Висвітлено творчий шлях Є.Гуцала, обговорено особливості образів дітей, створених письменником, показано ідейно-тематичну та формотворчу систему "дитячої прози", висвітлено індивідуальний художній досвід митця. Охарактеризовано твори "Сільські вчителі", "Шкільний хліб", "У гаї сонце зацвіло", "Бель Паризьєн", "Мертва зона", "Подорожні", "Родинне вогнище".

Проаналізовано розвиток української дитячої літератури другої половини XX ст. та з'ясовано місце у ній художньої прози Євгена Гуцала. Визначено індивідуальну творчу специфіку та багатогранність стилю художньої прози письменника, зокрема, особливості творення дитячих характерів, обгрунтовано наявність у творах письменника своєрідної світобудови, висвітлено генезу та естетичну природу творчості митця та його еволюцію. Встановлено, що у прозі Є.Гуцала важливу роль відіграє змалювання внутрішнього світу людини, підсвідомого: внутрішні монологи, пророчі сни, мінливі відчуття й переживання. Доведено, що з посиленням ліричної особливості мислення дітей твори письменника наповнюються асоціативними образами, образами-символами. Розглянуто своєрідність естетики його художньої системи, яка спирається на світоглядну основу митця.

Окреслено психологічні чинники генезису міфологеми суджена в філософії українців на прикладі фабули оповідання "Суджена" О. Стороженка. Аналіз дій героя оповідання встановив формування стереотипу його поведінки словами бабусі й очікуванням дива, яке виявилося в зустрічі з судженою дівчиною.

Проаналізовано традиції та новаторство у творчості Т. Шевченка. Розглянуто епістолярну спадщину Т. Шевченка як віддзеркалення його долі. Увагу приділено інтерпретації його творчості в літературному процесі XIX - XX ст.