Створено теоретичні засади автоматизованого керування процесом абсорбційної осушки природного газу на компресорній станції магістрального газопроводу. Запропоновано математичну модель керованого об'єкта, яка не враховує збурення за вмістом вологи у газі на вході в абсорбер, а також логіко-лінгвістичні моделі, що дозволяють врахувати дане збурення. Доведено адекватність даних моделей і необхідність використання їх для автоматизованого керування процесом абсорбційної осушки газу замість складних нелінійних моделей. Здійснено моделювання знань експертів-технологів про процес осушки газу з використанням лінгвістичних змінних, що дозволило на підставі технологічного регламенту та одержаних від експертів-технологів знань розробити логіко-лінгвістичну модель прийняття раціональних рішень для керування установкою абсорбційної осушки газу з використанням набору логічних правил-продукцій. Розроблено логіко-лінгвістичну модель метазнань, яка враховує всі технологічні параметри установки абсорбційної осушки природного газу та за наявності інформації про передаварійні ситуації забезпечує оперативно-диспетчерському персоналу можливість вибирати необхідну для вирішення поточної проблеми локальну модель представлення знань і дозволяє розв'язувати основні виробничі задачі, які впливають на ефективність процесу осушки газу. Розвинуто принцип структурування знань, який передбачає розбиття глобальної баз знань на декілька локальних, кожна з яких орієнтована на розв'язання певної задачі для конкретного типу обладнання установки абсорбційної осушки газу, зокрема, запропоновано у структурі глобальної бази знань застосувати блок метазнань, який

Розроблено нейромережеві моделі технологічного процесу регенерації диетиленгліколю для підвищення ефективності управління технологічним процесом регенерації диетиленгліколю на абсорбційних установках осушення газу компресорних станцій магістральних газопроводів.

Проаналізовано стан газотранспортної системи України. Показано, що будівництво та реконструкція компресорних станцій вимагає великого об'єму зварювальних робіт. Наведено результати валових виділень шкідливих речовин у процесі зварювання та газового і плазмового різання різних матеріалів під час будівництва компресорної станції "Тарутине". Для видалення шкідливих речовин із виробничих приміщень під час електрозварювальних робіт наведено розрахункові повітрообміни. Досліджено процес дифузії зварювального аерозолю у поєднанні з поширенням тепла під впливом конвективних потоків повітря у приміщенні компресорної станції шляхом математичного моделювання. Моделювання проведено за допомогою методу скінченних елементів у середовищі CONSOL із відповідними межовими та початковими умовами.

Синтезовано нечіткий регулятор температури для забезпечення підігрівання рідких компонентів. Проведено опитування експертів та створено базу правил регулятора, що дозволило врахувати всі можливі режими роботи установки. Проведено імітаційне моделювання, а також досліджено роботу регулятора на реальному об'єкті, що підтвердило його працездатність.

Для покращання технологічного процесу масляної десорбції важливим є сучасний рівень автоматизації. Керування процесом масляної десорбції загалом, чітке дотримання норм технологічних режимів і досягнення заданої якості готової продукції; максимальне використання виробничих потужностей апаратів і обладнання; зменшення енергоспоживання, забезпечення ритмічності виробництва - все це досягається застосуванням новітніх мікропроцесорних засобів автоматизації. Такими засобами є мікропроцесорні малолокальні контролери фірми "МІКРОЛ", які використовуються для вирішення широкого кола завдань локального регулювання та програмно-логічного керування. Описано основні недоліки існуючої технологічної схеми процесу масляної десорбції. Обгрунтовано сучасні технологічні схеми для даного процесу, на основі чого розроблено нову структурну схему процесу масляної десорбції. Розроблено програмне забезпечення на базі SCADA-системи Trace Mode для десорбційної колони.

Зазначено, що технологія автоматизації процесу видобування сланцевого газу перебуває на початковій стадії розробки, тому існує необхідність постійної еволюції її технологічної бази. Важливим напрямком такої еволюції є розробляння систем керування процесом видобування сланцевого газу на базі методів нечіткої логіки. Одна з головних переваг полягає у тому, що регулятор на основі нечіткої логіки можна створити за лінгвістичними правилами. Керування в цьому випадку здійснюється за допомогою набору умовних лінгвістичних операторів або правил (нечітких асоціативних матричних), які задають конкретні ситуації керування. Такі умовні лінгвістичні правила можна сформулювати, виходячи з досвіду та інтуїції експертів, з міркувань здорового глузду або технологічних даних про процес одержаних шляхом експерименту. Регулятори на базі нечіткої логіки можуть працювати з неповністю описаними системами і невідомою динамікою, для котрих потрібна апріорна математична модель об'єкта керування. Ще одна перевага регулятора на основі нечіткої логіки полягає в тому, що їх легко реалізувати на цифрових спеціалізованих великих інтегральних схемах. Наведено приклад використання такого регулятора в процесі видобування сланцевого газу і змодельовано його дію в програмному середовищі MatLab.

В даний час удосконалення процесів нафтогазового комплексу України з використанням мікропроцесорної техніки є актуальним питанням. Інтерес, з точки зору використання мікропроцесора, представляли і представляють на сьогоднішній день системи контролю і управління, які зв'язані з технологічними процесами, що потребують точності і швидкості дій. Основним елементом мікропроцесорної системи обробки технологічної інформації з ГПА (газокомпресорного агрегату) є контролер, який призначений для збору, первинної обробки і накопичення технологічної інформації з давачів, установлених на ГПА, і передачі її до ЕОМ. На базі 51-го мікроконтролера існує багато контролерів збору аналогової інформації, але мають застарілу елементну базу та великий час запиту, що зменшує швидкодію і клас точності не перевищує 0,5. Мета роботи - розробка контролера збору 16 аналогових сигналів напруги від давачів (стандартний діапазон +/-10В). На основі існуючої функціональної схеми газокомпресорного агрегату розроблено контролер збору 16 аналогових сигналів напруги від давачів (стандартний діапазон +/- 10 В), що надало змогу, в результаті нового схемотехнічного рішення, отримати клас точності системи 0,1. Розроблене програмне забезпечення та обгрунтування сучасних технологічних схем має практичну цінність і надає змогу удосконалювати майбутні газокомпресорні станції газотранспортної системи України.

Створено математичну модель технологічного процесу регенерації диетиленгліколю. Розроблено структуру нечіткої моделі, яка відповідає складним багатоетапним технологічним процесам. Для аналізу одного етапу застосовано модель на основі методів Мамдані-Сугено. Нечітка модель побудована за результатами опитування експертів-технологів, що складають основу нечіткої моделі, і описує наскрізну технологію процесу регенерації диетиленгліколю. Увагу приділено імітаційному моделюванню, а саме здійснено експериментальне визначення динамічних характеристик за заданими каналами та проведено імітаційне моделювання системи з використанням нечіткого регулятора. За його результатами встановлено, що перехідні характеристики за каналами відповідають фізичним основам процесу регенерації. Проведено порівняльний аналіз перехідних процесів і визначено, що в каскадній системі регулювання показники якості кращі. Розроблено мнемосхему системи управління процесом.

Створено математичну модель технологічного процесу підготовки природного газу. Розроблено структуру нечіткої моделі, яка відповідає складним багатоетапним технологічним процесам. Для аналізу даного етапу застосовано модель на основі штучних нейронних мереж. Модель побудована за результатами опитування експертів-технологів і описує наскрізну технологію процесу підготовки природного газу. Увага приділена імітаційному моделюванню, а саме здійснено експериментальне визначення динамічних характеристик по заданих каналах та проведено імітаційне моделювання системи з використанням нейронних мереж. За його результатами встановлено, що перехідні характеристики по каналах відповідають фізичним основам процесу підготовки природного газу. Проведено порівняльний аналіз перехідних процесів і визначено, що в каскадній системі регулювання показники якості кращі. Розроблено мнемосхему системи управління процесом.