Представлено дані вивчення мікрофлори у нормі та патології у разі хронічних запалень слинних залоз, що дозволили визначити етіологічний фактор захворювання. Під час дослідження ексудату слинних залоз виявлено зміни співвідношення анаеробної і аеробної мікрофлори у бік значного збільшення аеробних мікроорганізмів (у контролі - 1:1, патологія - 1:6). Можна припустити, що більш значну роль у хронічних запальних процесах відіграють аеробні мікроорганізми. Вивчення антибіотикограм показало низьку чутливість виділених мікроорганізмів до найбільш широко використовуваних антибіотиків у стоматологічній практиці.

  Скачати повний текст

Проведено мікробіологічне дослідження матеріалу з флегмон і абсцесів. Досліджено якісні та кількісні показники виділених мікроорганізмів. Виявлено, що вони характеризувалися низькою біохімічною активністю. Молочнокислі бактерії проявили високі антагоністичні властивості проти умовно-патогенних представників анаеробної мікробіоти.

Проведено микробиологическое исследование материала из флегмон и абсцессов. Исследованы качественные и количественные показатели выделенных микроорганизмов. Обнаружено, что они проявляли в основном биохимическую инертность. Молочнокислые бактерии характеризовались высокими антагонистическими свойствами против условно-патогенных представителей анаэробной микробиоты.

Досліджено показники неспецифічного імунітету хворих на хронічні запальні захворювання слинних залоз (СЗ). Виявлено дефіцитні зміни з боку фагоцитарного ланцюга імунітету і лізоциму та збільшення концентрації лактоферину. Одержані дані відкривають можливість використання показників місцевого імунітету ротової порожнини як діагностичні та прогностичні тести, які б дозволили сформувати групи "ризику" розвитку патології СЗ.

Цель работы - анализ сведений научной литературы, касающихся исследования связи между изменениями состава, метаболической активности кишечной микробиоты и развитием психоневрологических расстройств, заболеваний. Несмотря на разный этиопатогенез и клинические проявления, нервно-психические расстройства и заболевания имеют общие патогенетические звенья: кишечный дисбиоз с обеднением микробного разнообразия, увеличением представительства "провоспалительных" таксонов и изменением метаболизма кишечной микробиоты; нарушение мукозального барьера и увеличение проницаемости стенки кишечника; активация иммунного ответа с развитием системного воспаления и нейровоспаления; нарушение нервных, эндокринных и метаболических механизмов передачи сигналов в пределах оси кишечник - мозг. Специфические изменения состава и метаболической активности кишечной микробиоты - биомаркеры или дополнительные диагностические критерии при некоторых психоневрологических заболеваниях. Положительный эффект имеют терапевтические подходы, направленные на коррекцию состава и метаболической активности микробиоты кишечника: фекальная трансплантация, применение психобиотиков и нейроактивных производных пробиотических бактерий. Выводы: механизмы влияния конкретных микроорганизмов и их дериватов на функциональную активность ЦНС требуют дальнейшего изучения. Микробиом кишечника нужно рассматривать как таргетный орган в ходе диагностики, терапии нервно-психических расстройств и заболеваний. Микробиомный подход способствует ранней диагностике и прогнозированию тяжести их течения. Нацеливание на коррекцию состава и функциональной активности кишечной микробиоты - перспективная стратегия повышения эффективности лечения психоневрологической патологии.