Розглянуто методи оцінки географічного середовища та оптимізації землекористування. Проаналізовано систему моделей і методику опрацювання проектних рішень протиерозійного упорядкування агроландшафтів, рекультивації земель та меліорації річок. Описано механізми саморегулювання ерозійно-акумулятивних процесів у річках.

Рассмотрены методы оценки географической среды и оптимизации землепользования. Проанализированы система моделей и методика обработки проектных решений протиэрозионного благоустройства агроландшафтов, рекультивации земель и мелиорации рек. Освещены механизмы саморегулирования эрозионно-аккумулятивных процессов в реках.

Висвітлено загальну концепцію формування екологічно сталих і високпродуктивних агроландшафтів за умов небезпеки ерозії та посух. Розглянуто фізичні основи ерозійних процесів, наведено їх класифікацію. Встановлено закономірності руху рідини, коефіцієнт шорсткості поверхні, показники стоку. Запропоновано метод розрахунку критичних швидкостей водних потоків для грунтів. Охарактеризовано кліматичні, топографічні, грунтові, літологічні, біо- та антропогенні фактори водної та вітрової ерозії грунтів. Проаналізовано властивості та особливості класифікації, картографування та меліорації еродованих земель. Досліджено розвиток ерозійних процесів на території України (за винятком гірських ландшафтів). Розглянуто основні аспекти та сучасні методи передпроектного обстеження території, призначеної для агроландшафтного упорядкування. Висвітлено питання протиерозійного захисту та екологічного нормування технологічного навантаження на грунт. Запропоновано алгоритм ескізного проектуваня грунтозахисно-меліоративної просторової структури агроландшафту.

Рассмотрена общая концепция формирования экологически устойчивых и высокопродуктивных агроландшафтов в условиях эрозии и засухи. Рассмотрены физические основы эрозийных процессов, представлена их классификация. Установлены закономерности движения жидкости, коэффициент шероховатости поверхности, показатели стока. Предложен метод расчета критических скоростей водных потоков для грунтов. Охарактеризованы климатические, топографические, грунтовые, литологические, биогенные и антропогенные факторы водной и ветряной эрозии почв. Проанализированы свойства и особенности классификации, картографирования и мелиорации эродированных земель. Исследовано развитие эрозионных процессов на территории Украины (за исключением горных ландшафтов). Рассмотрены основные аспекты и современные методы предварительного проектного обследования территории, предназначенной для агроландшафтных работ. Освещены вопросы противоэрозионной защиты и экологического нормирования технологической нагрузки на почву. Разработан алгоритм эскизного проектирования почвозащитно-мелиоративной пространственной структуры агроландшафта.

Запропоновано систему критеріїв, показників і нормативів якості землі й охорони грунтів, які необхідно враховувати під час здійснення державного контролю за раціональним використанням земельних ресурсів. Розкрито особливості оцінювання стану меліоративного фонду та придатності грунтів для конкретних культур. Визначено порядок розрахунку алгоритму інженерного проектування агроландшафтів. Проаналізовано актуальні проблеми, причини та наслідки деградації грунтів. Розглянуто основні заходи щодо забезпечення екологічно безпечного землекористування.

Разработана система критериев, показателей и нормативов качества земли и охраны грунтов, которые необходимо учитывать при проведении государственного контроля рационального использования земельных ресурсов. Раскрыты особенности оценивания состояния мелиоративного фонда и пригодности грунтов для конкретных культур. Установлен порядок расчета алгоритма инженерного проектирования агроландшафтов. Проанализированы актуальные проблемы, причины и последствия деградации грунтов. Рассмотрены основные мероприятия по обеспечению экологически безопасного землепользования.

Розглянуто методичні підходи до визначення облікової політики в державних аграрних підприємствах. Розкрито роль держави як регулятора формування та використання ресурсного потенціалу агропромислового виробництва. Висвітлено перспективи виходу вітчизняних молокопереробних підприємств на міжнародний фондовий ринок. Визначено основні напрями активізації інвестиційної діяльності у сільському господарстві. Охарактеризовано сучасні інструменти управління дебіторською заборгованістю в аграрних підприємствах. Проаналізовано стан і перспективи лізингового кредитування в аграрній сфері. Досліджено проблеми фінансового забезпечення діяльності малих сільськогосподарських підприємств в Україні. Обгрунтовано пропозиції щодо удосконалення обліку формування доходів і результатів діяльності за журнально-ордерною формою. Розкрито теоретичні засади дослідження ефективності сільськогосподарського виробництва за умов ринку. Запропоновано технологію обробки інформації з обліку фінансових і капітальних інвестицій. Наведено рекомендації щодо удосконалення національної системи державної підтримки аграрного сектору.

Рассмотрены методические подходы к определению учетной политики в государственных аграрных предприятиях. Раскрыта роль государства как регулятора формирования и использования ресурсного потенциала агропромышленного производства. Освещены перспективы выхода отечественных молокоперерабатывающих предприятий на международный фондовый рынок. Определены основные направления активизации инвестиционной деятельности в сельском хозяйстве. Охарактеризованы современные инструменты управления дебиторской задолженностью в аграрных предприятиях. Проанализированы состояние и перспективы лизингового кредитования в аграрной сфере. Исследованы проблемы финансового обеспечения деятельности малых сельскохозяйственных предприятий в Украине. Разработаны рекомендации по усовершенствованию учета формирования доходов и результатов деятельности по журнально-ордерной форме. Раскрыты теоретические основы исследования эффективности сельскохозяйственного производства в условиях рынка. Приведена технология обработки информации по учету финансовых и капитальных инвестиций. Обоснованы рекомендации по усовершенствованию системы государственной поддержки аграрного сектора.

Висвітлено життєвий і творчий шлях професора Г.Ф.Наумова. Розглянуто питання алелопатичної та мікробіологічної імунізації рослин сільськогосподарських рослин до хвороб. Проаналізовано особливості алелопатичної стимуляції біологічної фіксації азоту. Увагу приділено проблемам впливу селекції ярого ячменю на підвищену активність азотфіксації та високу продуктивність. Розкрито мікробіологічні аспекти мінерального живлення культурних рослин.

Освещен жизненный и творческий путь профессора Г.Ф.Наумова. Рассмотрены вопросы алелопатической и микробиологической иммунизации растений сельскохозяйственных растений к болезням. Проанализированы особенности алелопатической стимуляции биологической фиксации азота. Внимание уделено проблемам влияния селекции ярого ячменя на повышенную активность азотфиксации и высокую продуктивность. Раскрыты микробиологические аспекты минерального питания культурных растений.

Висвітлено особливості розміщення озимих культур у сівозміні, питання удобрення, основного обробітку озимого клину, підбору сортів і технологію проведення сівби. Увагу приділено питанням захисту пшениці озимої (ПО) від шкідників і хвороб у допосівний період та період осінньої вегетації. Визначено спектр дії (СД) протруйників насіння зернових колосових культур, норми витрат та СД інсектицидів у період вегетації ПО, наведено характеристику ріпаку озимого.

Висвітлено актуальні проблеми підвищення ефективності агротехнічних заходів щодо збереження та відтворення родючості грунтів. Охарактеризовано нові види добрив і меліорантів. Розкрито роль вапнування й удобрення у підвищенні ефективності землеробства Західного Полісся. Проаналізовано вплив повторного вапнування на вміст рухомого алюмінію у сірому лісовому грунті. Вивчено ефективність різних рівнів вапнування у зерно-бурякових сівозмінах Західного Лісостепу. Розглянуто особливості застосування добрив у сучасній технології вирощування картоплі. Досліджено урожайність злаково-бобових сумішок залежно від рівня мінерального живлення та норм висіву компонентів. Визначено динаміку мінерального азоту темно-сірого опідзоленого грунту під час вегетації буряків цукрових за біологізації удобрення. Показано можливості удосконалення методів агроекологічного моніторингу для просторово-часового моделювання динаміки рівнів грунтових вод на прикладі рисових систем Херсонської області. Увагу приділено альтернативним органо-мінеральним добривам і їх ефективності у короткоротаційній сівозміні.

Визначено роль сидерації як багатопланового природоохоронного заходу в сучасному інтенсивному й органічному землеробстві. Розглянуто питання раціонального застосування зелених добрив для господарств різних форм власності на землю.

Узагальнено і проаналізовано багаторічні дані радіаційного моніторингу і контролю вмісту радіонуклідів у сільськогосподарській продукції, що виробляється на території, забрудненій унаслідок Чорнобильської катастрофи. Визначено її критичність. Обгрунтовано підвищення ролі наукового забезпечення радіаційного моніторингу в агросфері у віддалений період розвитку радіаційної ситуації після ядерних і радіаційних аварій.

Подано результати трирічних моніторингових досліджень за грунтовими параметрами, які характеризують ерозійну стійкість грунту.

Для минимизации стоко-эрозионных процессов земельные доли (паи) следует размещать на землях, где предварительно выполнено в натуре контурно-полосное структурирование угодий в его безопасно стокоотводной модификации. По крайней мере следует производить паевание на основе проектов такого структурирования.

Наведено методику визначення еродованості схилових грунтів для порівняно обмеженої території, яка може бути застосована під час проведення передпроектного обстеження території, що має бути протиерозійно впорядкована, та інших великомасштабних грунто-ерозійних обстеженнях сучасних агроландшафтів.

Враховуючи те, що більшість грунтів України має низький рівень вмісту рухомих форм мікроелементів, обгрунтовано застосування нового покоління мікродобрив за різних грунтово-кліматичних умов України. Доведено високу ефективність мікродобрив для їх застосування під різні сільськогосподарські культури.

Розглянуто морфогенетичні показники та властивості цілинних схилових грунтів. Визначено відмінності між ними та від грунтів вододілів на високому таксономічному рівні. Запропоновано вдосконалення методики визначення ступеня еродованості шляхом визначення еталона незмитих грунтів.

Узагальнено дані метеослужби з динаміки посушливих явищ на основі гідротермічного коефіцієнта, випаровуваності, суми середньодобових температур понад 10, 15, 20 °C та інших показників, що дало змогу виявити інтенсивність і динаміку поширення посух в основні періоди розвитку рослин. Проведено районування території України за повторюваністю посух, їх інтенсивністю навесні, влітку і в літньо-осінній період.

Наведено методику для експрес-аналізу грунту стосовно вмісту гумусу, що базується на порівнянні кольору грунтів та еталонних зразків за допомогою цифрової фотокамери та комп'ютерної програми Land damage expert. Розглянуто методику калібрувальних досліджень.

На підставі результатів досліджень орних темно-каштанових грунтів Сухого Степу встановлено, що їх якість та продуктивність залежать від характеру розподілу снігу та дрібнозему взимку й навесні та кількості вологи, яка нагромаджується в цей період. Виявлено, що ці процеси залежать від механізму й особливостей повітряного потоку. З'ясовано вплив мікрокліматичних показників: температури грунту та пригрунтового шару повітря, температурних градієнтів грунту на інтенсивність та напрям руху грунтової вологи та розчинених у ньому органічних і мінеральних сполук, посилення чи послаблення фізичного випаровування вологи.

Проаналізовано стан практичного виконання агроландшафтної реорганізації орних земель сільськогосподарського підприємства "Донбас". Визначено шляхи досягнення оптимізації вологозабезпечення земель даного підприємства.

Обгрунтовано необхідність формування системи моніторингу дефляції грунтів за польових умов. На підставі інформації щодо прискорення темпів вітрової ерозії й агротехнічної дефляції на локальному рівні доведено необхідність формування надійного протидефляційного захисту грунтів.

Висвітлено основні напрями визначення шкоди, завданої спалюванням пожнивних решток, з метою обгрунтування сільськогосподарських спалювань екологічним злочином.

Освещены основные направления определения ущерба, причиненными сжжением послежатвенных остатков, с целью обоснования сельскохозяйственных сжиганий экологическим преступлением.