Розглянуто вимоги до апаратури теплового контролю під час будівництва та експлуатації промислових і житлових споруд. Описано принцип дії та структуру розробленого авторами дводіапазонного тепловізійного комплексу, показано його можливості під час проведення широкомасштабних обстежень стану будівель.

Розглянуто питання підвищення інформативності тепловізійної системи шляхом застосування композитних зображень. Запропоновано формувати композитне зображення з теплового та контурів видимого зображення об'єкта спостереження. Запропоновано алгоритм обробки, що дозволяє формувати контурне зображення в реальному часі.

Проаналізовано методи формування й обробки відеосигналу тепловізійної камери, методи й алгоритми комп'ютерної обробки цифрового тепловізійного зображення, запропоновано метод формування багатоканальних зображень та розроблено покращені структурно-функціональні схеми тепловізійної системи. Оцінювання ефективності запропонованих методів і засобів формування відеосигналу у тепловізійній системі проведено шляхом математичного моделювання, оцінювання ефективності розроблених засобів обробки цифрового зображення проведено шляхом експертного оцінювання результатів роботи програмного комплексу, включеного до складу тепловізійної системи.

Запропоновано комплекс математичного та програмного забезпечення для збирання, збереження та опрацювання графічних даних, одержаних від тепловізійної камери.

Розглянуто варіанти структури відеопроцесора тепловізійної камери на базі піровідикона. Показано, що аналого-цифрова обробка зображення забезпечує зменшення еквівалентної шуму різниці температур і зменшену розрядність у порівнянні з цифровою обробкою.

Предложены алгоритмы параллельной цифровой обработки и параллельного рекурсивного накопления динамического теплового изображения, позволяющие производить эти процедуры в режиме реального времени и одновременно уменьшить искажения в результирующем изображении.

Проаналізовано можливість застосування тепловізійних систем для дослідження теплових об'єктів, процес формування тепловізійного зображення, його складові частини та можливі методи поліпшення результатів цього процесу.

Проаналізовано шляхи розширення можливостей тепловізійної системи для визначення теплофізичних характеристик теплових об'єктів під час дистанційного моніторингу та запропоновано схему реалізації розширеної тепловізійної системи.

Наведено результати досліджень кількості Т-лімфоцитів у 75 дітей та підлітків, які проживають в 60 - 90-кілометровій зоні після Чорнобильської катастрофи. Вони були поділені на три групи: 21 дитина, у віці від 4 до 9 років (I група), 28 дітей, у віці від 10 до 13 років (II група), 26 дітей, у віці від 14 до 18 років (III група). Контрольну групу складали 20 практично здорових дітей, які проживають у місті Києві, донорів крові. Визначено субпопуляції Т-лімфоцитів за допомогою реакції розеткоутворення з еритроцитами, на яких адсорбовані моноклональні антитіла проти рецепторів CD3+, CD4+, CD8+. Для оцінки доз опромінювання досліджених дітей використовувався метод спектродозиметрії. Зроблено висновок, що через 22 роки після Чорнобильської катастрофи у дітей України зміна кількості Т-лімфоцитів в периферичній крові може характеризувати слабкість клітинної імунної відповіді та розвиток вторинного імунодефіциту.

Мета роботи - формування методичних засад для оцінювання рівня ефективності діяльності державних антикорупційних органів у контексті детінізації національної економіки. Проаналізувавши характеристики діяльності державних антикорупційних органів в Україні, запропоновано науково-методичний підхід до ефективності їх функціонування на основі теорії масового обслуговування. Для визначення рівня ефективності функціонування суб'єктів протидії корупційним правопорушенням і злочинам розглянуто процес притягнення винних осіб до кримінальної та адміністративної відповідальності з виокремленням ключових учасників даного процесу. Розроблено науково-методичний підхід до оцінювання ефективності діяльності державних антикорупційних органів передбачає формування вхідного потоку, потоку обслуговування та вихідного потоку. Побудовану модель перевіряють на стійкість за допомогою визначених показників. Сформований науково-методичний підхід до оцінювання ефективності діяльності державних антикорупційних органів дозволить виявити недоліки в механізмі їх роботи та, відповідно, встановити пріоритетні напрямки їх розвитку. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є практична реалізація запропонованої методики.

Обгрунтовано роль та значення національної системи протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, у сучасних умовах розвитку фінансового ринку України. Виокремлено основні проблеми боротьби з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, та встановлено актуальність цього питання в Україні. Досліджено перелік найбільш впливових організацій у сфері фінансового моніторингу та цілі їх діяльності. Визначено законодавчу базу в питанні протидії легалізації незаконних доходів. Розглянуто "Стратегію розвитку системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення на період до 2020 року", метою якої є законодавче, організаційне та інституційне удосконалення та забезпечення стабільного функціонування національної системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Приховування доходів та ухилення від оподаткування на сьогодні є проблемою світового масштабу. Глобалізація економіки та лібералізація міжнародного руху капіталу виводять тіньові фінансові потоки за рамки окремих країн, надавши їм світового значення. Дослідженню впливу тінізації економіки на показники економічного розвитку країни. Висунуто гіпотезу про вплив тіньової діяльності на усі стадії процесу виробництва й перерозподілу ресурсів, фінансову стабільність та незалежність країни, обсяг доходів бюджету. Проведено порівняльний аналіз динаміки зімни показників економічного розвитку країни та рівня тінізації економіки. В рамках вибору показників економічного розвитку країни обгрунтовано доцільність застосування Маастрихтських критеріїв, як цільових індикаторів розвитку країн-претендентів на вступ до ЄС, до яких належать рівень інфляції, розмір процентної ставки, державного боргу та дефіциту бюджету, курс валют. На основі порівняльного аналізу зроблено висновок провідсутність прямої залежності між рівнем тінізації економіки та обсягом державного боргу, дефіцитом бюджету, курсом гривні по відношенню до долару США та обліковою ставкою. В той же час, підтверджено наявність негативного впливу тіньової економіки на рівень інфляції в країні. З метою підтвердження встановлених залежності в роботі визначено коефіцієнти множинної регресії, які підтвердили зроблені висновки на рівні статистичної значущості 5 %. Доведено негативний вплив тіньових фінансових транзакцій на рівень ВВП країни. Зроблено висновок про доцільність перегляду ключових векторів державної політики протидії тінізації та інструментарію державного регулювання економіки шляхом впливу на найбільш чутливі до зміни рівня тінізації показники економічного розвитку країни. Обгрунтовано, що відповідність вектору державного впливу на економічний розвиток країни реаліям функціонування офіційного та тіньового секторів економіки є рушійною силою, здатною впливати на ефективність та результативність процесів державного управління.

Стабільне функціонування національної фінансової системи створює об'єктивні умови для нарощення ринкової капіталізації економічних суб'єктів, збільшення притоку іноземних інвестицій, покращення бізнес-клімату в країні, а також збільшення темпів зростання ВВП. Автори статті переконані, що фінансовий і реальний сектори економіки перебувають у тісному взаємозв'язку, і тому визначити першооснову кризових ситуацій можливо за рахунок аналізу причинно-наслідкових зв'язків між даними процесами. Методичним інструментарієм обрано тест Грейнджера, що передбачає оцінку авторегресійних рівнянь. Для характеристики рівня системного ризику в країні обрано індекс фінансового стресу, тоді як стан розвитку реального сектора економіки запропоновано проаналізувати на основі обсягу експорту товарів, обсягу імпорту товарів, індексу промислового виробництва, обсягу роздрібного товарообороту підприємств, індексу обсягу сільськогосподарського виробництва. Інформаційною базою дослідження обрано щомісячні дані за період з квітня 2008 р. по грудень 2019 р. На підготовчому етапі у дослідженні причинно-наслідкових зв'язків між рівнем системного ризику та показниками розвитку реального сектора економіки було проведено перевірку часових рядів на стаціонарність за допомогою розширеного тесту Дікі - Фуллера та перетворено стаціонарні часові ряди за допомогою оператора перших і других різниць залежно від змінної. У результаті проведеного емпіричного дослідження встановлено, що причиною загострення кризових явищ у реальному секторі економіки є саме дія системних ризиків. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є оцінювання ступеня впливу системних ризиків на стан розвитку соціально-економічних відносин у країні.

Розглянуто стан і тенденції розвитку фінансового забезпечення соціального захисту в Україні. Виявлено сучасні проблеми фінансування сфери соціального захисту населення в Україні. Обгрунтовано важливість розуміння соціального захисту населення як системи фінансових відносин необхідної для компенсації соціальних ризиків і забезпечення соціальної безпеки. Розкрито сутність та особливості фінансового забезпечення соціального захисту населення. Проведено дослідження напрямів бюджетного фінансування соціальної сфери на державному рівні. Досліджено фінансовий механізм реалізації соціального захисту, який передбачає формування джерел фінансових ресурсів, що направляються на виконання відповідних програм і заходів, а також обгрунтований вибір методів, форм та важелів їх використання. Доведено, що однією із вагомих перешкод на шляху ефективної реалізації в нашій країні соціальної політики є недостатній рівень її фінансового забезпечення у поєднанні з нераціональним плануванням, розподілом і неефективним використанням наявних фінансових ресурсів.

Розглянуто стан і тенденції розвитку фінансового забезпечення соціального захисту в Україні. Виявлено сучасні проблеми фінансування сфери соціального захисту населення в Україні. Обгрунтовано важливість розуміння соціального захисту населення як системи фінансових відносин необхідної для компенсації соціальних ризиків і забезпечення соціальної безпеки. Розкрито сутність та особливості фінансового забезпечення соціального захисту населення. Проведено дослідження напрямів бюджетного фінансування соціальної сфери на державному рівні. Досліджено фінансовий механізм реалізації соціального захисту, який передбачає формування джерел фінансових ресурсів, що направляються на виконання відповідних програм і заходів, а також обгрунтований вибір методів, форм та важелів їх використання. Доведено, що однією із вагомих перешкод на шляху ефективної реалізації в нашій країні соціальної політики є недостатній рівень її фінансового забезпечення у поєднанні з нераціональним плануванням, розподілом і неефективним використанням наявних фінансових ресурсів.

Досліджено особливості становлення та розвитку цифрової економіки, теоретико-методологічні та практичні засади розвитку ринку фінансових послуг, роль інформаційно-комунікаційних технологій у розвитку ринку фінансових послуг, проблеми цього ринку в період трансформаційних зрушень національної економіки. Значну увагу приділено поведінковим аспектам розвитку ринку фінансових послуг у цифровій економіці.

Розглянуто концептуальні підходи до аналізу основних відмінностей традиційних і децентралізованих фінансів. Проаналізовано потенційні загрози та переваги, пов’язані з функціонуванням ринку криптовалюти в контексті фінансової безпеки держави, покращання фінансової інклюзії, мінімізації вартості закордонних трансферів і корупції. За допомогою застосування методу структурно-функціональних груп банків (СФГБ), що грунтується на використанні самоорганізаційних карт Кохонена, проведено порівняння основних характеристик банківської системи станом на 1 січня та 1 серпня 2022 р. Це дозволило ідентифікувати макроекономічні виклики для стабільності банківської системи та необхідність швидкого розширення державної підтримки кредитних продуктів. Визначено, що ризик-орієнтований підхід є центральним елементом ефективної реалізації та імплементації фінансового моніторингу з метою підвищення рівнів безпеки, зокрема фінансово-економічної. Обґрунтовано, що запровадження концепції економіки замкненого циклу у стратегію відновлення економіки України дозволить швидко аплікувати європейські стандарти щодо екологічних і виробничих норм, сприяючи сталому економічному розвитку країни. Емпірично встановлено, що туристична галузь має значний потенціал у формуванні ВВП та посилення конкурентних позицій України на світовому ринку. Розкрито особливу роль цифровізації та транспарентності для стабілізації національної економіки, а також розвитку взаємодії держави і бізнесу. Запропоновано комплексний підхід до розгляду маркетингу альтернативних джерел енергії, що передбачає всебічне вивчення ринку, попиту та потреб споживачів. Визначено чинники макроекономічної стабільності, що мають слабоформалізовану природу та обумовлені дією афективних, вольових і когнітивних чинників поведінки економічних агентів. Обгрунтовано концептуальні засади багатокомпонентного аналізу емоційного інтелекту та його роль в ухваленні рішень економічними агентами в умовах дестабілізації макроекономічного середовища.