Викладено результати розробки нового безапаратного способу знезараження племінних коконів шовковичного і дубового шовкопрядів. У запропонованих виробництву режимах застосування він забезпечує знезараження коконів від гриба мускардини (боверіозу) на 90 - 95%, інших супутніх грибів - на 80 - 85% та бактеріальної мікрофлори - на 60% і не позначається негативно на розвитку і продуктивності шовкопрядів.

Визначено основні методи прогнозування інфляції (метод факторного та регресійного аналізу), оцінено їх ефективність та обгрунтовано алгоритм розробки прогнозів майбутнього рівня інфляції. Виявлено екзогенні змінні, які можуть адекватно відображати інфляційне зростання в економіці (індекс споживчих цін та дефлятор ВВП), а також обгрунтовано сфери їх застосування. За результатами аналізу інфляційної динаміки в Україні розроблено дворівневу систему інфляційних факторів. Запропоновано модель прогнозування ВВП з урахуванням взаємного впливу інфляції попиту та інфляції витрат. Доведено необхідність та виявлено умови переходу від прогнозування до інфляційного таргетування, що дає змогу підвищити рівень керованості інфляції за умов стабільного економічного розвитку України. Обгрунтовано принципи визначення цільової інфляції в процесі її таргетування та сформульовано методику визначення темпів зростання грошової маси, яка б узгоджувалася з цільовою інфляцією.

Розглянуто методичні аспекти розвитку економічного мислення майбутніх педагогів професійного навчання та фахівців з економіки, оскільки його продуктивність забезпечує успішність формування професійних компетентностей студентів, які отримують освіту за освітньо-професійною програмою "Професійна освіта (Економіка)" у ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Еетьмана". Компетентнісний підхід - тренд сучасного освітнього простору, і процес мислення особистості є центром проблеми розвитку особистості та формування її як особистісних, так і професійних компетентностей, що, своєю чергою, завдяки унікальності, неповторності та синергетичності буде забезпечувати конкурентні переваги майбутнього фахівця на ринку праці. Мета роботи - проаналізувати специфіку економічного мислення студентів, які отримують вищу економічну освіту за програмою "Професійна освіта (Економіка)"; сформулювати основні характеристики (риси) економічного мислення, які необхідно розвивати в процесі економічного навчання; довести необхідність та обгрунтувати методичні підходи до розвитку продуктивного економічного мислення студентів, що забезпечить формування фахових компетентностей зметою стимулювання ефективності професійної діяльності. Для здійснення результативного наукового пошуку використано широкий спектр методів дослідження, а саме: аналіз і синтез, наукове обгрунтування, систематизація й узагальнення, опитування, анкетування і статистична обробка результатів. У ході дослідження отримано наступні висновки та результати. Розкрито специфіку економічного мислення, його основні риси та прояви у професійній діяльності. Економічне мислення розглянуто як різновид практичного мислення суб'єкта професійної діяльності. Це, в першу чергу, процес, а, отже, його можна розвивати та вдосконалювати. Дослідники природи нейронів (нейрофізіологи) констатували той факт, що можливості людського мозку безмежні. У такому ракурсі потрібно вирішувати завдання методичного характеру: яким чином, за допомогою яких інструментів можна в цілому розвивати економічне мислення та в процесі економічного навчання формувати конкретні його характеристики: аналітичність, критичність, системність, конструктивність, прогностичність, зваженість, діловитість, креативність та інноваційність. Досліджуючи ці аспекти, обгрунтовано та систематизовано досвід застосування технік і прийомів розвитку мислення особистості в освітньому процесі (на прикладі навчальних дисципліни "Методика викладання економічних дисциплін" і "Тренінг розвитку економічного мислення", яким притаманний міжпредметний характер), з урахуванням первинної модальності мислення студентів; виділено техніки та прийоми стимулювання розвитку логічного (лівопівкульного), творчого (правопівкульного) та збалансованого мислення в процесі навчання; оцінено їх вплив на модальність та зміни у типах мислення студентів, що доводить необхідність імплементації конкретних методик розвитку економічного мислення у процес підготовки фахівців бакалаврського рівня за спеціалізацією "Економічна та бізнес-освіта" з метою стимулювання продуктивності та результативності мислення. Під продуктивністю економічного мислення підрозумівається кількість ідей і рішень, що їх виробила особистість щодо предмета або сфери дослідження. Результатом продуктивного економічного мислення будуть альтернативи у вирішенні поставлених завдань/проблем. А під ефективністю економічного мислення підрозумівається частка ідей і рішень, що принесли особистості матеріальну чи нематеріальну користь. Результатом ефективного економічного мислення є зважене рішення, у підсумку прийняття якого отримана користь значно переважить зусилля та ресурси, затрачені на його розробку та впровадження у практику. Забезпеченню продуктивності мислення буде сприяти горизонтальне або латеральне (творче) мислення, а ефективності - вертикальне або логічне мислення. Радіантне (асоціативне) мислення допоможе всебічно дослідити рішення, що, в підсумку, надасть змогу розвинути професійний інтелект і на його основі сформувати компетентність педагога професійного навчання - фахівця з економіки.