Розкрито процес залучення методів природничих наук до археологічних досліджень. Розглянуто методики збирання та обробки різних категорій археологічних матеріалів і сформовано уявлення про їх інформативний потенціал для подальших історико-культурних реконструкцій. Надано огляд історичного розвитку території Північно-Західного Причорномор'я з доби верхнього палеоліту до епохи раннього заліза, зроблений за допомогою методів природничих наук. Розглянуто реконструкції палеоетнологічних і палеоекономічних процесів, які відбувалися в регіоні.

Розглянуто широке коло питань, пов'язаних з історією формування та сучасним станом колекції Стародавнього Єгипту, яка зберігається в Одеському археологічному музеї НАН України. Це найбільше в Україні зібрання старожитностей однієї з найвпливовіших держав Давнього Світу, яка залишила глибокий слід в історії світової цивілізації. Відзначено внесок співробітників музею в розвиток української школи єгиптології та поповнення оригінальними матеріалами джерельної бази єгиптологічних досліджень.

Платинові монети XIX ст. мають цікаву історію створення, хоча фактично вони не відіграли помітної ролі у світовому грошовому обігу. Побутування платинових обігових монет оцінюється як унікальне явище, аналогічних якому ні до, ні після започаткування платинових монет у Російській імперії не було. Викладено повну історію підготовки та реалізації проекту карбування монет зі знайденої на Уралі платини, доповнюючи її раніше неопублікованими свідченнями із фондів історичних архівів, що дозволило розглянути також антропологічний аспект. Особливу увагу приділено особливостям побутування платинових монет в Україні, що набуло своїх унікальних відмінностей від інших регіонів колишньої імперії. Особливу увагу приділено особливостям побутування платинових монет в Україні, що набуло своїх унікальних відмінностей від інших регіонів колишньої імперії. Введено в науковий обіг платинові монети з фондів державних музеїв України, Білорусі, Латвії та Литви, надано рекомендації щодо експертизи платинових монет.