Увагу приділено малодослідженій проблемі вітчизняної історії - організації державної влади та місцевого самоврядування на Волині від кінця XIV до середини XVII ст. З'ясовано особливості встановлення та розвитку правових засад діяльності центральної та місцевої влади, ієрархію та динаміку змін керівного складу урядовців, їх повноваження та функції, систему самоврядування в містах, механізми відносин верховної та місцевої влади тощо. Зазначено, що історія пізнього Середньовіччя та раннього Нового часу невід'ємна від історії Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. На становлення Волинської землі як адміністративно-територіальної одиниці відчутно вплинули особливості її геополітичного розміщення. Перебуваючи на перетині цивілізаційних впливів Сходу та Заходу, Волинь успадкувала староруські традиції, помножені на здобутки західноєвропейської політико-правової культури. Вона пройшла еволюцію від удільного князівства у складі Великого князівства Литовського до воєводства як суб'єкта політико-правових відносин Речі Посполитої з оригінальною системою функціонування органів влади та управління, судовою системою, традиціями організації суспільного та приватного життя.

Досліджено процес становлення та розвитку міського управління на Волині в XV - XVI ст. Виявлено особливості соціально-економічного розвитку волинських міст, ступінь розвитку цехового ремісництва, торгівлі, соціальний та етнонаціональний склад міських жителів, правові засади, коло повноважень волинських старост, маршалків та інших державних урядників, їх вплив на міське управління. Зосереджено увагу на становленні та особливостях функціонування магдебурзького права в державних містах Луцьк та Володимир, а також у приватновласницьких містах Ковель та Острожці. Проаналізовано порядок надання пільг і привілеїв волинським містам у контексті поширення та функціонування там магдебурзького права, становлення й організації влади війта в системі міського управління. З'ясовано структуру, повноваження та напрями діяльності міських урядників.

Проведено аналіз вимог, які висуваються до особи, яка бажає стати медіатором, який займається розв'язанням публічно-правових спорів. Розглянуто особливості вікового цензу, ступеня освіти, професійної підготовки та підстав, за наявності яких медіатору заборонено займатися медіаційною діяльністю. Сформовано пропозиції з удосконалення теоретичних і практичних засад щодо зазначеної проблеми.

Здійснено політологічний аналіз процесів становлення та розвитку інститутів місцевого самоврядування на засадах магдебурзького права в містах Волині та їх опосередкований вплив через суспільно-політичні традиції на сучасні процеси демократизації. Розкрито специфіку процесу інституалізації самоврядування в приватновласницьких містах. Простежено еволюцію концептуальних моделей місцевого самоврядування (вільної громади, громадівської, державницької, муніципального дуалізму, соціального обслуговування (належного врядування) тощо) як логічних етапів на шляху становлення демократичної, соціальної та правової держави. Показано дискретний характер тяглості традицій існування місцевого самоврядування у волинських містах, рівень їх політичної суб'єктності та характер відповідного політико-правового забезпечення в часи перебування територій Волині у складі Великого князівства Литовського, Російської імперії, Польської республіки (Другої Речі Посполитої), СРСР. Розкрито зміст і напрями децентралізації у діяльності Луцької міської ради.

Розкрито актуальні питання теорії та практики суб'єктів суспільно-політичних відносин. Висвітлено проблеми становлення політичних інститутів і процесів, демократичної трансформації, розвитку громадянського суспільства, діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, міжнародних відносин та національної безпеки України. Увагу приділено політичним елітам як суб'єктам політики, типам політичних систем, базовим засадам демократії, її формам, принципам і цінностям.

Досліджено ентодемографічні процеси на Волині в історичній перспективі. Висвітлено вплив Першої світової війни на становище німецького та єврейського населення волинських міст (1914-1917 рр.). Увагу приділено геноцидові ромів на Волині в роки Другої світової війни. Увагу приділено дохристиянським віруванням слов'ян на Волині. Охарктеризовано етноконфесійну строкатість Луцька в другій половині ХVІ - першій половині ХVІІ ст. Досліджено діяльність шкіл при римо-католицьких монастирях Луцько-Житомирської дієцезії (перша третина ХІХ ст.). Висвітлено виданничу діяльність церковних православних братств Волинської губернії в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Репрезентовано релігійні практики в пенітенціарних установах волинського воєводства (1921-1939 рр.).

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф3(4УКР346)124 + Т3(4УКР)47-536.1 + Т3(4УКР)57-536.1 + Т3(4УКР)616-536.1

Рубрики:

Внутрішнє становище. Внутрішня політика

Історія

Шифр НБУВ: РА437712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертацію присвячено аналізу правових засад застосування медіації як способу вирішення публічно-правових спорів. З'ясовано сутність та особливості публічно-правових спорів, їх види та критерії медіабельності. Визначено поняття та принципи застосування медіації як способу вирішення публічно-правового спору, а також нормативні засади її застосування. Охарактеризовано процедури медіації як способу вирішення публічно-правових спорів, види та правовий статус суб'єктів здійснення медіації, порядок її здійснення, а також особливості укладення та виконання медіаційної угоди. Визначено шляхи вдосконалення правового регулювання медіації як способу вирішення публічно-правового спору, в тому числі з використанням зарубіжного досвіду.

Розглянуто актуальні проблеми історії, теорії та практики націє- та державотворення в Україні та світі. Висвітлено проблеми становлення інститутів і процесів демократичної трансформації, розвитку громадянського суспільства, діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування. Розкрито питання міжнародних відносин і національної безпеки України. Наведено базові засади та структурні характеристики громадянського суспільства. Розглянуто сутність політики як суспільного явища. Охарактеризовано об'єкти та суб'єкти політики. Увагу приділено концепціям і ресурсам політичної влади, політичним елітам як суб'єктам політики, типам політичних систем, формам правління й устрою держав. Висвітлено базові засади демократії, її форми, принципи та цінності.