Розглянуто зміни у тематиці досліджень київської школи наукознавства протягом 1993 - 1999 рр. На основі аналізу публікацій в журналі "Наука та наукознавство" за допомогою залученого наукометричного інструментарію дано оцінку еволюції наукової школи, визначено головні ознаки змін у мережі науково-інформаційних взаємодій її представників.

Зроблено спробу створення методичного інструментарію для класифікації галузей економіки України з точки зору рівня їх наукоємності. На базі запропонованого підходу проведено ідентифікацію високонаукоємних галузей промисловості. Проаналізовано сучасну науково-технічну й інноваційну політику України в галузевому аспекті.

Розглянуто актуальні методологічні питання наукознавства: історію формування, дисциплінарний статус, поняття наукового простору, його формування та трансформацію, оцінку результативності фундаментальних досліджень. Проаналізовано типологію трансформацій у науковій системі та світовий досвід інституціонально-організаційного розвитку наукових систем. Особливу увагу приділено ключовим характеристикам наукового потенціалу, циклічному характеру його розвитку і проблемам оцінки. Визначено методологію трансферу технологій та передачі знань. Наведено моделі когнітивної системи науки, розмежовано категорії "сучасне - минуле". Розкрито специфіку пізнання минулого у контексті постнекласичних методологій, часову складову історико-наукового процесу, можливості використання апарату історичної логіки для цілей історико-наукового дослідження.

Освещены основные черты становления научной системы новой Украины, рассмотрены исходные условия ее формирования. Приведены сведения об отраслевом, вузовском и академическом секторах науки. Проанализировано влияние на состояние науки основных внешних и внутренних факторов.

Проаналізовано причини виникнення інформаційних розбіжностей у процессі обліку бюджетних витрат на наукові дослідження та розробки в Україні. Досліджено також принципи відображення цих витрат у структурі Державного бюджету, проблеми адекватності ідентифікаційних критеріїв, що застосовуються, засобів побудови бюджетної класифікації та обліку витрат на роботи оборонної спрямованості.

Охарактеризовано сучасний стан науково-технічних потенціалів країн регіону, виявлено найбільш важливі проблеми, що потребують спільних зусиль учених різних країн, визначено деякі орієнтири для створення загального науково-технологічного простору, включаючи пропозиції щодо формування спільних науково-дослідницьких програм, міжнародних наукових і технологічних центрів. Виконаний аналіз показав наявність можливостей для більш ефективного використання сукупного науково-технічного потенціалу в інтересах інноваційного розвитку і забезпечення екологічної безпеки всіх країн регіону.

Зроблено спробу ідентифікації реальних науково-технічних пріоритетів у дисциплінарному розрізі. Уявлення про пріоритетність окремих напрямів досліджень і розробок пов'язано з відносною та абсолютною мірою їх фактичної ресурсної підтримки. На базі кластерного аналізу згруповано наукові напрями з урахуванням їх пріоритетності для різних економічних суб'єктів, що оперують в економіці України.

Продовжено розпочате раніше висвітлення спроби ідентифікації реальних науково-технічних пріоритетів у дисциплінарному розрізі. Уявлення про пріоритетність окремих напрямів досліджень і розробок пов'язано з відносною та абсолютною мірою їх фактичної ресурсної підтримки. Згруповано наукові напрями з точки зору їх пріоритетності для різних економічних суб'єктів, що оперують в економіці України, на базі аналізу питомого фінансування об'єктів КВНТД.

Проанализирован вопрос совершенствования отображения процессов финансирования научно-технической деятельности в Государственном бюджете Украины. Предложены новые квалификационные основы для более полного учета разнообразия видов научно-технических и вспомогательных работ.

На основании прогнозирования тенденций эволюции Национальной академии наук Украины предложены меры, которые позволят оптимизировать ее функциональную роль в отечественной научной системе и активизировать процессы получения качественного знания.

Представлен анализ динамики финансирования научно-технической деятельности в аспекте основных источников средств и исполнителей за весь период независимости Украины. Изложен авторский подход к оцениванию роли государства и других экономических субъектов, который адаптирует требования международных учетных стандартов к реалиям отечественной экономики.

Определена мера отклонения распределения объектов промышленности, полученного при использовании авторского подхода, от распределения по методологии ОЭСР, выявлены особенности их научного и инновационного сопровождения, а также проведены сравнительные исследования изменений в структуре обрабатывающей промышленности по критерию наукоемкости в 2001 и 2008 гг.

Выполнены расчеты наукоемкости с использованием трех подходов, позволяющих полнее учитывать интенсивность научного сопровождения развития отраслей, и показателей расходов на технологические инновации для обрабатывающей промышленности Украины и с учетом группирования отраслей по методологии Организации экономического сотрудничества и развития. Показано, что для анализа структурирования промышленности по уровню наукоемкости предпочтительнее выбор объектов по уровню видов экономической деятельности по сравнению с технологическими укладами либо анализом отдельных производств. Исследованы изменения структуры обрабатывающей промышленности по группе выбранных показателей в 2008 г. по сравнению с 2001.

Рассмотрены методологические и практические аспекты наукоемкости и технологической интенсивности отраслей промышленности. Проанализирован мировой опыт применения имеющихся подходов к исчислению уровня наукоемкости и последующей группировки отраслей промышленности на их основе и разработана методология оценивания наукоемкости украинской промышленности на отраслевом уровне с совокупным учетом научно-технического, инновационного и производственного потенциалов в рамках действующих показателей государственной статистики. Произведены расчёты и оценки наукоемкости объектов промышленности Украины по показателям 2008 года.

Рассмотрены особенности построения и практического использования Классификации видов научно-технической деятельности в Украине, принятие которой не привело к существенному повышению уровня анализа процессов, происходящих в отечественной научной системе. Рассмотрены современные попытки ревизии этой Классификации для гармонизации с международными учетными стандартами.

Рассмотрены процессы иностранного финансирования исследований и разработок в стране на макроуровне и в аспекте секторов экономической деятельности, которые учитываются отечественной статистикой научной и научно-технической деятельности. Проведено сравнение уровня интенсивности иностранных поступлений в Украине с другими странами мира. На основе анализа динамики и структуры расходов выявлены фактические приоритеты зарубежных экономических субъектов при проведении исследований и разработок.

Исследована динамика инновационных затрат в промышленности в текущих и постоянных ценах, а также в расчёте на душу населения за весь период статистического наблюдения. Внимание уделено соотношению финансирования инноваций с объёмами ВВП и реализованной продукции, а также роли национальных экономических субъектов в этом процессе в обеих странах.

Рассмотрены расхождения, связанные с использованием статусного и тематического вариантов Классификации видов экономической деятельности в аспекте иностранного финансирования НИОКР. Внимание уделено как сравнению абсолютных размеров ресурсных потоков в постоянных ценах, так и тенденциям в изменении доли иностранных средств в совокупном финансировании по избранным объектам классификации.

Рассмотрены тенденции изменения доли иностранных средств в совокупном финансировании исследований и разработок в стране в призме Классификации видов научно-технической деятельности. На основе анализа динамики и структуры расходов по выбранным объектам этой классификации произведена оценка состава сектора многоотраслевых организаций в дисциплинарном аспекте.

Рассмотрены процессы иностранного финансирования исследований и разработок с применением Классификации видов экономической деятельности, наполнение содержания которой было осуществлено на основе информации Классификации видов научно-технической деятельности. Исследованы положительные и отрицательные особенности использования этой классификации для отражения исследований и разработок в отраслевом аспекте.