Наведено результати ретроспективного аналізу медичної документації осіб, яких лікували з приводу вузлового зоба хірургічним методом впродовж 2001 - 2003 рр. Проаналізовано анамнез захворювання, встановлено чинники ризику, спектр патоморфологічних змін щитовидної залози у разі захворювання на багато- і одновузловий зоб, вказано на можливість поєднання різних патологічних процесів у межах однієї залози. Виявлено суттєві відмінності у патоморфології вузлового зоба: переважання колоїдного зоба у випадку багатовузлового і фолікулярної аденоми за одновузлового зоба. Тироїдектомію і гемітироїдектомію найчастіше виконують у разі вузлового зоба. Запропоновано диференційований підхід у тактиці операційного лікування. Наголошено, що у разі захворювання на вузловий колоїдний зоб тироїдектомія є найбільш поширеним методом хірургічного лікування, а гемітироїдектомію найчастіше проводять у випадку діагностування фолікулярної аденоми.

Приведены результаты ретроспективного анализа медицинской документации больных, которые лечились по поводу узлового зоба хирургическим путем в течение 2001 - 2003 гг. Проанализирован анамнез заболевания, установлена степень риска, спектр патоморфологических изменений щитовидной железы при заболевании на много- и одноузловой зоб, указана возможность сочетанности разных патологических процессов в пределах одной железы. Выявлены существенные изменения в патоморфологии узлового зоба: преобладание коллоидного зоба в случае многоузлового и фолликулярной аденомы при одноузловом зобе. Разработан дифференцированный подход к тактике операционного лечения. При заболевании узловым коллоидным зобом тироидэктомия является наиболее распространенным методом хирургического лечения, а гемитироидэктомию чаще проводят при диагностированной фолликулярной аденоме.

Вперше досліджено кореляційний зв'язок між пальпаційними характеристиками вузлів щитовидної залози та патоморфологічною їх будовою. Розглянуто ефективність передопераційних методів диференційної діагностики у пацієнтів з клінічним діагнозом "одновузловий зоб". Встановлено чинники ризику раку щитовидної залози у разі солітарного вузла. Вивчено причини виконання неадекватних за обсягом хірургічних втручань та їх наслідки. Проаналізовано ефективність рутинного використання інтраопераційних морфологічних методів дослідження для вибору адекватного за обсягом хірургічного лікування пацієнтів, а також розроблено алгоритм хірургічного лікування.