Визначено частоту аберацій хромосом та анеуплоїдних клітин у лімфоцитах периферичної крові у 17 хворих з гліальними пухлинами різного ступеня злоякісності. Як умовний контроль обстежено 2 групи жителів Києва, які заперечували контакт з мутагенними факторами: 25 хворих з соматичною патологією (за винятком онкопатології), обстежених до лікування, 19 практично здорових осіб. Виявлено, що частота аберацій хромосом і частота анеуплоїдних клітин відповідно складала: у хворих з відносно доброякісними пухлинами (7 осіб) - 3,4 +- 0,5 і 14,4 +- 0,9 % відповідно, зі злоякісними (10 осіб) - 4,8 +- 0,5 і 22,0 +- 0,9 %; із соматичною патологією - 2,7 +- 0,2 і 9,2 +- 0,3 %; у практично здорових осіб - 1,7 +- 0,2 і 7,8 +- 0,5 %. Встановлено статистично достовірне підвищення частоти аберацій хромосом і рівня анеуплоїдних клітин у лімфоцитах периферичної крові у хворих з гліальними пухлинами. Відзначено тенденцію до зростання цих показників залежно від ступеня злоякісності пухлини.

  Скачати повний текст

Під час обстеження 200 осіб віком від 20 до 70 років відзначено зростання частоти аберацій хромосом, кількості анеуплоїдних і мультиаберантних клітин. За значеннями "норми" цитогенетичних показників визначено відповідні бали ситуативної тривожності. У вікових групах від 20 до 60 років найнижчим відсоткам частоти аберацій хромосом, кількості анеуплоїдних та мультиаберантних клітин ("норма") відповідали бали ситуативної тривожності від 26 до 30. При низьких (14 - 20 балів) та високих (36 - 43 бали) рівнях ситуативної тривожності значення цитогенетичних показників були підвищеними. У віковій групі 61 - 70 років з підвищенням рівня ситуативної тривожності частота аберацій хромосом та кількість анеуплоїдних клітин зменшуються, а кількість мультиаберантних клітин залишається незмінно високою порівняно з попередніми віковими групами. Одержані дані є підставою при проведенні скринінгових психолого-генетичних досліджень спочатку масово визначати ситуативну тривожність, а потім формувати групи для подальших цитогенетичних досліджень.

Під час обстеження 200 мешканців Києва віком від 20 до 70 років були підтверджені вікові залежності підвищення частоти аберацій хромосом і кількості анеуплоїдних клітин. Показано, що шкідливі умови праці, хронічні захворювання та наявність онкопатології в родоводі також впливають на генетичний апарат людини. Вивчено додаткові цитогенетичні характеристики - кількість мультиаберантних клітин та їх надспонтанні рівні у разі модифікації культур респондентів мітоміцином С (адаптаційний показник організму). Виявлено, що кількість анеуплоїдних клітин є більш значущим показником під час популяційних досліджень, ніж частота аберацій хромосом.