Висвітлено основні етапи життя, наукову, організаційну, громадську діяльність відомого українського вченого-біолога, директора Центрального республіканського ботанічного саду (нині Національний ботанічний сад імені М. М. Гришка), голови Ради ботанічних садів України та Молдови, засновника сучасної алелопатії (науки про хімічну взаємодію рослин) та теоретичних основ фітодизайну, доктора біологічних наук, професора, академіка АН УРСР - А. М. Гродзинського. Подано перелік його наукових і науково-публіцистичних праць, монографій.

Подано теоретичне узагальнення правових аспектів забезпечення бібліотечно-інформаційної підтримки діяльності органів місцевого самоврядування в Україні як важливого чинника формування демократичних засад у громадянському суспільстві.

Приведено теоретическое обобщение правовых аспектов обеспечения библиотечно-информационной поддержки деятельности органов местного самоуправления в Украине как важного фактора формирования демократических начал в гражданском обществе.

The report for the first time publishes theoretical summary of the legal aspects in the library-information support to the bodies of local self-governance in Ukraine as an important factor in the establishment of democratic principles in a civil society.

Висвітлено творчий шлях відомого українського вченого-біолога, директора Центрального республіканського ботанічного саду (нині Національний ботанічний сад імені М. М. Гришка НАН України), голови Ради ботанічних садів України та Молдови, засновника сучасної алелопатії та теоретичних основ фітодизайну, доктора біологічних наук, професора, академіка АН УРСР - Андрія Михайловича Гродзинського (1926 - 1988). Вміщено спогади рідних та колег вченого, які відображають основні етапи життя, наукову, організаційну та громадську діяльність. Розглянуто деякі сучасні аспекти ботаніки та мікології, які включають алелопатію, таксономію, фізіологію, екологію, фітогормонологію, елементи теорії адаптації тощо.

Викладено наукове обгрунтування педагогічних умов формування індивідуального стилю професійної діяльності (ІСПД) майбутніх учителів фізичної культури у процесі педагогічної практики. Цей феномен представлено як сукупність спеціально створених обставин, що враховують особливості професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури та реалізуються в умовах закладу вищої освіти, забезпечують розв'язання поставленої проблеми, зумовлюючи інноваційне вдосконалення вищої фізкультурної освіти. Внутрішня позитивна мотивація забезпечує позитивне ставлення студентів до вироблення ІСПД у процесі педагогічної практики, а вдосконалення змісту професійної підготовки - його змістову цілісність. З'ясовано, що використання інноваційних технологій і методик у процесі практичної підготовки сприяє розкриттю індивідуально-особистісних якостей, розвитку пізнавальної та творчої активності майбутніх учителів фізичної культури в набутті професійно-педагогічних знань, умінь і способів здоров'язбережувальної діяльності, визначенню ними особистісної траєкторії професійного зростання. Розроблення та впровадження комплексу пошуково-ситуативних завдань уможливлює поетапне формування ІСПД майбутніх учителів фізичної культури, розвиває в них нестандартність, нестереотипність мислення, сприяє самопрояву їхньої індивідуальності у практичній діяльності через систему оригінальних методичних прийомів організації фізкультурно-оздоровчого, спортивно-масового й оздоровчо-розвивального процесу в закладах освіти.

Збірка праць присвячена 95-річчю з дня народження відомого українського вченого-біолога, директора Центрального республіканського ботанічного саду (нині Національний ботанічний сад імені М. М. Гришка НАН України), голови Ради ботанічних садів України та Молдови, засновника сучасної алелопатії та теоретичних основ фітодизайну, доктора біологічних наук, професора, академіка АН УРСР - Андрія Михайловича Гродзинського (1926 - 1988). Видання містить спогади рідних та колег вченого, які відображають основні етапи життя, наукову, організаційну, громадську діяльність А.М. Гродзинського; розділи, присвячені деяким сучасним аспектам ботаніки та мікології, які включають алелопатію, екологію, таксономію, фізіологію тощо.

Мета роботи - розвиток та засвоєння навичок просторового орієнтування у осіб із тяжкими порушеннями зору та сліпотою засобами фізичної терапії у санаторно-курортних умовах. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 245 осіб із інвалідністю, які мають тяжкі порушення зору або сліпоту, віком від 18 до 35 років. При оцінці точності просторового параметру рухів було застосовано пробу на пропріорецептивну чутливість. Результати. Первинне проведення проби на пропріорецептивну чутливість показало, що задовільні тести згинання правої руки на гострий кут було зафіксовано у 78 осіб (32 %), на прямий кут - 101 особа (41 %), на тупий кут - 59 осіб (24,1 %), а задовільні тести згинання лівої руки на гострий кут було зафіксовано у 93 осіб (38 %), на прямий кут - 108 осіб (44 %), на тупий кут - 37 осіб (15 %). Повторний тест на згинання правої руки на гострий кут після проходження програми фізичної терапії виконали 101 особа (41 %), на прямий кут - 150 осіб (61 %), на тупий кут - 81 особа (33 %). Тест на повторне згинання лівої руки на гострий кут після проходження програми фізичної терапії виконали 115 осіб (47 %), а прямий кут - 123 особи (51 %), на тупий кут - 108 осіб (44 %). Висновки: отримані дані свідчать про поліпшення пропріоцептивної чутливості обстежених осіб, які мають особливі потреби, із патологіями органів зору.

Мета дослідження - обгрунтування змісту конгітивно-змістового компоненту готовності майбутніх бакалаврів з фізичної терапії та ерготерапії до застосування фізкультурно-оздоровчих технологій у професійній діяльності, визначення критеріїв, показників та методи оцінки рівня сформованості до означеного виду готовності. Матеріали та методи. Дослідження проведено на базі Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, Кам'янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка, Національного університету "Чернігівський колегіум" ім. Т. Г. Шевченка, Бердянського державного педагогічного університету, Ужгородського національного університету, до якого були залучені студенти 4 - 5 курсів спеціальності "Фізична терапія, ерготерапія" (фізична реабілітація). Для досягнення означеної мети були використані наступні методи дослідження: теоретичний аналіз психологічної та спеціальної науково-методичної літератури з метою вивчення проблеми готовності майбутніх фахівців у галузі "охорона здоров'я"; структурний аналіз для розробки структури готовності та обгрунтування змісту конгітивно-змістового компоненту готовності майбутніх бакалаврів з фізичної терапії, ерготерапії до застосування фізкультурно-оздоровчих технологій у професійній діяльності; методи математичної статистики. Результати та обговорення. Підготовка фахівців з фізичної терапії, ерготерапії до кваліфікованого виконання професійних функцій у напрямку підвищення рівня здоров'я, компенсацію функційних порушень, профілактику рухових дисфункцій людини засобами фізкультурно-оздоровчих технологій була і залишається актуальною проблемою. Ураховуючи сферу та особливості практичної діяльності фахівців з фізичної терапії, ерготерапії, розкрито сутність конгітивно-змістового компоненту готовності, який окреслює професійно-фахових знань майбутнього фахівця у напрямку застосування фізкультурно-оздоровчих технологій при виконанні професійних функцій та вирішенні професійних завдань. Критерієм конгітивно-змістового компоненту обрано теоретичний критерій, який відображує рівень сформованості відповідних знань за обсягом, якістю, практичною спрямованістю, відповідністю кваліфікаційним вимогам фахівця з фізичної терапії, ерготерапії. Відповідно до критерію та показників обрано діагностичний інструментарій для оцінювання якості знань та визначення рівнів сформованості готовності майбутніх бакалаврів з фізичної терапії, ерготерапії до застосування фізкультурно-оздоровчих технологій за обраним компонентом. Оцінка рівня сформованості знань відбувалася за допомогою розроблених тестових завдань, зміст яких був спрямований на з'ясування знань з теорії і методики застосування фізкультурно-оздоровчих технологій у сфері фізіотерапевтичної (реабілітаційної) діяльності та інших суміжних дисциплін, поєднаних міждисциплінарними зв'язками.

Мета дослідження - моделювання процесу формування готовності майбутніх фахівців з фізичної терапії та ерготерапії до застосування фізкультурно-оздоровчих технологій (ФОТ) у майбутній професійній діяльності. Матеріали та методи. Дослідження було проведено на базі Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка. З метою розробки моделі формування готовності майбутніх бакалаврі з фізичної терапії, ерготерапії до застосування ФОТ у майбутній професійній діяльності застосовувалися наступні методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення даних навчально-методичної, психолого-педагогічної та спеціально-профільованої наукової літератури для вивчення стану розробленості проблеми; структурний аналіз для визначення структури готовності та її ключових компонентів; метод моделювання для розробки моделі формування готовності майбутніх бакалаврів з фізичної терапії, ерготерапії до застосування ФОТ у професійній діяльності. Результати та обговорення. Підготовка фахівців з фізичної терапії, ерготерапії до здійснення результативної професійної діяльності у напрямку підвищення рівня здоров'я населення, усунення недоліків у фізичному розвиткові та функціональному стані, профілактиці рухових дисфункцій у осіб різних вікових та нозологічних груп засобами ФОТ на сьогодні залишається актуальною. У результаті термінологічного аналізу узагальнено підходи щодо трактування ключових понять дослідження: "моделювання" та "модель". У відповідності до особливостей професійної діяльності фахівців з фізичної терапії, ерготерапії, їх професійних функцій, завдань та обов'язків у напрямку застосування ФОТ була розроблена модель формування готовності майбутніх фахівців з фізичної терапії, ерготерапії до застосування ФОТ у майбутній професійній діяльності. Авторська модель формування готовності майбутніх фахівців з фізичної терапії, ерготерапії до застосування ФОТ у професійній діяльності уявляє собою цілісну систему взаємопов'язаних структурних та функціональних компонентів, взаємодія яких спрямована на підвищення якості професійної підготовки у напрямку практичного застосування ФОТ при вирішенні складних професійних завдань у різних видах фахової діяльності. Модель включає змістовий, процесуальний та результативний структурні компоненти; грунтується на системному, особистісному, діяльнісному, деонтологічному, аксіологічному та компетентністному методологічних підходах та сукупності загально-дидактичних та специфічних принципів, і спрямована на удосконалення змісту професійної підготовки майбутніх фахівців з фізичної терапії.

Мета роботи - визначення сутності поняття деонтологічної готовності майбутніх фахівців з фізичної терапії, ерготерапії до здійснення професійної діяльності та теоретичне обгрунтування її змісту. Матеріали та методи. Об'єктом дослідження є деонтологічна готовність майбутніх фахівців з фізичної терапії, ерготерапії до професійної діяльності. У нашому дослідженні використані наступні методи: методи: аналіз, узагальнення та систематизація психолого-педагогічної, спеціалізованої науково-методичної літератури та нормативно-правової бази у напрямку професійної підготовки та особливостей трудової діяльності фізичних терапевтів, ерготерапевтів; термінологічний аналіз для визначення змісту та сутності базових понять обраного напряму дослідження. Результати. Провідне місце у вирішенні питань розвитку, відновлення та компенсації порушених розумових, когнітивних, рухових, нейром'язових, та інших функцій організму, які знижують якість життя людини та обмежують її функціональну самостійність, належить фахівцям з фізичної терапії, ерготерапії. При цьому сама діяльність здійснюється в умовах тісної взаємодії між усіма об'єктами професійного середовища різного ієрархічного рівня. Це у сукупності вимагає від майбутнього фахівця оволодіння не тільки клінічними та організаційно-методичними знаннями, а й нормативно-правовими аспектами морально-етичної поведінки, яких необхідно дотримуватися при виконанні своїх професійних обов'язків. Оволодіння такими знаннями та уміннями їх реалізовувати поточно є однією із складових професійної підготовки означених фахівців у ході навчальної діяльності. Розкрито зміст поняття деонтологічної готовності майбутніх фахівців фізичної терапії, ерготерапії до здійснення професійної діяльності. Деонтологічна підготовка розглядається нами як цілеспрямований, спеціально організований та керуємий педагогічний процес, спрямований на засвоєння фізичними терапевтами, ерготерапевтами деонтологічних знань та формування умінь і навичок дотримуватися належної нормативної поведінки у процесі здійснення різних видів професійної діяльності. Результатом деонтологічної підготовки є деонтологічна готовність майбутніх фахівців, яку ми розглядаємо як "динамічних стан особистості, який дозволяє самостійно поточно здійснювати нормативно-правову професійну поведінку при виконанні професійних обов'язків та пошуку шляхів розв'язання професійних завдань та проблем в роботі із усіма об'єктами майбутньої трудової діяльності, та формується під час оволодіння відповідними професійно-орієнтованими знаннями нормативно-правового, психолого-педагогічного та клінічного характеру. Встановлено, отримані в ході навчання знання, уміння та навички, а також професійно важливі якості особистості складають зміст деонтологічної готовності фізичного терапевта, ерготерапевта. Перспективами подальших досліджень є обгрунтування структури формування деонтологічної готовності майбутнього майбутніх фахівців фізичної терапії, ерготерапії до здійснення професійній діяльності.

Мета роботи - аналіз практичного досвіду застосування засобів фізичної терапії для профілактики розвитку та у реабілітації людей літнього віку із саркопенією. Матеріали та методи: аналіз та систематизація сучасної вітчизняної та зарубіжної літератури з метою виявлення анатомо-фізіологічних змін, які виникають у наслідок розвитку саркопенії, розкриття основних причин її розвитку, визначення ключових показників та клінічних ознак, за якими встановлюється реабілітаційний діагноз відповідно до МКБ-10 та МКФ, а також вивчення досвіду сучасних практиків щодо основних стратегій реабілітаційного втручання, де головним засобом виступають фізичні вправи. Результати. Проблема саркопенії, як однієї із поширених хвороб осіб літнього віку, на сьогодні є достатньо актуальною, адже її розвиток призводить до погіршення якості життя, підвищення ризику інвалідизації та передчасної смертності людини. Під саркопенією розуміють стан організму, який характеризується прогресуючою та генералізованою втратою м'язової маси та сили. Найчастіше вона розвивається у літніх людей, і пов'язана із природніми віковими змінами в організмі, наявними захворюваннями та особливостями життєдіяльності, зокрема рівнем повсякденної рухової активності, особливостями харчування. Основними діагностичними показниками саркопенії є м'язова сила, м'язова маса та фізична працездатність. Висновки: науково доведено, що систематичне виконання адекватного функціональним можливостям організму фізичного навантаження може бути використане як ефективний засіб профілактики саркопенії незалежно від віку людини. Серед основних видів вправ, які можуть бути включені до програми оздоровчої фізичної культури, виділяють аеробні, силові та функціональні вправи. Встановлено, що функціональні вправи не впливають на розвиток силових показників. Вправи аеробного характеру надають загальнотонізуючий вплив на весь організм людини, сприяють розвитку кардіореспіраторної системи, загальної витривалості, а також відіграють ключову роль у метаболічному контролі, але не призводять до м'язової гіпертрофії і не мають вираженого стимулюючого ефекту щодо кісткової тканини. Основними для підвищення силових показників великих м'язових груп та розвитку гіпертрофії є силові вправи різних типів, які виконуються з подоланням зовнішнього опору (гантелей, обтяжувачів, гумових амортизаторів тощо). Найбільшого ефекту у розвитку сили можна досягти за умови дотримання правильного харчування, яке передбачає вживання білкової їжі протягом години після силового тренування (включення до харчового раціону повноцінного білка за відсутності протипоказань з боку нирок).

Досліджено педагогічні умови формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутніх учителів фізичної культури у процесі педагогічної практики. Розкрито суть і конкретизовано структуру індивідуального стилю професійної діяльності майбутніх учителів фізичної культури. Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови, вдосконалено діагностичний інструментарій для дослідження сформованості індивідуального стилю професійної діяльності майбутніх учителів фізичної культури у процесі педагогічної практики. Спроєктовано модель, розроблено та впроваджено в освітній процес підготовки майбутніх учителів фізичної культури методику формування їхнього індивідуального стилю професійної діяльності та навчально-методичне забезпечення означеного процесу.