітлено можливості біоіндикацї на різних рівнях організації живих організмів.

Обгрунтовано теоретико-методологічні та практичні аспекти розробки професійних компетенцій для формування професійної компетентності майбутніх магістрів-екологів за умов переходу України до сталого розвитку. Вивчено комплекс соціально-особистісних, загальнонаукових та професійних компетенцій для розробки Галузевих стандартів вищої освіти для ОКР "Магістр". Запропоновано основні напрями формування і діагностики готовності майбутніх магістрів-екологів до професійної діяльності за умов переходу суспільства до сталого розвитку.

Висвітлено сучасний екологічний стан агросфери в Україні, етапи переходу до її сталого розвитку. Наведено кількісні показники екологічного стану антропогенно змінених геосистем, оцінку та проноз екологічного стану поверхневих водних об'єктів меліорованих територій. Обговорено еколого-економічні аспекти використання природних сорбентів у агротехнологіях, проблеми охорони земель на сучасному етапі, а також вплив еколого-економічних аспектів водокористування на процеси переходу суспільства до сталого розвитку.

This paper proposes the methods of developing the intelligence system on a local level for assessing, forecasting and controlling surface flows on urban territories of river basins. This system is developed on a basin principle and includes 5 main blocks. The mathematical model shows a functional connection among main input and output parameters and characteristics of a network of water flows from water streams of different origin, which substantially affect the quality of water in the major river stream.

Процессы формирования качества поверхностных вод рассмотрены в тесной связи с вопросами функционирования водных экосистем на площади водосбора. Построена математическая модель и разработаны алгоритмы для проведения имитационного (численного) эксперимента, позволяющего управлять основными параметрами формирования качества поверхностного стока с учетом антропогенного загрязнения и процессов самоочищения. Показано, как с помощью имитационного эксперимента необходимо изменить параметры бассейнов очищения (биоплато, биореакторов и прудов), расположенных на площади водосбора, чтобы снизить уровень загрязнения поверхностных вод до требуемой величины.

Досліджено теоретичні та методичні засади формування професійної компетентності майбутніх екологів за умов переходу суспільства до сталого розвитку. Вперше розроблено методичну систему професійної підготовки майбутніх екологів за умов переходу до сталого розвитку суспільства, яка включає комплекс навчально-методичного забезпечення. Розроблено засади формування предметних компетенцій та змістових модулів з урахуванням принципів сталого розвитку та впроваджено в галузеві стандарти ВНЗ України для освітньо-кваліфікаційних рівнів "Бакалавр" і "Магістр" напряму підготовки "Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування". Теоретично обгрунтовано структурно-логічну схему підготовки бакалаврів і магістрів екологів, а також визначено роль і місце принципів сталого розвитку в структурі професійної підготовки майбутніх екологів. Уточнено критерії діагностики рівня сформованості готовності майбутніх екологів до професійної діяльності (когнітивний, операційний та емоційно-мотиваційний). Експериментально перевірено методичну систему професійної підготовки майбутніх екологів у аграрних ВНЗ за умов переходу суспільства до сталого розвитку. Уточнено зміст і робочі плани дисциплін циклу професійно-орієнтованої гуманітарної, соціально-економічної, природничо-наукової, професійної та практичної підготовки й удосконалено зміст і методику викладання професійно-орієнтованих дисциплін на основі суб'єктно-діяльнісного підходу ("Загальна екологія", "Техноекологія", "Моніторинг довкілля", "Моделювання і прогнозування стану довкілля", "Стратегія сталого розвитку").

Висвітлено поняття про закони та принципи екології. Розглянуто основні положення аутекології. Викладено методи визначення чисельності популяції. Обгрунтовано принцип лімітування біопродукції. Подано загальну характеристику водних екосистем. Розкрито основи екологічних досліджень. Подано інформацію про можливості біоіндикації на різних рівнях організації живих організмів.

Подано загальну характеристику техносфери. Розглянуто основні ресурси теплових і атомних електростанцій. Висвітлено інформацію про заходи із зниження рівня негативного впливу металургії на навколишнє середовище та його попередження. Розкрито вплив гірничовидобувного комплексу на довкілля. Охарактеризовано нові екологічно безпечні транспортні технології. Висвітлено заходи зі зниження рівня негативного впливу машинобудівного комплексу на навколишнє середовище та його попередження. Увагу приділено новим екологічно безпечним технологіям. Подано загальну характеристику хімічної та нафтохімічної промисловості. Висвітлено складові компоненту у виробництві паперу. Розглянуто вплив аграрно-промислового комплексу на довкілля.

Розглянуто методологію розробки змісту навчально-методичних матеріалів для підготовки майбутніх екологів у контексті освіти для сталого розвитку з врахуванням головних виробничих функцій і типових задач діяльності. Запропоновано варіант структурно-логічної схеми навчального процесу на базі нормативних дисциплін природничо-наукової, професійної та практичної підготовки.

Проаналізовано головні принципи сталого розвитку в контексті професійної підготовки майбутніх екологів. З метою формування професійної компетентності магістра-еколога акцентовано увагу на впровадженні в навчальний процес предметних компетенцій. Такі компетенції розроблені на основі компетентнісно-діяльнісного підходу і з урахуванням вимог Галузевих стандартів вищої освіти України. По кожній дисципліні освітньо-професійної програми виділені ключові і професійні компетенції у контексті вирішення проблем переходу до сталого розвитку і принципів збалансованого природокористування.

Висвітлено поняття про закони та принципи екології. Розглянуто теоретичні питання аутекології, демекології, синекології, біосферології, а також прикладної екології. Наведено класифікацію екологічних факторів середовища. Описано типи динамічних змін чисельності популяцій. Подано інформацію щодо міграції ксенобіотиків у трофічних ланцюгах. Наведено загальну характеристику основних природних екосистем. Розглянуто можливості біоіндикації на різних рівнях організації живих організмів.

Здійснено теоретичне і методичне обгрунтування засад - формування науково-методичної компетентності викладачів у системі післядипломної педагогічної освіти, психолого-педагогічної підготовки майбутніх педагогів професійного навчання, професійної підготовки майбутніх фахівців із якості освіти та розкрито аспекти формування академічної культури майбутніх педагогічних працівників у ЗВО. Розроблено теоретичні та методичні основи підготовки фахівців природоохоронної галузі до екологічного моніторингу у системі післядипломної освіти, а також теоретико-практичні засади професійної підготовки майбутніх менеджерів соціокультурної діяльності в умовах інформаційно-освітнього середовища. Методологічно обгрунтовано розвиток правової компетентності адміністраторів вищої школи у системі післядипломної освіти. Проаналізовано особливості модернізаційних процесів у освітній діяльності на основі обгрунтованих наукових здобутків науковців, положень законодавства щодо застосування компетентнісного і білінгвального підходів з використанням жестової і української мови. Розглянуто теорію творчої самореалізації як феномен та окремий об'єкт наукового дослідження основ евристичного навчання на засадах концепції творчої самореалізації особистості. Розкрито сутність поняття "полікультурна освіта", процес його становлення, досліджено історичні етапи розвитку мультикультуризму, проведено аналіз розвитку ідей полікультурності. Досліджено формування виконавської майстерності майбутніх бакалаврів з акторського мистецтва драматичного театру і кіно у фаховій підготовці. Актуалізовано проблеми проведення навчальних тренінгів як ефективної системи професійної адаптації у ЗВО.

Розкрито теоретико-методичні аспекти нарощення академічного потенціалу ноосферної освіти у проектній діяльності. Актуалізовано національні інтереси держави для реалізація в умовах гібридних загроз. Здійснено структурно-функціональний аналіз цільового призначення майбутніх менеджерів з професійною компетентністю безпеки. Обгрунтовано ефективність структурно-функціонального підходу, у якості парадигми дослідження управління як соціально-психологічного феномену. Конкретизовано проблеми та перспективи професійної підготовки майбутніх фахівців з публічного управління до педагогічної діяльності та сучасні проблеми та перспективи формування методики комунікативної компетентності зв’язку в майбутніх менеджерів у закладах вищої освіти. Встановлено роль професійної підготовки менеджерів для удосконалення системи управління національної безпеки України. Представлено систему формування професійної майстерності викладачів для глобального виміру демократизації освіти. Конкретизовано визначальні ознаки та аспекти дистанційного навчання, в тому числі засобами медіатехнологій зі забезпеченням електронного навчання в умовах екологічних загроз. Проаналізовано генезис розвитку пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку через екологічне виховання та позиції зарубіжних вчених впровадження інклюзивної освіти. Встановлено роль виховання морально-етичних цінностей у молодших школярів в системі БТЕМ-освіти та необхідність формування іншомовних компетентностей у вчителів початкових класів для педагогічної діяльності в умовах змішаного навчання. Запропоновано педагогічні умови професійної іншомовної підготовки офіцерів збройних сил України, модель формування професійної компетентності майбутніх механіків до технічного сервісу, педагогічні технології для формування екологічної компетентності майбутніх архітекторів. Виокремлено напрями і тенденції розвитку вищої освіти в XXI ст., освітні парадигми досвіду реалізації в теорії і практиці вищої школи. Презентовано моделі університетської системи освіти та інноваційні моделі освітньо-інформаційного середовища технічного університету, засади формування особистісної траєкторії успіху майбутнього фахівця в інформаційно-освітньому середовищі ЗВО. Проаналізовано моделі навчання та перспективи їх використання при підготовці практичних психологів. Встановлено роль толерантності при невизначеності особистісно-професійного становлення у підготовці авіаційних фахівців.