Ключ. слова: змінні параметри, рослинна форма, фосфат кальцію
Індекс рубрикатора НБУВ: Л322.42

Рубрики:

Виробництво термофосфатів

Шифр НБУВ: Ж14738 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив температури і концентрації натрію тіосульфату на хемосорбцію сірководню з кисневмісних газів за допомогою хінгідронного методу. Обгрунтовано зміни до технологічного режиму хінгідронного методу очищення газів, що дають змогу одержувати відхідний тіосульфатний розчин, який можна безпосередньо використати як сировину для одержання полімерної сірки.

Проаналізовано залежність між типом гідратації катіонів другої групи головної підгрупи та одно-, дво- і тризарядних аніонів та їх здатністю до утворення кристалогідратів із водних розчинів. Показано, що кристалогідрати утворюють переважно солі, які містять іони із різним типом гідратації, і на їх формування впливають як термодинамічні, так і кінетичні чинники.

  Скачати повний текст

Проаналізовано якісний і кількісний склади типових відпрацьованих малих джерел електричного струму сольової та лужної природи. Визначено усереднений вміст у них головних ресурсних компонентів. Показано можливість і доцільність їх утилізації. Запропоновано технологічні засади перероблення з вилученням цінних компонентів.

Проаналізовано залежність між типом гідратації катіонів лужних металів, одно-, дво- та тризарядних аніонів та їх здатністю до утворення кристалогідратів із водних розчинів. Доведено, що кристалогідрати утворюють переважно солі, які містять іони з позитивним типом гідратації. Обгрунтовано, що на утворення кристалогідратів солей впливають не тільки електростатичний та ентропійний чинники, а й просторова структура і розподіл електронної густини іонів.

Проаналізовано залежність між типом гідратації однозарядних іонів та їх здатністю до утворення кристалогідратів із водних розчинів галогенідів лужних металів. Показано, що кристалогідрати утворюють солі, які містять іони з різним типом гідратації.

Методом циклічної вольтамперометрії досліджено кислий розчин сольових хімічних джерел струму, проаналізовано його якісний та кількісний склади, зроблено теоретичні розрахунки можливості відновлення дорогоцінних металів із визначеного складу розчину. Показано можливість і доцільність утилізації металів з використанням хімічного та електрохімічного методів.

Висвітлено останні досягнення та застосування нанотехнологій для очищення стічних вод. Наноматеріали мають високу реакційну здатність і високий ступінь функціоналізації, велику специфічну поверхню, що робить їх придатними для застосування в очищенні стічних вод та опріснення води. Розглянуто застосування різних наноматеріалів, таких як наночастинки металів, оксиди металів, вуглецеві сполуки, цеоліт, фільтраційні мембрани тощо, у нанофільтрації, адсорбції, розділенні органічних і неорганічних речовин і фотокаталітичній деградації органічних забруднювачів, зокрема теоретичні основи та механізми.

Описано існуючі класифікації способів очищення газів від сірководню. Показано їх переваги та недоліки. Запропоновано класифікувати методи очищення газів за суттю фізико-хімічних взаємодій сірководню під час його уловлення - конверсійні та неконверсійні. У результаті неконверсійних процесів одержують концентрований сірководеньвмісний газ, який потребує подальшої переробки чи утилізації. Конверсійні методи надають змогу одержати сірку чи інші сульфуровмісні продукти під час окиснення чи розкладу сірководню.

Досліджено технологічні аспекти нового способу одержання магнію фосфату, що базується на взаємодії магнію хлориду з рідкого відходу перероблення калійних руд і натрію фосфату. Вивчено вплив умов осадження кристалогідрату магнію фосфату, промивання одержаного осаду та його сушіння на вихід та якість продукту. Вибрано раціональні технологічні параметри реалізації основних стадій. Розроблений технологічний процес, у порівнянні з відомими, надає змогу спростити технологію, зменшити собівартість виробництва, збалансувати склад рідкого відходу для подальшого перероблення на калійно-магнієві добрива.