Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)901.304 + Х819(4УКР)127.04

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено методологічні засади розвитку сучасного правознавства, окреслено перспективи формування етичного юридичного світогляду в Україні. Проаналізовано історію розвитку української демократії у контексті європейської традиції. Наведено загальну характеристику корупційних правопорушень й обгрунтовано необхідність посилення боротьби з явищем корупції як умови інтеграції України до ЄС. Розглянуто європейські стандарти захисту прав людини, обгрунтовано вимоги до етики поведінки державного службовця у контексті реформування державної служби. Досліджено конституційний розвиток держав-членів ЄС та України у XX ст., розглянуто основні концепції Європейської інтеграції. Розглянуто теоретико-правові проблеми наближення законодавства України до законодавства ЄС.

Освещены методологические основы развития современного правоведения, определены перспективы формирования этического юридического мировоззрения в Украине. Проанализирована история развития украинской демократии в контексте европейской традиции. Дана общая характеристика коруппционных правонарушений и обоснована необходимость усиления борьбы с явлением коррупции как условия интеграции Украины в ЕС. Рассмотрены европейские стандарты защиты прав человека, обоснованы требования к этике поведения государственного служащего в контексте реформирования государственной службы. Исследовано конституционное развитие государств-членов ЕС и Украины в XX ст., рассмотрены основные концепции Европейской интеграции. Рассмотрены теоретико-правовые основы приближения законодательства Украины к законодательству ЕС.

Досліджено особливості розвитку правової реальності романо-германської правової сім'ї у контексті вираження в ній інтелектуальної традиції епохи. Показано, що правова реальність, як специфічна форма відображення духовного потенціалу суспільства постійно перебуває під впливом інтелектуальної традиції конкретного часу, що є необхідним чинником її розвитку. З'ясовано, що саме інтелектуальна традиція визначає настанови правової свідомості та є імпліцитною передумовою юридичного мислення, формування якого відбувається відповідно до логіки норм та закономірностей розвитку конкретної культури. Доведено, що правова реальність сучасної романо-германської правової сім'ї перебуває під потужним впливом постмодерної інтелектуальної традиції на засадах пріоритетності антропоцентризму, єдності суб'єктивності та інтерсуб'єктивності, принципів плюралізму, ціннісного підходу, гуманізму та верховенства права. Доведено необхідність здійснення глибинного та докорінного реформування правової системи України шляхом переосмислення існуючої інтелектуальної традиції у вітчизняній юриспруденції, що зумовить зміну праворозуміння, юридичної доктрини та правосвідомсті. Відзначено, що удосконалення вітчизняного законодавства сприятиме узгодженню змісту й основних парадигм розвитку правових систем України, РЄ та ЄС, а національна система правового забезпечення трансформується у стимулювальний чинник суспільного розвитку.

Розглянуто питання сучасного правознавства, дано аналіз його окремих методологічних проблем та філософсько-правової рефлексії вітчизняної правової реальності. Акцентовано увагу на позитивному досвіді відкритого демократичного суспільства. Простежено деякі тенденції розвитку вітчизняних правових інсгитутів у напрямі адаптації їх до правової системи Європейського Союзу. Наголошено на необхідності докорінних змін у правовій доктрині й юридичній практиці.

Рассмотрены вопросы современного правоведения, подан анализ его отдельных методологических проблем и философско-правовой рефлексии отечественной правовой реальности. Акцентировано внимание на положительном опыте открытого демократического общества. Прослежена некоторые тенденции развития отечественных правовых инсгитутив в направлении адаптации их к правовой системы Европейского Союза. Отмечена необходимость коренных изменений в правовой доктрине и юридической практике.

Висвітлено питання впливу інтелектуальної традиції на розвиток правової реальності. Акцентовано на таких характеристиках інтелектуальної традиції постмодерну, як: принцип плюралізму, інтерсуб'єктивності, ідея антропоцентризму, гуманізму, верховенства права і так далі. Утверджено ідею необхідності глибинного реформування правової системи України. Висловлено ідею про те, що зміна існуючої інтелектуальної традиції у напрямі зближення з постмодерним мисленням зумовить корінне реформування правової системи України.

Стверджено, що під час розгляду конкретного історичного періоду правове мислення відображає його культуру в цілому і стиль мислення епохи зокрема. Правовому мисленню середньовіччя властиві такі риси як: авторитаризм, догматичність, схоластичність, систематизаторський характер, комментаторство. Стиль мислення Нового часу визначив такі риси правового мислення як: атомістично-механістичний характер, науковість, раціоналістична, прагматичність, недогматичність.

Досліджено методологію соціогуманітарного пізнання і в першу чергу - методологію правознавства. Увагу приділено філософським основам наукового дослідження, своєрідності раціональних та ірраціональних підходів у осягненні наукової істини. Висвітлено питання специфіки пізнання права у його позитивній і доктринальній формах, специфіки наукових інтерпретацій сущого і належного у праві тощо. Акцентовано увагу на своєрідності застосування наукових методів у окремих галузях правознавства, в т. ч. у юридичній компаративістиці.

Висвітлено проблему правосуб'єктності людини в контексті легістської доктрини. Зазначено, що трактування правосуб'єктності людини в легістській та юснатуралістичній доктринах різне. Показано на прикладі радянської епохи, що легізм, по суті, замінив правову суб'єктність особи законницько-репресивною.