Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.143.2*803.23

Рубрики:

Bradyrhizobium

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Оцінено вплив комерційних препаратів пестицидів на репродуктивну функцію представників грунтової мезофауни Eisenia fetida за допомогою молекулярно-генетичних методів COMET та TUNEL. За використання методу COMET гербіциди Примекстра Голд та Гезагард порушували структуру ДНК на 79 та 65 % від загальної кількості досліжуваних клітин, у зразках із застосуванням Харнес частка клітин із пошкодженою ДНК становила 45 %, а препарату Раундап - 15 %. За допомогою методу TUNEL встановлено, що досліджувані препарати - Примекстра Голд, Гезагард, Харнес та Раунтап зумовлювали фрагментацію ДНК клітин дощових черв'яків у обсязі 81, 67, 42 та 13 % від загальної кількості відповідно.

Мета - вивчити вплив неризобіальних ендофітних бактерій сої на формування симбіотичних соєво-ризобіальних систем та мікробних угруповань ризосфери. Нітрогеназну активність визначали ацетилен-редуктазним методом. Показано, що досліджувані ендофітні штами Paenibacillus polymyxa 1, Bacillus cereus 4 позитивно впливають на формування та загальну нітрогеназну активність симбіотичного апарату сої. Сумісна інокуляція P. polymyxa 1 або Brevibacillus sp. 5 з виробничим штамом бульбочкових бактерій Bradyrhizobium japonicum УКМ В-6035 сприяє підвищенню нітрогеназної активності симбіотичного апарату та стимулює розвиток олігоазотрофних мікроорганізмів в ризосфері сої. Висновки: ендофітні неризобіальні бактерії сої та їх композицій з азотфіксувальними бульбочковими бактеріями позитивно впливають на ріст та розвиток рослин, ризосферну мікробіоту, активність дихання грунту та нітрогеназну активність симбіотичного апарату.

Індекс рубрикатора НБУВ: П032.5 + П146.752.1

Рубрики:

Біологічні процеси у ґрунтах і біологічні властивості ґрунтів. Флора і фауна ґрунтів

Гербіциди. Характеристики та застосування

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати порівняння кореляційних матриць, одержаних для досліджуваних грунтів природних екосистем, що продемонстрували формування їх специфічних властивостей за дії абіотичних та біотичних чинників. Підтверджено унікальність кожної екосистеми. Математично доведено, що чорноземи є стійкішими у порівнянні з сірими лісовими грунтами, які доволі легко втрачають родючість за дії антропогенного впливу, а також потребують екологічно стабілізуючих заходів та охорони у процесі сільськогосподарського використання.

Здійснено скринінг мікроорганізмів - потенційних деструкторів гербіцидів на основі імазамоксу, кломазону, гліфосату, 2,4-дихлорфеноксиоцтової кислоти. Досліджено здатність виділених ізолятів рости на середовищах з робочими концентраціями вказаних гербіцидів та концентраціями, що в декілька разів перевищують рекомендовані виробником. Зафіксовано помітне збільшення чисельності мікроорганізмів за додавання робочих концентрацій гербіцидів, що свідчить про існування толерантних до гербіцидів форм. Проведено аналіз чисельності мікроорганізмів на середовищах з 2-, 5-, 10-, 15- та 20-кратним надлишком вказаних гербіцидів та встановлено факт зниження кількості життєздатних мікробних клітин, починаючи з 2-кратного надлишку відповідного препарату, що пояснюється негативною селекцією не резистентних до гербіцидів форм. Виділено штами, толерантні до вказаних гербіцидів, та здійснено їх ідентифікацію, яка вказала на приналежність цих штамів до родів Pseudomonas sp., Alcaligenes sp., Bacillus sp., Streptomyces sp. та Arthrobacter sp.

Проаналізовано кореневу систему рослин сої, оброблених інокулянтом Ризоактив Р, та тих, на яких спостерігалося утворення бульбочок аборигенними расами азотфіксуальних бактерій симбіонтів сої. Встановлено, що передпосівна інокуляція позитивно впливає на розвиток рослин за різних погодних умов. Варіант з передпосівною бактеризацією характеризувався вдвічі більшою кількістю бульбочок упродовж першого року досліджень та в 1,5 разу - протягом наступного року. Доведено позитивний вплив препарату на формування та розвиток нодуляційного апарату рослин, а також збільшення адсорбуючої поверхні коренів на 43 % у порівнянні з варіантом без бактеризації.

Досліджено здатність мікроорганізмів-деструкторів гербіцидів на основі імазамоксу, кломазону, гліфосату та 2,4-дихлорфеноксиоцтової кислоти рости на середовищах з додаванням указаних речовин як єдиного джерела вуглецю. Побудовано криві розвитку культур ізолятів, здатних до зростання на середовищах, що містять вказані гербіциди, та визначено добу переходу культури у стаціонарну фазу росту. Встановлено факт швидкого нарощування біомаси ізолятів і вихід культур на логарифмічну фазу вже з першої доби культивування, що свідчить про можливість залучення гербіцидів до метаболічних процесів клітин бактерій. Проведено аналіз деградації вказаних гербіцидів за дії мікроорганізмів-деструкторів, що засвідчує можливість деструкції імазамоксу, кломазону, гліфосату та 2,4-дихлорфеноксиоцтової кислоти до 82, 83, 86 та 80 % на 7-му добу культивування відповідно. Доведено неможливість досягнення подібного рівня деградації вказаних гербіцидів унаслідок гідролітичної дисоціації на стерильному середовищі.

Висвітлено результати скринінгу ізолятів бульбочкових бактерій сої та їх морфологокультуральних властивостей за допомогою загальноприйнятих ідентифікаційних тестів. Виділено 34 ізоляти, з яких 11 віднесено до повільнорослих ризобій та 10 - до швидкорослих. За активністю формування та функціонування азотфіксувальної симбіотичної системи сої ізоляти LG 2, LG 3 та LG 5 віднесено до бактерій роду Bradyrhizobium. Для перевірки азотфіксувального потенціалу цих ізолятів визначали нітрогеназну активність сформованих ними бульбочок. Активність ізоляту B. japonicum LG 5 була найвищою, що переважало активність виробничого штаму Bradyrhizobium japonicum eko/001 на 14,3 %.

Досліджено реакцію мікробіоти фунту агроценозу сої на застосування гербіцидів кломазону та імазамоксу. Доведено, що дія гербіцидів призводить до достовірних змін чисельності мікроорганізмів основних еколого-трофічних груп тільки на початкових етапах розвитку рослин. Установлення взаємозв'язків між біологічними показниками фунту показало, що гербіциди імазамокс та кломазон призводять до перебудови внутрішньої структури взаємодій та руйнування зв'язків притаманних для збалансованих екосистем та порушення природної рівноваги. Екотоксикологічне оцінювання імазамоксу та кломазону свідчить про значний біологічний вплив на мікробні спільноти і функціонування фунтів, обидва здатні зменшувати кількість мікроорганізмів, що корелює із зниженою дихальною активністю і показником біомаси фунтів, а щодо фунтових мікроорганізмів біосенсорів чітко зазначають негативний вплив та порушення фізіологічного стану клітин. Здійснено селекцію фунтових мікроорганізмів - перспективних біодеструкторів кломазону та імазамоксу. Вивчення комплементарності та біологічної індиферентності виділених мікроорганізмів, що необхідно для подальшого їх сумісного використання в бактеріальних комплексах, показало, що відібрані ізоляти сумісні між собою, не мають антагоністичного ефекту та можуть використовуватись у майбутньому як основа комплексних біопрепаратів.