Описано стиль ампір, детальніше - спосіб виготовлення колиски. Зазначено, що у виробі використані складні та трудомісткі технології із застосуванням ручної праці, специфічної металевої фурнітури та шипових з'єднань. Наголошено, що художні та конструктивні особливості варті уваги та творчого переосмислення для застосування в сучасному меблярстві.

Описан стиль ампир, более детально - способ изготовления колыбели. Отмечено, що в изделии использованы сложные и трудоёмкие технологии с использованием ручного труда, специфической металлической фурнитуры и шиповых соединений. Подчеркнуто, что художественным и конструктивным особенностям стоит уделить внимание и творчески их переосмыслить для использования в современном мебельном производстве.

The article deals with the description of the empire style, precisely with the method of making a cradle. Labour capacious technologies, such as manual labour, specific metal garnish and tenon joints were used for manufacturing the article. Special attention should be paid to artistic and constructive peculiarities, which need new creative compreheusion for using them in modern furniture making.

Обговорено один з аспектів проблеми легалізації Української Греко-Католицької Церкви. Описано взаємовідносини греко-католиків та представників інших Церков (РПЦ, УПЦ, УАПЦ та РКЦ) у 1988 - 1991 рр., а також проаналізовано головні вектори міжконфесійного протистояння та їх вплив на процес виходу УГКЦ з підпільних умов існування.

Обговорено один з аспектів проблеми леіалізації Української Греко-Католицької Церкви. Описано участь і роль мирян у боротьбі за права своєї Церкви крізь призму діяльності Комітету захисту Української Католицької Церкви. Проаналізовано поєднання релігійного та національно-політичного факторів у процесі легалізації.

Розглянуто діяльність глави УГКЦ патріарха Йосифа Сліпого після його звільнення з радянських таборів в 1963 р. в середовищі української діаспори. Проаналізовано основні кроки патріарха у справі повернення прав на легальне існування греко-католиків у СРСР, а також простежено залежність між заходами української католицької діаспори у справі легалізації УГКЦ, використанням ними політичної кон'юнктури, і змін в церковно-державних стосунках та контрзаходами радянських органів влади в 1960 - 1980-х рр.

Досліджено архетипні особливості медитативної притчі на рівні структурно-композиційної побудови, лексико-семантичної та алегорійної основ, просторово-часового континууму в межах структурно-семантичної та когнітивної інтерпретації. Відповідно до форми викладу та структурно-семантичних засобів оформлення текстового матеріалу, медитативні притчі розділено на притчі прозової та віршової форм, що реалізують загальну комунікативно-прагматичну установку автора. Описано шляхи її вербальної маніфестації лексико-семантичними, синтаксичними та тропеїчними одиницями. Проаналізовано прецедентне наповнення медитативних притч, актуалізоване за посередництвом універсально-, національно- та соціумно-прецедентних феноменів. Визначено концептуальний фон творів на рівні ключових концептів, концептуальних метафор та метафор персоніфікації. Змодельовано єдину концептуальну схему творів, породжену індивідуально-авторським стилем.

Досліджено діяльності Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ) на тлі суспільно-політичних перетворень у СРСР в 1985 - 1991 рр. Увагу зосереджено на відносинах греко-католиків з радянською владою та іншими Церквами (РПЦ, УАГІЦ та РКЦ). Доведено, що зміни в релігійній політиці, хоча не стосувалися існуючих в підпіллі "уніатів", зумовили активізацію руху за легалізацію УГКЦ та створення його організованих форм (Комітет захисту УКЦ). Характерною ознакою легалізації УГКЦ була тісна взаємодія з національно-політичними рухами, опозиційними до радянської влади. Виявлено зв'язок між виходом греко-католиків з підпілля та ростом міжконфесійного протистояння. Історичні передумови конфлікту з РПЦ посилилися суперечками за храми. Відновлена УАГІЦ, хоч і оперувала подібними національно-державницькими ідеями, згодом стала ще одним опонентом греко-католиків у боротьбі за користування культовими спорудами. Доведено, що спроби церковних діячів та влади західних областей України на різних рівнях (міжцерковному та законодавчому) вирішити конфлікт між Церквами закінчилися невдачею, оскільки всі суб'єкти протистояння не бажали йти на компроміс.