Досліджено історичні передумови й особливості правового регулювання пільгового забезпечення працівників за умов ринкової економіки, наведено його соціально-правову характеристику й обгрунтовано об'єктивну необхідність впровадження. Розкрито сутність, специфіку та мету правового регулювання пільгового забезпечення працівників. Встановлено зв'язок між правовим регулюванням пільгового забезпечення й диференціацією правового впорядкування трудових відносин. Вперше аргументовано, що суб'єктні підстави правового регламентування забезпечення працівників пільгами можуть бути основними та додатковими. Запропоновано визначення пільг у трудовому праві, проаналізовано їх співвідношення з суміжними правовими явищами. Обгрунтовано доцільність поділу пільг залежно від об'єму пільгового забезпечення на основні та додаткові. Удосконалено універсальну класифікацію підстав правового регулювання пільгового забезпечення працівників. Вперше комплексно обгрунтовано необхідність впровадження заходів, спрямованих на удосконалення правового регулювання пільгового забезпечення працівників за умов ринкової економіки. Наведено рекомендації щодо удосконалення трудового законодавства України у сфері правового регламентування забезпечення працівників пільгами.

Цель исследований - определение условий и параметров устойчивости пород кровли крутого угольного пласта в углепородном массиве, вмещающем выработки. Для достижения поставленной цели в работе были выполнены аналитические исследования с применением основных положений классической механики, когда кровля угольного пласта исследовалась в виде модели балки, имеющей различные варианты опорных связей. выполненных исследований определены условия и параметры устойчивости пород кровли крутого угольного пласта, учитывающие геометрические характеристики изучаемой геомеханической системы и отражающие перемещения балки при возникновении усилий от действия внешней силы. Установлено, что при проявлении внешней силы, особенно от воздействия падающей породы на кровлю, определенном соотношении основных параметров, устойчивость кровли в исследуемой геомеханической системе сохраняется, когда обеспечивается податливость опорных связей и параметры расположения поддерживающих кровлю опор. Впервые доказано, что при силовом воздействии падающей породы на кровлю крутого угольного пласта, динамическая сила, действующая на балку при обрушении расслоившейся толщи пород, выполняет работу, в зависимости от траектории движения породных блоков в разгруженном углепородном массиве, вмещающем выработки, что влияет на устойчивость кровли. Устойчивость кровли крутого угольного пласта в углепородном массиве, вмещающем выработки, определяющая эксплуатационное состояние штреков и безопасность ведения горных работ, обеспечивается системой поддерживающих податливых опор, расположенных позади очистного забоя, с соблюдением параметров их расположения.

Мета досліджень - визначити умови стійкості відкотного штреку крутого вугільного пласта у разі обвалення бічних порід на виїмковій дільниці. Виконано аналітичні дослідження із застосуванням основних положень класичної механіки, у яких покрівля вугільного пласта була представлена у вигляді моделі балки. У результаті виконаних досліджень обгрунтовано умови, якими провокуються завали відкотних штреків після обвалення бічних порід. Встановлено, що у разі обвалення розшарованої породної товщі на покрівлю крутого вугільного пласта, коли відбувається пружний удар по балці, відстані між точками зіткнення в модельованій системі, співвідносяться між собою як послідовні числа натурального ряду. Кількість таких зіткнень визначається довжиною балки й кутом нахилу. Доведено, що за напруженої взаємодії породи, що падає, з поверхнею балки, у разі її позитивної кривизни, відбувається погіршення стійкості покрівлі вугільного пласта. Зафіксовано, що за інших рівних умов, навантаження на покрівлю крутого вугільного пласта за обвалення розшарованих порід залежить від швидкості їх переміщення вниз по оголеній увігнутій поверхні й величини її прогину. Зі збільшенням швидкості переміщення обвалених порід по увігнутій поверхні, значення динамічного коефіцієнта й імовірність обвалення покрівлі збільшуються. Доведено, що за рухомого навантаження, після обвалення розшарованої породної товщі на покрівлю, значення динамічного коефіцієнта залежать від швидкості переміщення порід, що обвалились, по похилій поверхні й радіуса її кривизни в досліджуваній моделі геомеханічної системи. Стійкість дільничних підготовчих виробок у вуглепородному масиві у разі розшарування бічних порід, забезпечується за рахунок підтримки нависаючої товщі опорами, взаємодіючими з покрівлею крутого вугільного пласта по всій довжині очисного вибою, які забезпечують її плавний прогин і обмежують переміщення.

Індекс рубрикатора НБУВ: И310.151

Рубрики:

Розробка крутих пластів

Шифр НБУВ: Ж69629 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - оцінити стійкість бокових порід у вуглепородному масиві, що вміщує виробки, з урахуванням деформаційних характеристик охоронних споруд. Виконано лабораторні дослідження деформаційних характеристик охоронних споруд, розташованих між модельованими покрівлею і підошвою вугільного пласта, які піддавалися одновісьовому стисканню. Доведено, що деформаційні характеристики охоронних споруд впливають на стійкість бокових порід у вуглепородному масиві, що вміщує виробки. Характер деформації охоронних споруд під дією зовнішньої сили визначається їх жорсткістю. За інших рівних умов, коли породи покрівлі і підошви мають постійну згинальну жорсткість, їх стійкість залежить від жорсткості підтримувальних конструкцій та напрямку дії навантаження, яке прикладається в тангенціальному (дерев'яні костри, накатні костри) або радіальному (кущі зі стояків) напрямку. Для модельованих охоронних споруд зі збільшенням стискаючого навантаження фіксується одночасне лінійне зростання їх жорсткості і модуля деформації. Причому, для дерев'яних піддатливих опор, коли навантаження прикладається поперек волокон, відбувається ущільнення затиснутих стояків дерев'яних конструкцій, внаслідок чого конвергенція бокових порід обмежується. Для жорстких конструкцій у вигляді кущів з дерев'яних стояків такої закономірності не простежується. Після втрати стійкості охоронної конструкції модуль деформації зменшується, що супроводжується збільшенням конвергенції бокових порід до повного руйнування конструкції. Рекомендовано відмовитися від жорстких і одночасно крихких охоронних споруд, призначених для підтримання бокових порід. Стійкість покрівлі у вуглепородному масиві, що вміщує виробки, оцінюється за максимальної відносної деформації підтримувальних конструкцій в результаті одновісного стискання за допомогою коефіцієнта, що характеризує співвідношення жорсткості працездатної охоронної споруди і згинальної жорсткості бокових порід. Для забезпечення стійкості бокових порід у вуглепородному масиві і експлуатаційного стану виробок, що примикають до очисного забою на виймальній дільниці вугільної шахти, необхідно орієнтуватися на застосування піддатливих споруд.

Мета роботи - оцінити виробничий ризик від обвалень порід у глибокій вугільній шахті для виявлення небезпек на робочих місцях виїмкової дільниці з урахуванням різних способів охорони виробок. Під час проведення досліджень було використано комплексний підхід, який включав: аналіз і узагальнення відомих досліджень; експертне оцінювання; використання основних положень теорії ймовірностей і алгебри множин (діаграми Венна), метод оцінки виробничого ризику Файна - Кінні; обробку, аналіз та інтерпретацію одержаних результатів. Проаналізовано проблеми та джерела виникнення виробничого ризику від обвалень порід при підтриманні виробок, ризикоутворюючі фактори, які сприяють створенню загрози небезпечних подій на виїмковій дільниці. Розглядається модель прийняття рішень, яка заснована на описі ситуацій, коли виробничий ризик від небезпечного фактора "обвали і обвалення" при підтриманні підготовчих виробок, залежить від результату вибору альтернативного способу охорони відкатного штреку. Для виїмкових дільниць при незмінних для всіх робочих місць гірничо-геологічних умовах, встановлено ймовірність одержання наслідків від небезпечних подій через невизначені умови їх реалізації. Зафіксовано, що на реалізацію даного виробничого ризику впливає низька надійність і неефективність практикованих способів охорони виїмкових виробок. Аналіз ризику визначається як систематичне використання наявної інформації для виявлення небезпек при підтриманні протяжних виробок. Запропоновано модель моніторингу виробничого ризику від обвалень порід на виїмкових дільницях глибокої вугільної шахти, яка надає змогу оцінити динаміку появи загрози на стадії прийняття технічних рішень, пов'язаних з вибором і обгрунтуванням способу охорони виробок з урахуванням взаємодії ризикоутворюючих факторів. При формуванні заходів щодо зниження загрози небезпечних подій на виїмковій дільниці, необхідно враховувати те, що виробничий ризик від обвалень порід при підтриманні виробок, залежить значною мірою від способу охорони і ефективності технологічних заходів.

Шифр НБУВ: Ж70736 Пошук видання у каталогах НБУВ