У реаліях сучасного сьогодення здоров'я - це основна фундаментальна ланка в житті кожної людини, яка безпосередньо відображається на її буття, благополуччя, психічне та емоційне самопочуття. Здоров'я є цінним показником цивілізованості сучасного суспільства, одним із основних складників національного розвитку у цілому світі. У складних умовах пандемії, що відбувається нині у світі, сучасне суспільство все ж потребує компетентних фахівців, які могли б бути конкурентоспроможними на ринку праці, рішуче змінювалися б і організовували активну життєву позицію, які швидко приймали б логічні поставленій меті рішення, уміли раціонально організовувати свою життєдіяльність із позицій збереження, зміцнення здоров'я як свого, так і оточуючих, створювати і забезпечувати безпечні умови життя та праці на виробництві та в побуті, вміти запобігати небезпечним ситуаціям, що загрожують життю людей. Відомо, що пожежна небезпека одна із найстаріших загроз та проблем із якою стикається людство протягом всього земного життя. Вогонь залишив свої сліди в історії всіх епох і народів. Тисячі міст і сіл зникли з лиця Землі в гігантських язиках полум'я. Безцінні витвори розуму і талановитих рук попередніх поколінь перетворилися на порох. Протягом всіх століть вогонь знищував мільйони людських життів. За своїми трагічними наслідками пожежі не поступалися епідеміям, посухам та іншим лихам. Загальна кількість пожеж на нашій планеті досягла 5,5 млн на рік, кожні 5 секунд десь спалахує пожежа. Тому не дивно, що сьогодні пожежі дійсно все частіше стають вагомою проблемою. У нинішніх реаліях ХХі століття сучасна людина вже озброєна знаннями й найпотужнішою технікою, і вже може на належному рівні конкурувати з вогнем, здобувати та формувати знання про пожежну безпеку, знання, які отримуються у закладах вищої освіти. Саме у закладах вищої освіти відбувається формування знань, підготовка майбутніх фахівців професійного спрямування як пропагандистів і педагогів у боротьбі з пожежами та безпечної організації життєдіяльності. Розглянуто історичні моменти виникнення та розвитку на території України архітектурних пам'яток, які в свої часи виконували вагому роль та функцію з безпеки життя українського народу і слугували пожежними вежами (каланчами). Розкривається сутність формування знань з пожежної безпеки виробництв при вивченні історичних аспектів розвитку пожежних веж на території України. Формування знань у студентів закладів вищої освіти з пожежної безпеки виробництв забезпечує розвиток умінь та навичок, здатності (компетенцій) для здійснення ефективної професійної діяльності шляхом забезпечення оптимального управління пожежної безпеки на підприємствах (об'єктах господарської, економічної та науково-освітньої діяльності), формування у студентів відповідальності за особисту та колективну безпеку, розвиток здоров'язберігаючих компетенцій і усвідомлення необхідності обов'язкового виконання в повному обсязі всіх заходів гарантування безпеки праці на робочих місцях. Саме навчальні заклади зокрема вищі, незалежно від видів їх спрямованості, є тим центром, де відбувається формування знань, умінь і навичок у студентів.

Розглянуто розвиток та сучасний стан формування фахової мотивації у майбутніх педагогів професійного навчання до подальшої професійної діяльності. У дослідженні проаналізовано думки різних авторів щодо проблеми формування фахової мотивації в процесі професійного становлення особистості. Розкрито сутність понять "мотив", "мотивація" та "професійна мотивація". Фахова мотивація є важливим фактором конкурентоспроможності майбутніх фахівців на ринку праці. Формування фахової мотивації сприяє своєрідному поєднанню студентів із процесом та результатами навчання, безпосередньо впливає на їхній особистісний розвиток упродовж всього навчання у закладах вищої освіти та подальше професійне становлення через запуск механізму професійного самовизначення та саморозвитку. Авторки акцентують увагу на необхідності формування фахової мотивації майбутніх педагогів професійного навчання за допомогою використання методів мотивації педагогічної діяльності в процесі фахової підготовки студентів закладу вищої освіти. Проаналізовано методи формування пізнавального інтересу. Визначено, що сучасний стан формування фахової мотивації у майбутніх педагогів професійного навчання буде успішним при реалізації комплексу різних ефективних педагогічних умов, при формуванні фахової мотивації, формує у здобувачів освіти педагогічну компетентність, професійні уміння; сприяє підвищенню загального рівня фахових знань студентів, розвитку пізнавальних та вольових якостей; вчить здійснювати інформаційно-навчальну та експериментально-дослідницьку діяльність; спонукає до саморозвитку та самовдосконалення. Виділено, що кожна з виявлених педагогічних умов має свої внутрішні можливості, будучи переважно націленою на формування того чи іншого компоненту фахової мотивації у майбутніх педагогів професійного навчання. У той же час, кожна розглянута окремо умова не може повністю забезпечити ефективність формування досліджуваної проблеми. Тільки їх системна єдність дозволяє досягти найкращих результатів і становить комплекс педагогічних умов формування фахової мотивації у майбутніх педагогів професійного навчання в процесі фахової підготовки в закладах вищої освіти.

Розглянуто актуальну проблему підготовки майбутніх фахівців професійної освіти в умовах дистанційного навчання із використанням альтернативних технологій навчання та урізноманітнення форм організації освітнього процесу засобами інформаційних технологій. Обгрунтовано можливості застосування соціальних мереж та доцільність їх використання при організації індивідуальної освітньої траєкторії майбутніх педагогів професійної освіти. Розкрито сутність понять "формальна", "неформальна", "інформальна" освіта. Теоретично обгрунтовано значення неформальної освіти при застосуванні дистанційної форми навчання в ЗВО. Визначено характерні ознаки компонентів безперервної освіти та доцільність їх використання при організації індивідуальної освітньої траєкторії майбутнього педагога професійного навчання. Встановлено, що неформальна освіта забезпечує надання освітніх послуг через застосування академій, онлайн курсів, соціальних мереж. Охарактеризовано особливості використання соціальних мереж в умовах онлайн навчання. Встановлено, що використання соціальних мереж в освіті - це додаткова можливість організовувати самостійну роботу студентів у позаудиторний час та набуття ними здатності розв'язувати складні спеціалізовані завдання у майбутній професійній діяльності. Встановлено, що популярність соціальних мереж надає можливість викладачам використовувати їх в освітньому процесі при підготовці майбутніх фахівців. Авторами обгрунтовано переваги організації освітнього процесу із застосуванням альтернативних форм навчання при дистанційному навчанні задля вирішення освітніх завдань. Представлено педагогічні умови навчання із використанням соціальних мереж в освітньому процесі при професійній підготовці майбутніх педагогів професійного навчання. З'ясовано, що в освітньому процесі доцільно акцентувати увагу на застосуванні соціальної мережі, яка є нетрадиційною освітньою технологією, розширюється й оновлюється в системі запровадження дистанційної освіти. Встановлено, що доречно використовувати соціальні мережі як інструмент неформальної освіти при підготовці педагогів професійного навчання для здобуття нових знань і практичного досвіду, для мотивації та натхнення, для розширення саморозвитку та самореалізації.

У сучасному сьогоденні одним з пріоритетних напрямків реформування освіти в Україні є забезпечення у кожному закладі вищої освіти відповідних умов для навчання і виховання психічно та фізично здорової соціальної особистості. Проте, на жаль, культура здорового способу життя, лише, останні роки набуває актуальності. Вітчизняні заклади вищої освіти приділяли недостатньо уваги, а в більшості випадків взагалі не приймали до розгляду належну кількість кредитів на викладання дисциплін для формування здорового способу життя сучасної молоді вищої школи. У зв'язку із цим студентська молодь мало приділяла часу фізичному загартовуванню, фізичній активності. Також більшість здобувачів вищої освіти не дбають про своє соціально-психічне здоров'я. Виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок та засад здорового способу життя, зміцнення фізичного та психічного здоров'я сучасних здобувачів вищої освіти та молоді зокрема є одним із пріоритетів українського суспільства та освіти зокрема. З огляду на це, зумовлюється необхідність внесення істотних змін в існуючу систему формування здорового способу життя майбутніх педагогів професійного навчання у закладах вищої освіти (ЗВО). Концептуальні положення щодо формування здорового способу життя підростаючого покоління відображено в Конституції України (2010), "Основи законодавства України про охорону здоров'я" (2014), "Про соціальну роботу з дітьми та молоддю" (2012), Національній стратегії розвитку освіти України на період до 2021 року (2013), Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020" (2015), у Статуті Всесвітньої організації охорони здоров'я (1946, 2005). Проаналізовано літературні джерела вітчизняних науковців щодо формування здорового способу життя здобувачів вищої освіти та до визначення понять "здоровий спосіб життя". Визначено найважливіші соціальні та психологічні чинники щодо формування здорового способу життя студентської молоді в сучасних умовах. Виявлено та охарактеризовано соціально-психологічні чинників щодо ставлення здобувачів вищої освіти факультету технологічної і математичної освіти Університету Григорія Сковороди в Переяславі до здоров'я та формування здорового способу життя. Визначено, шляхом анкетування (анкета розроблена авторками наукового дослідження) культуру здоров'я майбутніх педагогів професійного навчання на факультеті технологічної та математичної освіти Університету Григорія Сковороди в Переяславі. Акцентовано увагу, на важливість педагогічних умов соціально-психологічних чинників які мають свої внутрішні можливості, будучи націленими на формування здорового способу життя у майбутніх педагогів професійного навчання. Лише системне поєднання комплексів педагогічних умов дозволяє досягти найкращих результатів і становлять формування здорового способу життя у майбутніх педагогів професійного навчання.

Розглянуто актуальну проблему розвитку комунікативних умінь у майбутніх фахівців професійної освіти із використанням медіаосвітніх технологій навчання та урізноманітнення форм організації освітнього процесу засобами традиційних та інноваційних медіаосвітніх технологій. Обгрунтовано можливості застосування медіаосвітніх технологій та доцільність їх використання при розвитку комунікативних умінь майбутніх фахівців професійної освіти. Розкрито сутність понять "уміння", "комунікативні уміння", "комунікативна компетентність". Теоретично обгрунтовано можливості медіаосвітніх технологій та доцільність їх використання у розвитку комунікативних умінь майбутніх фахівців професійної освіти. Визначено специфіку підготовки майбутніх ф ахівців зі спеціальності 015 "Професійна освіта (Охорона праці)" відповідно до Стандартів вищої освіти України. Охарактеризовано особливості використання медіаосвітніх технологій в умовах сьогодення та переваги їх застосування при розвитку комунікативних умінь. Встановлено, що використання медіаосвітніх технологій при фаховій підготовці до майбутньої професійної діяльності - це додаткова можливість для здобувачів вищої освіти до розв'язання складних задач у широких або мультидисциплінарних контекстах у майбутній професійній діяльності. Встановлено, що популярність медіаосвітніх технологій надає можливість викладачам використовувати їх в освітньому процесі. Авторами обгрунтовано переваги організації освітнього процесу із застосуванням медіаосвітніх технологій у розвитку комунікативних умінь майбутніх фахівців професійної освіти. Розроблено модель методичного забезпечення системи розвитку комунікативних умінь майбутніх фахівців професійної освіти із застосуванням медіаосвітніх технологій. Виділено ті медіаосвітні технології, які доцільно використовувати в освітньому процесі при підготовці здобувачів вищої освіти до професійної діяльності. Виокремлено педагогічні умови навчання із застосуванням медіаосвітніх технологій в освітньому процесі для розвитку комунікативних умінь майбутніх фахівців професійної освіти. З'ясовано, що реалізація педагогічних умов потребує застосування моделі методичного забезпечення системи розвитку комунікативних умінь майбутніх фахівців професійної освіти й методики використання медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців професійної освіти Встановлено, що доречно використовувати медаосвітні технології при підготовці фахівців професійного навчання для здобуття комунікативних компетентностей, нових знань та практичного досвіду, для мотивації та натхнення, для розширення саморозвитку та самореалізації.