Систематизовано апелятивну та частково ономастичну лексику праслов'янської, польської, англійської, німецької та латинської мов. Наведено сепаратні слов'яно-балтійські, слов'яно-германські, слов'яно-грецькі ізоглоси, а також висвітлено лексику з кельтським компонентом.

Систематизированы апеллятивная и частично ономастическая лексика праславянского, польского, английского, немецкого и латинского языков. Приведены сепаратные славянско-балтийские, славянско-германские, славянско-греческие изоглосы, а также освещена лексика с кельтским компонентом.

Запропоновано параметри комбінованої технології проходки та виділено основний її чинник - діаметр передової свердловини. Досліджено закономірності пропускної спроможності свердловини залежно від гранулометричного складу породи та визначено співвідношення середнього розміру шматка породи, що пропускається, та діаметра свердловини. Встановлено взаємозв'язки між показниками деформування порід, параметрами вибухової відбійки та фракційного складу гірської маси, яка отримується і пропускається по передовій свердловині. Розраховано форму уступного вибою, що дозволила максимально збільшити кількість породи, яка потрапляє у свердловину після вибухових робіт.

Розроблено фізико-технічні й організаційні засади інтенсивних технологій спорудження вертикальних стволів шахт за умов підвищеної водоносності породного масиву, які забезпечують зростання темпів проходки, економічність і надійність їх експлуатації. На підставі встановлених закономірностей вивалоутворення у стволах залежно від водоприпливів, міцності порід і швидкості проходки та формування геоактивних зон у приконтурному масиві з урахуванням вартості будівництва обгрунтовано науково-технічні принципи підвищення стійкості стволів за рахунок смолизації деформованих водонасичених порід і створення високоміцного водоізолювального постійного бетонного кріплення шляхом введення в бетон гідроізолювальних домішок і його поверхневої обробки пенетрувальними речовинами. Вивчено мехнізми поведінки системи бетонне кріплення - водонасичений породний масив за допомогою комп'ютерного моделювання взаємодії кріплення та приствольного масиву. Обгрунтовано технологічні регламенти поточної технології проходки вертикальних столів за умов підвищення водоприпливів і зміщення водонасиченого масиву. З урахуванням встановлених закономірностей і залежностей розроблено комплекс способів і засобів активного керування напружено-деформованим станом приствольного масиву й організації водоприпливів у стволах для забезпечення їх довготривалої стійкості.

Запропоновано новий підхід до загальнолінгвістичного, порівняльно-історичного та типологічного вивчення субстрату в контексті лінгвістичної контактології з опорою на позамовні свідчення суміжних із лінгвістикою дисциплін. Розроблено методичний алгоритм дослідження та надано схему хронологічної стратифікації та генеалогічної ідентифікації гіпотетично субстратної лексики. Введено в науковий обіг термінологічне сполучення "реліктивна контактема" на позначення лексеми субстратного походження. Встановлено, що слов'янські, романські та германські лексеми невідомого походження успадковані з гетерогенних доіндоєвропейських субстратних мов, які входили до складу доіндоевропейського мовного союзу. Визначено типи авторських етимологічних гіпотез із неіндоєвропейським компонентом та обгрунтовано правомірність перенесення принципів міжродинного порівняльно-історичного дослідження мов в аспекті віддаленої спорідненості на вивчення субстратної лексики.

Увагу приділено дослідженню неетимологізованої (гіпотетично доіндоєвропейської субстратної) лексики слов'янських, германських і романських мов у контексті лінгвістичної контактології. Розвинуто ідею існування в передісторичній Європі доіндоєвропейського мовного союзу, визначено критерії для зіставлення типологічних (фонетичних і словотвірних) особливостей давніх європейських субстратів. Розроблено методичний алгоритм аналізу субстратної лексики, наведено авторські етимології із залученням лексичного матеріалу неіндоєвропейських мов. Обгрунтовано правомірність перенесення принципів порівняльно-історичного дослідження мов різних сімей на вивчення субстрату.