Індекс рубрикатора НБУВ: Р126.6

Рубрики:

Захист від іонізуючого випромінювання на виробництві

Шифр НБУВ: Ж69917 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - визначення впливу системи тканинних зважуючих факторів wT, встановлених Міжнародною комісією з радіологічного захисту, на оцінки доз опромінення людини. Ефективна доза визначається як сума добутків еквівалентних доз в окремих органах і тканинах на відповідні значення wT. Застосування різних систем wT до певного набору значень еквівалентних доз призводить до одержання різних оцінок ефективної дози. Порівняння значень ефективних доз надає змогу одержати уяву про вплив систем wT на дозові оцінки. Розглянуто вплив систем wT, встановлених Публікаціями 26, 60 і 103 МКРЗ, на оцінки доз зовнішнього і внутрішнього опромінення людини. Показано, що перехід системи wT від Публікації 26 до Публікації 60 МКРЗ призвів до значно більших змін в оцінці ефективних доз зовнішнього опромінення (до 30 разів), ніж відповідний перехід від Публікації 60 МКРЗ до Публікації 103 МКРЗ. Висновки: застосування системи wT із Публікації 103 МКРЗ у порівнянні з Публікацією 60 МКРЗ не призводить до змін оцінки ефективних доз більше ніж на 20 % для всіх радіонуклідів у разі оцінок доз зовнішнього опромінення і для значної більшості радіонуклідів (97 %) у разі оцінок доз внутрішнього опромінення за рахунок перорального надходження. Для більшості радіонуклідів йоду оцінка доз внутрішнього опромінення зменшиться (до 20 %). Оцінки ефективних доз внутрішнього опромінення за рахунок інгаляційного надходження для 67 % радіонуклідів зменшаться. Основними причинами зменшення є скасування "правила розщеплення" (введеного Публікацією 60 МКРЗ) і зменшення значення wT для щитоподібної залози з 0,05 до 0,04.

Перетворення об'єкта "Укриття" ДСП Чорнобильська АЕС (ОУ) на екологічно безпечну систему є однією з найважливіших державних програм України, а медичні та дозиметричні заходи, спрямовані на збереження здоров'я персоналу, який бере участь у цих роботах, посідають чільне місце серед найактуальніших проблем сучасної клінічної радіобіології, радіаційної гігієни та радіаційного захисту. Мета дослідження - розробити та впровадити систему медичного і біофізичного контролю стану здоров'я, працездатності та радіаційного захисту персоналу, який виконує роботи з перетворення ОУ на екологічно безпечну систему. Запропоновано і впроваджено взаємозв'язану комплексну систему медичного та біофізичного (внутрішнє та зовнішнє опромінення) контролю персоналу, який виконує виробничі завдання за умов дії іонізуючого випромінення та відкритих джерел іонізуючого випромінення. Проведення медичної експертизи передбачає оцінку стану кровотвірної, імунної, ендокринної, респіраторної систем, органа зору, нервової системи, психіки та психофізіологічної адаптації, органа слуху і рівноваги, системи кровообігу, системи травлення, урогенітальної системи, а також кістково-м'язової системи. Проведено медичний контроль 19 434-х осіб персоналу. Результати вхідного медичного контролю свідчать: допущено до робіт 4698 (48,90 %) робітників, не допущено - 4909 (51,10 %). Індивідуальні річні ефективні дози опромінення в переважній частині випадків не перевищували 12 мЗв. Кількість випадків, коли за поточного біофізичного контролю у пробах калу було виявлено вміст 239+240Pu на рівні, що перевищує 1,5 мБк/проба, становила 1845. При цьому, індивідуальні дози внутрішнього опромінення не перевищували 1 мЗв. Висновок: програма медичного та біофізичного забезпечення робіт з реконструкції ОУ засвідчила свою необхідність і ефективність, оскільки результати показали, що за унікальних радіаційно-гігієнічних умов найкритичнішими є не інженерно-технічні проблеми, а - як зберегти здоров'я і працездатність людей та запобігти переопроміненню персоналу, в т. ч. і за рахунок внутрішнього опромінення.

Надано опис результатів проведення біофізичного супроводу робіт на об'єкті "Укриття". Подано результати роботи за період 2004 - 2012 рр. і докази відповідності системи біофізичного контролю сучасним вимогам нормативної і рекомендаційної бази України. Показано, що впровадження системи в практику радіологічного супроводу робіт на об'єкті "Укриття" забезпечило адекватний рівень радіаційного захисту персоналу, зайнятого на роботах з перетворення об'єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему.

Представлено описание результатов проведения биофизического сопровождения работ на объекте "Укрытие". Приведены результаты работы за период 2004 - 2012 гг. и доказательства соответствия системы биофизического контроля современным требованиям нормативной и рекомендательной базы Украины. Показано, что внедрение системы в практику радиологического сопровождения работ на объекте "Укрытие" обеспечило адекватный уровень радиационной защиты персонала, занятого на работах по преобразованию объекта "Укрытие" в экологически безопасную систему.

Проаналізовано підходи до регулювання вмісту радіонуклідів у продуктах та інших товарах, а також здійснено порівняння діючих міжнародних й українських нормативів, які обмежують вміст радіонуклідів у продуктах, вироблених на постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС територіях. Розглянуто основні причини відмінностей нормативних документів і наведено фактичні дані сучасного стану забруднення продуктів внаслідок аварії на ЧАЕС. Обгрунтовано необхідність удосконалення наявних у світі та в Україні підходів і оптимізації української нормативної бази.

Проаналізовано вимоги законодавчих і нормативних документів України щодо призначення зон спостереження атомної електростанції, радіаційно-гігієнічних принципів обгрунтування їх розмірів, а також інших аспектів їх функціонування. Детально розглянуто нашарування вимог до зон спостереження, що поєднують у них "моніторингове" призначення та "протиаварійну" функціональність. Надано пропозиції щодо змін у законодавчих і нормативних документах України, імплементація яких надасть змогу не тільки розв'язати проблеми із зонуванням довкола АЕС та інших радіаційно-ядерних об'єктів, але й гармонізувати законодавство України з регулюючими вимогами Євросоюзу.

Проаналізовано вимоги законодавчих і нормативних документів України щодо призначення санітарно-захисних зон атомної електростанції та радіаційно-гігієнічних принципів обгрунтування їх розмірів. Обговорено проблеми застосування вимог до встановлення розмірів санітарно-захисних зон АЕС, що випливають з їх "протиаварійного" призначення. Надано пропозиції щодо змін у законодавчих і нормативних документах України, імплементація яких надасть змогу не тільки розв'язати проблеми із зонуванням довкола АЕС та інших радіаційно-ядерних об'єктів, але й гармонізувати законодавство України з регулюючими вимогами Євросоюзу.

Ядерні установки можуть містити великий обсяг радіоактивного матеріалу, а надзвичайна ситуація, спричинена аварією, стихійним лихом або зловмисною дією, може призвести до неконтрольованих викидів радіонуклідів у навколишнє середовище. Наведено стислий огляд індивідуального радіологічного моніторингу у випадках значних викидів радіонуклідів у навколишнє середовище та представлено нову Доповідь 92 Міжнародної комісії з радіаційних одиниць і вимірювань (МКРО) з питань радіаційного моніторингу для захисту населення після значних викидів радіонуклідів у навколишнє середовище. Доповідь 92 було підготовлено з урахуванням результатів НДР "Розробка програми радіаційно-гігієнічного моніторингу для радіологічного захисту людини при радіаційних аваріях та актах ядерного тероризму", що виконувалась у лабораторії дозиметрії внутрішнього опромінення ННЦРМ НАМН України у 2016 - 2018 рр. Комітет з підготовки Доповіді очолював науковий керівник цієї НДР, до складу Комітету входили провідні експерти з Великобританії, Італії, Китаю, Німеччини, Росії, Словенії, США, України, Японії та Міжнародного агентства з атомної енергії. Підготовка Доповіді 92 підтримана Агентством із захисту навколишнього середовища США, Комісією з ядерного регулювання США, Міністерством енергетики США, НАМН України та Науковоідослідним інститутом радіаційного захисту АТН України.