На підставі опублікованої літератури й архівних документів комплексно вивчено проблему ставлення українського суспільства до процесу десталінізації в 1953 - 1964 рр. Уведено диференційований підхід (поділ населення за соціальною, партійною, національною, територіальною ознаками) для дослідження реагування українців на десталінізаційні заходи. Показано динаміку суспільно-політичних настроїв і трансформацію масової свідомості українського населення у процесі проведення зазначеної політики. Розглянуто еволюцію різновидів реабілітаційного процесу (юридичного, політичного, соціального, партійного та публічного). Уточнено статистику реабілітованих осіб в УРСР у період "відлиги". Висвітлено різні підходи до проведення десталінізації, запропоновані Л. Берією, Г. Маленковим і М. Хрущовим.

Наведено результати дослідження ставлення українського суспільства до процесу десталінізації у 1953 - 1964 рр. Показано динаміку суспільно-політичних настроїв і трансформацію масової свідомості українського населення у ході проведення політики десталінізації. Розглянуто еволюцію різновидів реабілітаційного процесу (юридичного, політичного, соціального, партійного та публічного). Висвітлено різні підходи до проведення десталінізації, запропоновані Л. Берією, Г. Маленковим і М. Хрущовим.

Розглянуто реабілітацію колишніх учасників націоналістичного підпілля після ХХ з'їзду КПРС. Досліджено вплив процесу на суспільно-політичне життя західноукраїнського регіону. Критерій політичної лояльності був основним принципом, який визначав особливості реабілітації в Західній Україні: відмінності в масштабах і характері її проведення.

Проаналізовано суспільно-політичні настрої різних соціальних верств після жовтневого (1957 р.) пленуму ЦК КПРС. Розкрито причини неоднакового ставлення українського суспільства до викриття Г. Жукова. Уведено диференційований підхід (поділ населення за соціальною, партійною, територіальною ознаками) у процесі дослідження реагування українців на десталінізаційні заходи.