Розглянуто проблеми формування іхтіофауни за специфічних умов невеликих водойм-охолоджувачів з високим рівнем антропогенного навантаження. Проаналізовано стан і динаміку іхтіофауни за період експлуатації водойми-охолоджувача Зміївської ДРЕС. Охарактеризовано основні фактори, що впливають на стан іхтіофауни та рибопродуктивність водойми. Обгрунтовано заходи щодо більш ефективного ведення рибогосподарської діяльності.

На підставі результатів натурних досліджень і літературних даних проаналізовано стан поповнення і експлуатації стад основних промислових видів риб. Встановлено, що скорочення уловів аборигенних промислових видів пов'язано з несприятливими умовами нересту (судак) і недоступністю кормових ресурсів для старших вікових груп (лящ). Проведений за новою методикою аналіз вікового складу промислового стада товстолобиків дозволяє зробити висновок про надзвичайно високе промислове навантаження на їх молодші вікові групи, що пов'язано з інтенсивним розвитком браконьєрства на водоймі. Запропоновано заходи щодо оптимізації рибогосподарської експлуатації водойми.

Висвітлено проблему вселення рослиноїдних риб (РЇР) у великі водосховища України з метою підвищення їх рибопродуктивності та біологічного різноманіття іхтіофауни, а також забезпечення проведення біологічної меліорації та заповнення наявних вільних екологічних ніш. Охарактеризовано стан екосистеми дніпровських водосховищ як середовища існування для посадкового матеріалу далекосхідних РЇР. Наведено біологічну характеристику РЇР у дніпровських водосховищах, зокрема їх розмірно-вікові показники. Розглянуто особливості живлення РЇР у водоймах різних типів. Висвітлено теоретичні засади та порядок здійснення біологічної меліорації водних об'єктів.

Викладено принципи, способи і методи рибоохорони в Україні. Проаналізовано чинне в даній сфері законодавство та види відповідальності за його порушення. Охарактеризовано питання організації, розглянуто систему та компетенцію органів охорони рибних запасів. Висвітлено засади правового регулювання рибальства у водоймах України та правової охорони вод. Розкрито питання відповідальності за порушення законодавства про охорону, використання та відтворення тваринного світу. Узагальнено та систематизовано особливості регулювання суспільних відносин Укрїни в сфері охорони, відтворення та використання риби та інших водних живих ресурсів, заходів з ощадливого та науково-обгрунтованого використання природних ресурсів, способів законодавчого регулювання антропогенного впливу на водні об'єкти нашої держави та юридичної відповідальності за порушення природоохоронного законодавства.

Вивчено кількісні та якісні показники розвитку макрозообентосу річок басейнів Дунаю і Дністра Прикарпаття. Визначено біотопи, придатні для відтворення та існування струмкової форелі в досліджених річках. На підставі одержаних даних розраховано обсяги вселення молоді струмкової форелі з метою відтворення її природної популяції. Рекомендовано щорічне вселення 805 тис. екз цьоголіток струмкової форелі середньою наважкою не нижче 10 г.

Проаналізовано дані щодо сучасного стану іхтіофауни внутрішніх водних об'єктів, як важливого компоненту водних екосистем і складової частини процесів формування промислової рибопродукції. Проаналізовано динаміку структурно-функціональних показників фонових видів риб. Подано кількісну оцінку впливу на іхтіофауну чинників зовнішньої природи. Проаналізовано ефективність природного та штучного відтворення іхтіофауни з підтримання біорізноманіття та забезпечення якісних і кількісних характеристик промислових уловів. За даними досліджень 2006 - 2010 рр., у складі іхтіофауни дніпровських водосховищ зафіксовано 48 видів риб. У порівнянні з періодом стабілізації іхтіофауни, суттєвих змін у видовому складі не відзначено, за виключенням Каховського водосховища, де спостерігається різке зростання чисельності й іхтіомаси сріблястого карася. Встановлено, що для періоду 2006 - 2010 рр. відзначається помітне покращання якісного складу промислового запасу іхтіофауни. Множинний регресійний аналіз показав відсутність достовірного зв'язку найбільш впливових чинників, які визначають умови існування іхтіофауни, й обсягів промислових уловів в міжрічному та просторовому аспектах. Наявні на сьогоднішній день матеріали не дозволяють стверджувати про критичний стан рибних запасів на внутрішніх водоймах. Обгрунтовано засади регламентації якісних і кількісних характеристик промислу на водосховищах.

Розглянуто живлення щуки Канівського водосховища у весняний період 2010 - 2011 рр. Згідно з отриманими даними, її раціон включав 12 видів риб. Основу живлення щуки за частотою зустрічальності складали плітка (27,3 %), окунь (22,7 %), краснопірка (11,4 %) та карась сріблястий (11,4 %). За індексом відносної значущості кормових об'єктів у харчовій грудці щуки домінувала плітка (35,7 %), слідом за нею йшли карась сріблястий (21,1 %) і окунь (20,2 %).