Проведено філософський аналіз динаміки комунікативних відносин у науці, виявлення у них феномену ідентичності. Досліджено роль ідентичності в процедурах наукової критики та її конкретних формах. Зроблено порівняльний аналіз теоретичних підходів до комунікативних проблем у філософії науки та комунікативного напрямку сучасної філософії, вказано точки їх взаємоперехрещення. Встановлено п'ять типів комунікативних відносин у науці, що є інваріантними стосовно різних типів фаз у розвитку теорій, та чотири форми наукової критики. З точки зору некласичного ідеалу раціональності значну увагу приділено специфіці нової для вітчизняної науки галузі, зокрема, гендерним, феміністським і жіночим дослідженням, їх критичним функціям.