Висвітлено сутність, основні етапи історичного розвитку та галузі науки як виду людської діяльності. Розкрито психологічні засади наукової творчості, показано роль мотивації та творчої інтуїції в ній. Визначено найважливіші риси особистості науковця та принципи взаємодії у науковому середовищі, шляхи та засоби обміну науковою інформацією. Розглянуто такі типи наукових текстів, як курсова, бакалаврська, магістерська, конкурсна студентська робота, кандидатська та докторська дисертація, стаття, рецензія, монографія, доповідь на науковій конференції. Охарактеризовано сучасний стан, основні проблеми та перспективи розвитку науки в Україні, зокрема в суспільно-гуманітарній сфері.

Освещены сущность, основные этапы исторического развития и отрасли науки как вида человеческой деятельности. Раскрыты психологические основы научного творчества, показана роль мотивации и творческой интуиции в нем. Определены наиболее важные черты личности ученого и принципы взаимодействия в научной среде, пути и средства обмена научной информацией. Рассмотрены такие типы научных текстов, как курсовая, бакалаврская, магистерская, конкурсная студенческая робота, кандидатская та докторская диссертация, статья, рецензия, монография, доклад на научной конференции. Охарактеризованы современное состояние, основные проблемы и перспективы развития науки в Украине, в частности в общественно-гуманитарной сфере.

Висвітлено мовно-культурний світ стародавньої Британії. Розглянуто проблему походження англійської мови на сучасному етапі лінгвістичних досліджень. Досліджено проблему субстратів англійської й інших германських мов у контексті загальної теорії субстрату та розглянуто його як чинник формування фонетичної специфіки мови.

Освещен языково-культурный мир древней Британии. Рассмотрена проблема происхождения английского языка на современном этапе лингвистических исследований. Исследована проблема субстратов английского и других германских языков в контексте общей теории субстратов и он рассмотрен как фактор формирования фонетической специфики языка.

Узагальнено досягнуті у сучасній українській і зарубіжній лінгвістиці результати дослідження мовної картини світу в аспекті віддзеркалення часово-календарних понять. Здійснено критичний огляд сучасного стану наукових розвідок у галузі лінгвістичного (лексичного та граматичного), філософського, культурологічного, міфологічного, природничого та інших аспектів осмислення часу та побудови календаря. Вивчено етапи розвитку уявлень про час і календар на території України від доісторичного періоду до сьогодення в контексті уявлень сусідніх народів як позамовний аспект студіювання календарно-часової лексики української мови. Визначено роль праіндоєвропейського та праслов'янського етапів розвитку календарно-часової лексики української мови у формуванні її сучасного стану та визначення частки іншомовних запозичень у масиві української лексики зазначеної сфери. Обгрунтовано особливості функціонування лексики часу та календаря в українських фольклорних та літературних текстах.