Викладено загальні вимоги до відбору грунтових зразків і визначення в них вмісту азоту. Проведено визначення та коригування доз застосування азотних мінеральних добрив для підживлення озимини у разі використання нормативних рівнів забезпечення грунту азотом; визначення та коригування доз застосування азоту під ярі культури у разі використання результатів грунтової та рослинної діагностики живлення рослин.

Наведено й обгрунтовано рекомендації щодо застосування в дослідах методики нового ресурсоощадного непрямого способу збирання врожаю просапних польових культур методом "ламаної уступами лінії". Його впровадження знижує затрати праці під час збирання врожаю в 3 - 4 рази та скорочує в 2 - 3 рази строки його проведення.

Наведено результати інвентаризації та експертної оцінки існуючих у наукових установах УААН довготривалих дослідів з добривами в сівозмінах та визначено напрями проведення в них подальших досліджень.

Здійснено енергетичну оцінку ефективності застосування добриу процесі функціонування системи грунт - добрива - рослини за ротацією сівозміни з чорним паром у Лівобережному Лісостепу України для підвищення продуктивності рослин і поліпшення живлення.

Встановлено, що ресурсоощадне використання мінеральних добрив з урахуванням результатів грунтово-рослинної діагностики живлення рослин дає змогу заощадити до 15 % загальної дози їх внесення, зокрема азотних добрив до 25 % і забезпечити продуктивність сівозміни на рівні 70 ц/га к.од. Зазначено, що локальне основне внесення зменшеної на 1/3 дози NPK лише на 4-5 % знижує продуктивність сівозміни, проте на 48-56 % збільшує окупність добрива приростами врожаю кормових одиниць та на 32-36 % зменшує витрати добрив на одержання 1 ц приросту врожаю.

Установлено, что ресурсосберегающее использование минеральных удобрений с учетом результатов почвенно-растительной диагностики питания растений дает возможность сэкономить до 15 % общей дозы их внесения, в частности до 25 % азотных и обеспечить продуктивность севооборота на уровне 70 ц/га к. ед. Отмечено, что локальное основное внесение уменьшенной на 1/3 дозы NPK незначительно ( на 4-5 %) снижает продуктивность севооборота, но существенно (на 48-56 %) повышает окупаемость удобрений приростами урожая кормовых единиц и на 32-36 % уменьшает расход удобрений на получение 1 ц прироста урожая.