Визначено сутність фінансового посередництва, його функції та моделі, посередницьку роль банків України на фінансовому ринку. Розкрито теоретичні, інституційні засади інтеграції та розвитку банківського, промислового та страхового капіталів. Викладено теоретико-методологічні засади регулювання і нагляду в банківській справі, проблеми їх організації та напрями вдосконалення, інструментарій для прийняття рішень з питань грошово-кредитної політики, а також проблеми валютного контролю в банківському секторі та регулювання присутності іноземного капіталу у вітчизняній банківській системі. Висвітлено сутність, чиннники та індикатори фінансової безпеки комерційних банків і банківської системи.

Определены сущность финансового посредничества, его функции и модели, посредническая роль банков Украины на финансовом рынке. Раскрыты теоретические, институционные основы интеграции и развития банковского, промышленного и страхового капиталов. Изложены теоретико-методологические основы регулирования и надзора в банковском деле, проблемы их организации и направления усовершенствования, инструментарий для принятия решений по вопросам денежно-кредитной политики, а также проблемы валютного контроля в банковском секторе и регулирования присутствия иностранного капитала в отечественной банковской системе. Освещены сущность, факторы и индикаторы финансовой безопасности коммерческих банков и банковской системы.

Подано зіставні показники розвитку макроекономіки, промисловості, аграрного, зовнішньоекономічного та фінансового секторів та ринку праці за 1991 - 2009 рр. Висвітлено динаміку та структурні зміни в гірничо-металургійному та паливно-енергетичному комплексах, на внутрішньому ринку України, міжнародних фінансових операцій, реалізації інвестиційного ресурсу в технологічний розвиток економіки. Визначено перспективи розвитку партнерства бізнесу та держави.

Досліджено особливості становлення та розвитку іпотечних відносин в Україні у 2002 - 2011 рр. Проаналізовано проблеми, що перешкоджають повноцінному формуванню вітчизняного ринку іпотеки, зокрема вплив глобальної економічної кризи. Визначено напрями подальшого розвитку іпотечного ринку України щодо покращання ресурсного забезпечення, фінансового інструментарію та зменшення ризикованості іпотечних угод.

Висвітлено теоретико-методологічні засади стійкості комерційного банку та банківської системи, кредитних спілок, страхових компаній і страхової системи, державної пенсійної системи та недержавних пенсійних фондів, фондового ринку. Визначено сутність, чинники виникнення й особливості прояву банківських криз. Надано оцінку стійкості банківської системи України та її інститутів, вітчизняних мікрофінансових організацій і страхових компаній, пенсійного і фондового ринків. Викладено механізми забезпечення стійкості банківської системи України, подолання кризових явищ на вітчизняному ринку іпотечного кредитування, організації процесу управління ризиками в банку. Проаналізовано напрями забезпечення фінансової стійкості страхових компаній і страхової системи, шляхи підвищення стійкості пенсійного забезпечення в Україні, заходи відновлення стійкості фондового ринку.

Освещены теоретико-методологические принципы устойчивости коммерческого банка и банковской системы, кредитных союзов, страховых компаний и страховой системы, государственной пенсионной системы и негосударственных пенсионных фондов, фондового рынка. Определены сущность, факторы возникновения и особенности проявления банковских кризисов. Дана оценка устойчивости банковской системы Украины и ее институтов, отечественных микрофинансовых организаций и страховых компаний, пенсионного и фондового рынков. Изложены механизмы обеспечения устойчивости банковской системы Украины, преодоления кризисных явлений на отечественном рынке ипотечного кредитования, организации процесса управления рисками в банке. Проанализированы направления обеспечения финансовой устойчивости страховых компаний и страховой системы, пути повышения устойчивости пенсионного обеспечения в Украине, меры по восстановлению устойчивости фондового рынка.

Досліджено теоретичні та практичні питання функціонування та перспетиви розвитку ринку іпотечного кредитування України та використання його фінансового інструментарію. Розроблено науково-методичний підхід до впровадження в Україні житлово-контрактних заощаджень як спеціальних іпотечних інструментів, що базується на обгрунтуванні умов цільового залучення довгострокових коштів населення для фінансування житлових іпотечних кредитів і включає структурно-логічну схему їх використання. Удосконалено класифікацію фінансових інструментів ринку іпотечного кредитування за групами, видами та підвидами з визначенням сфер їх розміщення, обігу та використання. Розкрито механізм і виокремлено моделі функціонування ринку іпотечного кредитування, проаналізовано розвиток зарубіжних ринків іпотеки та використання іпотечних фінансових інструментів. Визначено передумови, особливості, проблеми та ризики розвитку вітчизняного ринку іпотечного кредитування, проведено оцінку використання іпотечних фінансових інструментів в Україні. Доведено необхідність впровадження спеціальних інструментів - житлово-контрактних заощаджень для фінансування іпотечних кредитів і придбання населенням нерухомості. Обгрунтовано доцільність надання іпотечних кредитів з пов'язаними форвардними контрактами та використання регульованої відсоткової ставки за іпотечним кредитом для убезпечення позичальників від ризиків зміни курсу валют і вартості застави у разі змін ринкової кон'юнктури. Обгрунтовано перспективні напрями розвитку первинного та вторинного ринків іпотечного кредитування з пропозиціями щодо удосконалення їх регулювання й інструментарного забезпечення.

Висвітлено методологічні основи впливу державної регуляторної політики у сфері фінансів реального сектора та канали і сфери можливого впливу держави на фінансовий стан підприємств. Особливу увагу приділено податковим інструментам стабілізації фінансового стану та підвищення платоспроможності промислових підприємств, розвитку кредитних відносин між комерційними банками та підприємствами щодо формування оборотних коштів промислових підприємств і механізму залучення інвестиційного капіталу підприємствами на фондовому ринку. Розглянуто методичні підходи до аналізу та оцінювання фінансової стійкості підприємств. Охарактеризовано фактори формування та інструменти діагностики збитковості підприємств. Акцентовано на питаннях фінансового забезпечення антикризового управління підприємством.

Розглянуто особливості впливу іпотечного кредитування на соціально-економічні процеси в Україні. Досліджено новітні тенденції на іпотечному ринку, які дозволяють прогнозувати посилення цього впливу. Надано пропозиції щодо пріоритетної моделі організації іпотечного ринку та перспективних іпотечних інструментів стимулювання позитивного впливу іпотеки на покращання соціального становища.

Проаналізовано сучасний стан ринку іпотечного кредитування України, динаміку обсягів іпотечних кредитів, їх вартості, структуру учасників, перспективи та перешкоди відновлення ринку у середньостроковому періоді. На основі аналізу можливостей та доступних інструментів державного сприяння розвитку іпотеки зроблено ряд пропозицій щодо перспективних напрямів фінансової підтримки відновлення ринку, необхідних заходів удосконалення його нормативно-правового забезпечення.

Проаналізовано стан та динаміку структурних характеристик ринку іпотечного кредитування, зумовлених впливом фінансово-економічної кризи. Проведено оцінку державних програм з підтримки житлового іпотечного кредитування, обгрунтовано висновки та пропозиції щодо перспективних заходів активізації банківського іпотечного кредитування шляхом удосконалення інституційної структури, нормативно-правового забезпечення та державних заходів підтримки.

Узагальнено зарубіжний досвід обмеження обсягу готівкових розрахунків. Зроблено аналіз стану розвитку засобів безготівкових розрахунків в Україні та надано оцінку законодавчих ініціатив і державних заходів із обмеження обсягів готівкових розрахунків та стимулювання поширення безготівкових платежів. Розроблено рекомендації щодо обмеження обсягів готівкових розрахунків в Україні.

Розглянуто основні передумови та тенденції трансформаційних процесів, характерних для сучасного етапу розвитку банківського сектора в Україні (вихід європейських банків та їх заміна вітчизняними і російськими банками, консолідація банківського капіталу, переорієнтація на внутрішні ресурси, кредитна стагнація). Зроблено наголос на ключових структурно-функціональних зрушеннях, які визначатимуть (обмежуватимуть) розвиток банківського сектора у 2014 р. Акцентовано на важливості забезпечення стимулюючого впливу банківського сектора на економічний розвиток за умов конфлікту векторів економічної інтеграції та політичної невизначеності.

Проаналізовано стан і характеристики розвитку іпотечного ринку України в період подолання наслідків фінансово-економічної кризи. Проведено оцінку показників розвитку і особливостей функціонування вітчизняного іпотечного ринку, нормативно-правових та інституційних обмежень, зроблено прогноз подальших тенденцій, а також запропоновано можливі шляхи та перспективні заходи щодо посткризового відновлення іпотечного кредитування і підвищення його ролі у забезпеченні соціального та економічного розвитку України.

Висвітлено особливості та закономірності виникнення деформацій у банківських системах. Викладено сучасні тенденції структуризації та сегментації банківських систем. Наведено макро- та мікровимір деформації банківської системи України. Розкрито особливості стабілізації банківської системи України в період фінансової кризи. Розглянуто шляхи вдосконалення регулювання ліквідності банків України на основі стандартів Базельського комітету (Базель ІІ).

Політика кількісного пом'якшення (ПКП) набула поширення у ході реалізації спроб подолати наслідки поточної фінансово-економічної кризи. Запроваджена на розвинутих ринках, вона мала помітний вплив і на ринки, що розвиваються. Наслідки цієї політики для розвинутих країн та її транскордонний вплив на ринки країн, що розвиваються, є предметом актуальної наукової дискусії. Досвід реалізації ПКП у США показав її ефективність щодо подолання ряду вагомих проблем. Водночас значні обсяги ліквідності, емітовані на розвинутих ринках, які перетекли на ринки країн, що розвиваються, і створили загрози їх фінансовій стійкості. ЄЦБ тривалий час утримувався від проведення ПКП, побоюючись боргової кризи та зростання інфляції. Лише після зміни керівництва ЄЦБ, усвідомлення загрози дефляції та наявної пастки ліквідності в ЄС оголосили про початок ПКП. Особливості реалізації ПКП у ЄС полягають у тому, що європейські ринки вже насичені ліквідністю. Підтвердження цьому - зростання обсягів активів з від'ємною дохідністю. У цих умовах головні перспективи від реалізації ПКП у ЄС пов'язані з девальвацією євро (що може підтримати європейських виробників), а також перекредитуванням урядів і підприємств з метою зниження їх боргового тягаря. Наслідки реалізованої у США ПКП мали обмежений вплив на Україну через її слабку інтеграцію з ринками цих країн і незначну привабливість української економіки для інвесторів. Водночас кількісне пом'якшення, що розпочав ЄЦБ, може мати більший вплив на вітчизняні фінансові ринки. Зміцнення зв'язків з країнами ЄС підвищує потенційну доступність капіталу, емітованого ЄЦБ у рамках ПКП.

Здійснено аналіз перспектив та ризиків поширення платіжних карток в Україні. Оцінено тенденції та поточний стан розвитку українського ринку платіжних карток порівняно з європейськими країнами. Узагальнено практику державної підтримки розвитку ринків спеціальних платіжних засобів у країнах ЄС. Визначено напрями та рекомендації щодо заходів та інструментів державної підтримки розвитку ринку платіжних карток в Україні з метою розв'язання проблеми зростання частки готівкових розрахунків та підвищення ефективності фінансових ринків.

Досліджено тенденції розвитку українського кредитного ринку в умовах поточної кризи. Проведено оцінку тенденцій та характеристик кредитної діяльності банківських і небанківських установ в Україні. Виокремлено ряд проблем кредитного ринку України, що перешкоджають його розвитку та поглиблюють структурно-функціональні деформації. Акцентовано увагу на наявних ризиках неконтрольованого зростання обсягів споживчого кредитування. З метою подолання виявлених проблем розроблено пропозиції, спрямовані на удосконалення інституційного забезпечення розвитку кредитного ринку.

Розвинений фінансовий сектор може відігравати вагому роль у підтримці економічного розвитку країни. З огляду на це для виявлення вузьких місць і можливостей з підвищення ефективності фінансового сектора у виконанні соціально-економічної та інноваційної функцій актуальним є питання оцінки поточної ролі фінансового сектора у підтримці економічного розвитку. Відповідно до цього у статті простежено зміну ролі фінансового сектора у підтримці економічного розвитку України в 2003 - 2017 рр. Дослідження грунтується на аналізі таких параметрів, як фінансова глибина сегментів фінансового ринку, інтенсивність залучення капіталу і перерозподілу заощаджень через фінансовий сектор. Зроблено висновки щодо характеристик поточного стану фінансового сектора України та його впливу на алокацію фінансових ресурсів у реальному секторі економіки. Відзначено, що основним сегментом фінансового сектора України продовжує залишатися банківський сегмент, у активах якого переважає частка держави. При цьому відносні розміри інших важливих сегментів фінансового сектора України, таких як страховий, фондовий, сегмент небанківських депозитних і кредитних інститутів, залишається незначним. Однак і в банківському сегменті такі параметри, що відображають характеристики ролі фінансового сектора, як інтенсивність залучення капіталу і фінансова глибина, після початку кризи тривалий час знижуються. На основі аналізу параметра кредитного навантаження на економіку і його порівняння з довгостроковою лінією тренду розраховано показник Credit-to GDP Gap, поточний стан якого відображає значну недокредитованість економіки України. З його допомогою надано кількісну оцінку впливу кредитного ринку України на забезпечення економічного зростання у зазначені 2003 - 2017 рр. і зроблено висновок про необхідність посилення заходів кредитного стимулювання економічного зростання.

Узагальнено підходи до обгрунтування впливу міжнародних потоків капіталу на економічну стабільність і розвиток малих відкритих економік в умовах суперечливих трендів економічної відкритості та неопротекціонізму. Визначено, що рух міжнародних потоків капіталу здійснює обмежений вплив на стимулювання економічного зростання, покращення структурно-функціональних характеристик фінансового сектора, розвиток його інститутів. І в той же час волатильні потоки короткострокового капіталу значною мірою формують чинники системного ризику фінансової нестабільності малої відкритої економіки. На підставі аналізу емпіричних даних узагальнено визначальні фактори руху міжнародних потоків капіталу в малих відкритих економіках. Зокрема, такі фактори, як ознаки прискореного економічного зростання, поява високодохідних інструментів на ринках фінансових активів, нерухомості, сировинних товарів, а також відносно надійних боргових інструментів визначають прискорення припливу капіталу в межах проциклічної компоненти його руху. Водночас перманентний відплив, зумовлений слабким розвитком інституціонального середовища трансформаційних економік, а також негативні ділові очікування визначають параметри структурного відпливу та проциклічної втечі капіталу, провокують реалізацію системного ризику фінансової нестабільності малої відкритої економіки. Відповідно до отриманих результатів, обгрунтовано, що вирішення наявного протиріччя між негативним впливом нерегульованих потоків капіталу на фінансову стабільність малої відкритої економіки і об'єктивною необхідністю її руху в бік фінансової відкритості в умовах глобалізаційного тренду потребує формування умов для поетапного проведення безпечної фінансової лібералізації в межах визначених державою програм економічного розвитку. Для реалізації безпечного та раціонального руху до фінансової відкритості доцільно використовувати політику контролю за рухом МПК, забезпечуючи її реалізацію використанням обмежень і розвитком ринкових інститутів.

Узагальнено теоретичні підходи до обгрунтування переваг та ризиків фінансової відкритості як наукових засад формування політики економічної стабільності. Показано прогалини неоліберального підходу до фінансової відкритості як екзогенного чинника економічного зростання та його суперечність із класичною теорією. Виявлено ознаки зміни інституційних поглядів на світовому рівні і формування більш раціонального підходу до запровадження фінансової відкритості, який передбачає використання політик контролю та управління міжнародними потоками капіталу. Визначено основні чинники формування умов фінансової нестабільності в економіці під впливом наслідків неконтрольованого руху міжнародних потоків капіталу та активізації зовнішньої торгівлі. У результаті проведеного порівняння сучасних поглядів з класичними витоками теорії вільного руху капіталу та аналізу емпіричних даних щодо практичного впливу фінансової відкритості на економічну стабільність обгрунтовано, що сучасний раціональний підхід більшою мірою відповідає як класичним витокам теорії фінансової інтеграції, так і практичній необхідності забезпечення фінансової стабільності економічного розвитку. Обгрунтовано визначальний вплив інституціонального середовища фінансового сектора на одержання переваг фінансової та торговельної відкритості. Окреслено концептуальні основи раціонального руху економіки України до фінансової відкритості відповідно до потреби забезпечення її стабільного функціонування.

Висвітлено проблеми формування системного бачення розвитку української промисловості й обгрунтування ії спроможності стати ключовим елементом стратегії економічного розвитку. Оцінено перспективи розвитку галузевих ринків, які є важливими для здійснення реформ у переробній промисловості, з урахуванням специфічних проблем їх функціонування та обгрунтуванням механізмів та інструментів для розвитку потенціалу ключових ринків. Запропоновано шляхи нарощування технологічної та ресурсної бази для модернізації промисловості, які зумовлені інноваційним розвитком і переходом до цифровізації промислового виробництва, доступом до фінансових ресурсів і ринків капіталу, можливостями розвитку кадрового потенціалу галузі. Обгрунтовано напрями посилення глобальних зв'язків у міжнародній торгівлі промисловими товарами та запропоновано механізми сприяння інтеграції України у глобальний ринок.