Висвітлено теоретичні питання художньо-літературного стилю, основні етапи становлення та розвитку його теорії. Детально проаналізовано проблему словесної образності. Окремі розділи присвячено функціонуванню мовних засобів у художньому тексті, опису тропів, їх семантиці, структурі, а також етнокультурним складникам.

Проаналізовано місце сюжету та конфлікту в структурі внутрішньої форми твору. Висвітлено російські суспільно-політичні реалії другої половини ХІХ ст. у творчості В.Гонсьоровського (повість "Нігілісти"). Розкрито зв'язок свідомості з мовою та етнопсихолінгвістичними категоріями. Розглянуто актуальні проблеми семантичних досліджень.

Проаналізовано міжслов'янські мовні взаємини, зокрема українську лексику у словнику В.І.Даля, розглянуто проблему інтерпретації архаїчних фразем з його зібрань. Висвітлено поетику нотаток О.Гончара. Особливу увагу приділено стану сучасної україністики.

Проаналізовано творчість В.Свідзинського - відомого українського поета, виявлено діалектні елементи в його художньому мовленні. Охарактеризовано мовноетикетні одиниці як елемент індивідуального стилю письменника, а також метафору як загадку в його поетичному світі. Визначено сюрреалістичні параметри художнього світу поета, проаналізовано особливості його міфосвіту. Показано місце поезії митця в українському оказіонально-обрядовому фольклорі.

Проанализировано творчество В.С.Свидзинского - известного украинского поэта. Выявлены диалектные элементы в его художественной речи. Охарактеризованы языкоэтикетные единицы как элемент индивидуального стиля писателя, а также метафора как загадка в его поэтическом мире. Определены сюрреалистические параметры художественного мира поэта, проанализированы особенности его мифомира. Показано место поэзии художника в украинском оказионально-обрядовом фольклоре.

Рассмотрены главнейшие особенности идиостиля И.Бродского. Раскрыта концептосфера языка, времени, пространства, вещи. Проанализированы разновидности метаморфоз, приемов словесной игры, а также элементы интертекстуальности его произведений.

Визначено стильові параметри мови української поезії наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. Проаналізовано особливості ідіостилю Лесі України, зокрема, функціональне навантаження антропонімів та колоризмів, засобів створення контрасту, роль і місце порівнянь у системі тропів. Увагу приділено мовотворчості Є. Маланюка в контексті образних конотацій в ономастичній лексиці, охарактеризовано структуру та семантику "речовинних" метафор, метафоричні складники концепту вітер, лексичні засоби створення мовної експресії та функції звукообразів. Проаналізовано особливості поезії Ліни Костенко, описано поетику контрасту в її ліриці та монвно-стилістичні особливості роману "Берестечко".

Розглянуто типи діалогічних єдностей у романі Г. Тютюнника "Вир", які засновані на живому усному народному мовленні та мають значне функціональне навантаження у створенні національного характеру. Проаналізовано конфліктні діалоги, в тому числі ті, що є конфліктними лише зовнішньо, характеризуючись ускладненими відносинами між формою та змістом.

Розглянуто феномен слова як самостійної реалії культури на матеріалі драми-феєрії Лесі Українки "Лісова пісня"; з'ясовано, що ці особливості виявилися надто виразно завдяки жанровій специфіці твору. Проаналізовано фольклорні складники, що зумовили характер словесної образності.

Розглянуто деякі з найважливіших стильових параметрів української поезії кінця XIX - початку XX ст. Проаналізовано особливості ідіостилю Лесі Українки: функціональне навантаження антропонімів і колоризмів, засоби створення контрасту, роль і місце порівнянь у системі тропів, інтертекстуальні словесні образи та форми діалогу в драматичних поемах. У розгляді мовотворчості Є. Маланюка увагу зосереджено на характері образних конотацій в ономастичній лексиці, охарактеризовано структуру та семантику "речовинних" метафор, метафоричні складники концепту вітер, лексичні засоби створення мовної експресії та функції звукообразів. Розглянуто слово як об'єкт художнього зображення у Ліни Костенко, поетику контрасту в її ліриці та мовно-стилістичні особливості роману "Берестечко".

Простежено явища лексичної асиметрії в україномовній версії книги Ч. Мілоша "Piesek przydrozny", охарактеризовано відповідники до образних мовних структур оригіналу. Відзначено особливості співвідношень на рівні синтаксису та ритмічної організації фрази.

Сопоставлены в украинском и русском языках коррелятивные лексемы с точки зрения их фономорфологического состава, способов номинации. Охарактеризовано возможное влияние мотивировочного признака на семантику слова, устанавливая при этом соотношение внутренней смысловой структуры полисемантов, иерархию в них лексико-семантических вариантов. Выяснены структурные соотношения типа слово - слово или слово - словосочетание, характеризуя грамматические особенности в связи с семантическими. Установлены семантические особенности в случаях частичной эквивалентности коррелятов, выяснен характер семантических признаков, продуцирующих различия. Установлена безэквивалентность на лексико-семантическом уровне. Выявлены возможные взаимосвязи между содержательной нагруженностью коррелятов, широтой их употребления и словообразовательным потенциалом, сравнивая состав и характер строения лексико-словообразовательных групп, служащих для обозначения явлений определенного сегмента действительности. Охарактеризованы корреляты в функционально-стилистическом аспекте, проанализирован их эмоционально-оценочный, ассоциативный, образный потенциал в разных типах речи, поставлены коррелятивные слова-значения с точки зрениях их мелиоративного или пейоративного характера. Выяснены тенденции в развитии фрагментов сравниваемых лексических систем в направлении конвер- или дивергенции и роль межъязыковых контактов в этом процессе.