Індекс рубрикатора НБУВ: П212.2-264.11 + П213.3-264.11

Рубрики:

Кукурудза

Горох

Шифр НБУВ: Ж69512/Б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Нині собаківництво набуло важливого значення в усьому світі в різних галузях народного господарства. Потреби в розвитку службового, мисливського, спортивного та декоративного собаківництва зростають, оскільки ці тварини є незамінними помічниками людини. Надзвичайно небезпечни-ми для м'ясоїдних тварин є гельмінтозні захворювання, збудниками яких є чимала група паразитичних організмів, що належать до типу Nematoda. Дослідники зазначають про значне поширення серед популяції домашньої собаки (Canis lupus familiaris) нематодозів травного каналу, серед яких особливої уваги набуває трихуроз. Дослідження виконували на базі лабораторії кафедри паразитології та ветеринарно-санітарної експертизи Полтавської державної аграрної академії. Мета роботи - дослідити поширення та особливості перебігу трихурозу собак на території міста Полтава. За результатами копроскопічних досліджень собак встановлено, що середня екстенсивність трихурозної інвазії в місті Полтаві становила 25,93 %. Показники інвазованості тварин Trichuris vulpis залежали від їхнього віку. Найбільш ураженими виявилися молоді собаки віком від 6 до 12 місяців, екстенсивність інвазії сягала 39,02 %. Надалі зі збільшенням віку собак показники екстенсивності інвазії поступово знижувалися до 14,29 % ? у собак старших 6 років. Найменш інвазованими збудником трихурозу виявилися цуценята віком до 6 місяців, екстенсивність інвазії становила лише 8,57 %. Особливості породної сприйнятливості собак до збудника трихурозу мали найбільші показники екстенсивності інвазії в собак порід французький бульдог (72,73 %) та пекінес (40,00 %). Рідше трихуроз діагностували в собак порід лабрадор-ретривер, пудель та середньоазіатська вівчарка. Показники екстенсивності інвазії коливалися в межах від 12,50 до 16,67 %. З'ясовано, що трихуроз розвивається у 53,57 % випадків як моноінвазія, а в 46,43 % - як мікстінвазія. Співчленами останніх були три види нематод, що паразитують у кишковому каналі собак. Двокомпонентні мікстінвазії були представлені T. vulpis і Uncinaria stenocephala (38,47 %), T. vulpis і Toxascaris leoninа (30,77 %), T. vulpis і Toxocara canis (15,38 %). Трикомпонентна мікстінвазія виявлена в 15,38 % хворих собак і була представлена T. vulpis, U. stenocephala і T. leoninа. Найчастіше трихуроз реєстрували в асоціації з унцинаріозом (53,85 %) та токсаскарозом (46,15 %). Рідше діагностували асоціацію трихурисів та токсокар (15,38 %).

Нематоди родини Capillariidae Neveu-Lemaire, 1936 відносяться до чисельної і значно поширеної групи паразитичних гельмінтів, які можуть локалізуватися майже в усіх органах хазяїв. Різні види паразитують у мавп, диких і домашніх м'ясоїдних, домашніх жуйних тварин, гризунів, сумчастих, риб, амфібій, а також у людини. Окремі з них є високопатогенними і мають не тільки епізоотологічне, а й епідеміологічне значення. Результати морфологічних досліджень відіграють важливу роль у практичній таксономії для побудови природної системи цієї групи нематод, а також для розуміння еволюції і філогенії Capillariidae. Завдяки такому аналізу створюється узагальнена картина будови й анатомічної організації капіляріїд. Дослідження виконували на базі лабораторії кафедри паразитології та ветеринарно-санітарної експертизи Полтавської державної аграрної академії. Метою досліджень було встановити диференціальні видові морфологічні та метричні ознаки капіляріїд, виділених від домашньої птиці. За результатами проведених морфологічних досліджень статевозрілих самців та самок Сapillaria anatis (Schrank, 1790) Travassos, 1915 та Baruscapillaria obsignata (Madsen, 1945), Moravec, 1982 відзначено їх суттєву схожість. Ці види мають однакову загальну будову тіла, в самок - будову області вульви, вагіни, у самців - будову хвостового кінця. Водночас, диференційною морфологічною ознакою С. anatis є наявність шипиків на спікулярній піхві. Визначено достовірні відмінності у морфометричних параметрах самців і самок капілярій видів B. obsignata та С. anatis, які дають змогу підвищити ефективність їх ідентифікації. Морфометричні параметри самців B. obsignata мали більші значення, ніж C. anatis за п'ятьма показниках, які характеризували довжину тіла та спікули, ширину та довжину псевдобурси. Водночас, спікула С. anatis є ширшою впродовж усієї її довжини, ніж в B. obsignata. У самок B. obsignata та C. anatis сім метричних показників мають достовірну різницю в значеннях, з яких за чотирма показниками (ширина тіла в ділянці вульви; довжина, ширина і товщина оболонки яєць) самки C. anatis мали більші параметри, ніж самки B. obsignata. До диференційних ознак можна віднести наявність кутикулярних підвищень в області вульви у B. obsignata.

Індекс рубрикатора НБУВ: П873.331

Рубрики:

Інфекційні хвороби, характерні для овець

Шифр НБУВ: РА435508 Пошук видання у каталогах НБУВ