Подані відомості про сучасні методи дослідження, що використовуються для вивчення будови головного мозку й окремих його утворень. Показано, що методи, які увійшли в практику морфологічних досліджень в останні роки і дозволяють вивчати будову головного мозку в прижиттєвому стані, істотно розширили можливості одержання прямої візуальної інформації про стан його внутрішніх структур. На жаль, ці методи не мають достатньої роздільної здатності, щоб детально розрізняти структуру досліджуваних утворень на мікроскопічному та ультраструктурному рівнях.

Представлены данные о современных методах исследования, используемых при изучении строения головного мозга и отдельных его образований. Показано, что методы, вошедшие в практику морфологических исследований в последние годы и позволяющие изучать строение головного мозга в прижизненном состоянии, существенно расширили возможности получения прямой визуальной информации о состоянии его внутренних структур. К сожалению, эти методы не обладают достаточной разрешающей способностью, чтобы детально различать структуру изучаемых образований на микроскопическом и ультраструктурном уровнях.

Показано межу, якою обмежуються можливості традиційних гістологічних методів під час вивчення білої речовини центральної нервової системи на прикладі мозолистого тіла. Також у результаті дослідження одержано принципово нову інформацію про будову мозолистого тіла на мікроскопічному рівні його організації завдяки використаним вперше методам пластинації мозкової тканини в епоксидній смолі з подальшим виготовленням тонких шліфів і серійних напівтонких зрізів.

Цель исследования - выяснить, в какой степени отличаются по размерным показателям анатомические препараты мозолистого тела женщин второго периода зрелого возраста от соответствующих им прижизненных параметров. Проведено морфометрическое исследование 20 МРТ-изображений и 19 анатомических препаратов мозолистого тела женщин второго периода зрелого возраста. Установлены метрические параметры сагиттального профиля мозолистого тела женщин данной возрастной группы. Выявлено отсутствие зависимости индивидуальных метрических показателей мозолистого тела в прижизненном и посмертном состояниях от хронологической градации в пределах этой группы; все они отличаются иррегулярным характером распределения по возрастной шкале. Выводы: метрические показатели анатомических препаратов мозолистого тела незначительно отличаются от таковых МРТ-изображений. Благодаря полученным данным о метрических параметрах мозолистого тела женщин второго периода зрелого возраста, представляется возможность хронологически определить стадии его предшествующего онтогенетического развития и проследить его изменения в процессе старения организма. Кроме того, приводимые авторами данные могут служить в плане выяснения полового диморфизма мозолистого тела. Наиболее показательными из них следует считать значения площади его сагиттального профиля.

Цель исследования - выяснение вопроса, имеет ли мозговой свод органическую связь с миелоархитектоникой мозолистого тела. В исследовании были изучены эпоксидные шлифы и парафиновые срезы срединных тотальных препаратов мозолистого тела (вместе с прозрачной перегородкой и образованиями мозгового свода) 10 мужчин в возрасте от 36 до 60 лет. Установлено, что на границе между стволом мозолистого тела и его валиком, то есть в области его перешейка, структурно закреплена коммутационная взаимосвязь между проводниковой системой лимбического мозга и коммиссуральными путями неопаллиума.

Показано межу, якою обмежуються можливості традиційних гістологічних методів під час вивчення білої речовини центральної нервової системи на прикладі мозолистого тіла. Також у результаті дослідження одержано принципово нову інформацію про будову мозолистого тіла на мікроскопічному рівні його організації завдяки використаним вперше методам пластинації мозкової тканини в епоксидній смолі з подальшим виготовленням тонких шліфів і серійних напівтонких зрізів.