Розглянуто передумови й основні напрями становлення та розвитку естрадно-джазової музики в акордеонно-баянному мистецтві України та зарубіжжя у XX ст. Увагу приділено методологічним принципам розгляду композиторської творчості та виконавства в національно-історичному та загальнокультурному контекстах. Висвітлено проблеми модернізації музичної мови акордеонно-баянних творів сучасних українських композиторів.

Рассмотрены предпосылки и основные направления становления и развития эстрадно-джазовой музыки в аккордеонно-баянном искусстве Украины и зарубежья в XX в. Уделено внимание методологическим принципам рассмотрения композиторского творчества и исполнительства в национально-историческом и общекультурном контекстах. Освещены проблемы модернизации музыкального языка аккордеонно-баянных произведений современных украинских композиторов.

Вивчено естрадно-джазову музику у контексті композиторської творчості та виконавства вітчизняних і зарубіжних акордеоністів-баяністів. Уперше в українському музикознавстві це явище досліджено в аспекті комплексного аналізу. Виявлено джерела походження та поширення естрадно-джазової музики у вітчизняному культурному середовищі. Наведено визначення наукових категорій "професійне становлення", "філармонійна спеціалізація", "академізація", зміст яких відображає еволюційні процеси стильових напрямків естрадно-джазової музики в акордеонно-баянному мистецтві України впродовж виокремлених етапів і стадій його професійного розвитку. Розглянуто питання щодо динаміки розвитку репертуару, міжнародних конкурсів і фестивалів, модернізації музичної мови, стильових засад творчості В.Власова, специфіки відтворення естрадно-джазових прийомів гри, художньо-мистецьких аспектів інтерпретації. Відзначено, що досягнення провідних українських і зарубіжних музикантів відображають загальну тенденцію зростання творчого потенціалу, збагачення арсеналу музично-інтонаційних і артистично-театральних засобів мистецького впливу та засвідчують цілковиту природність функціонування естрадно-джазової музики у сучасному акордеонно-баянному виконавстві.

Досліджено питання щодо місця народження Г. С. Сковороди. Заперечено версію, що Г. С. Сковорода народився у с. Харсіки нині Лохвицького району Полтавської області. Стверджено, що в рік народження Г. С. Сковороди населеного пункту з назвою "Харсіки" не було, він виник дещо пізніше, а місце, де стояв дім його батьків, було складовою частиною села Чорнухи, також якщо б Григорій народився в Харсіках, то його б хрестили у місцевій церкві, а не в Чорнухах. Зазначено, що на місці, де, за переказами, народився Г. Сковорода, меморіальну плиту поклали його вдячні сучасні односельці-харсічани. Реконструйовано генеалогічну гілку сковородинівського роду.

Исследован вопрос относительно места рождения Г. С. Сковороды. Опровергнута версия, что Г. С. Сковорода родился в с. Харсики ныне Лохвицкого района Потавской области. Утверждается, что в год рождения Г. С. Сковороды населенного пункта с названием "Харсики" не было, он возник несколько позже, а место, где стоял дом его родителей, было частью села Чернухи, также если бы Григор ий родился в Харсиках, то его крестили бы в местной церкви, а не в Чернухах. Отмечено, что на месте, где, по пересказам, родился Г.С. Сковорода мемориальную плиту положили его благодарные односельчане-харсичане. Реконструировано генеалогическое древо сковородинского рода.

The point concerning the place of H. Skovoroda birth is investigated, genealogical tree of H. Skovoroda family is reconstructed.

Увагу зосереджено на аналізі Концертів, написаних для акордеона-баяна польського композитора-акордеоніста Броніслава Казимира Пшибильського. Його оригінальні, створені для акордеона-баяна твори, часто виконуються на престижних міжнародних конкурсах акордеонно-баянного виконавства. До вивчення творчості Б. К. Пшибильського музикознавча наука тільки починає приступати, а акордеонно-баянна музика згаданого композитора ще не була предметом спеціального вивчення.

Увагу зосереджено на аналізі Концертів, написаних для акордеона-баяна польського композитора-акордеоніста Броніслава Казимира Пшибильського. Його оригінальні, створені для акордеона-баяна твори, часто виконуються на престижних міжнародних конкурсах акордеонно-баянного виконавства. До вивчення творчості Б. К. Пшибильського музикознавча наука тільки починає приступати, а акордеонно-баянна музика згаданого композитора ще не була предметом спеціального вивчення.

Проаналізовано різновекторну творчость В. Власова, зокрема його композиторського стилю та виконавської школи, підгрунтям якої стали фундаментальні наукові дослідження й особисті творчі досягнення автора. Узагальнено основні засади творчого методу композитора як творця естрадно-джазової музики для баяна (акордеона), її головні стильові напрями та визначальні принципи формування школи сучасного джазового виконавства.