Стисло проаналізовано принципи та результати діяльності держави загального добробуту: збільшення реального доходу на душу населення; зростання політичної активності громадян; зникнення страху за своє майбутнє і майбутнє своїх дітей. Визначено, що максимальна самореалізація особи є головним в системі особистих пріоритетів. Увагу акцентовано на суперечці між ліберал-реформістами та ліберал-технократами (1960 - 1970-ті рр.), а також на сучасну модель держави загального добробуту, що стала своєрідним синтезом різних ліберальних ідей.

Розглянуто процес системної трансформації незалежної України та Росії протягом останніх десяти років. Виокремлено чинники, що впливають на розходження векторів розвитку цих країн та визначають стратегічні напрями прогресу (чи регресу) суспільства у майбутньому. Наголошено на необхідності подолання недоліків реформування у даних країнах, що є найважливішою умовою виходу українського та російського суспільства з "зони невизначеного існування" та наближення за політичними, соціально-економічними та культурними показниками до групи розвинутих країн Заходу.

Викладено парадигму інноваційного розвитку та визначено специфіку її втілення в політико-правовій сфері України. Розглянуто основні напрямки політичного забезпечення та державно-управлінські й адміністративно-правові чинники стимулювання інноваційного розвитку. Наведено характеристику сучасних комунікаційних технологій як соціально-інформаційного потенціалу модернізації політичної системи. Описано демократичні механізми оптимізації процесу підготовки та прийнятття державно-політичних рішень. Проаналізовано інноваційні підходи щодо управління конфліктами у галузі соціально-трудових відносин. Висвітлено інноваційні аспекти розвитку адміністративного права України. Охарактеризовано основні етапи становлення вітчизняного законодавства у сфері інноваційного розвитку.

Приведена парадигма инновационного развития и показана специфика ее реализации в политико-правовой сфере Украины. Рассмотрены основные направления политического обеспечения, а также государственно-управленческие и административно-правовые факторы стимулирования инновационного развития. Приведена характеристика современных коммуникационных технологий как социально-информационного потенциала модернизации политической системы. Описаны демократические механизмы оптимизации процесса подготовки и принятия государственно-политических решений. Проанализированы инновационные подходы к управлению конфликтами в отрасли социально-трудовых отношений. Освещены инновационные аспекты развития административного права Украины. Охарактеризованы основные этапы становления отечественного законодательства в сфере инновационного развития.

З методологічної точки зору, на сучасному етапі розвитку політичної науки не існує універсальної парадигми транзитологічного процесу демократизації, яка дозволяла б систематизувати та адекватно передбачати послідовність і закономірності політичних трансформацій в окремих країнах в межах демократичних переходів.

Проаналізовано еволюцію неолібералізму та особливості втілення у життя неоліберальних проектів реформ у суспільствах перехідного типу. Неолібералізм розглянуто як еклектичну доктринальну систему. Проаналізовано основні етапи розвитку даної ідеології на прикладі реформ "Нового курсу" Ф.Д.Рузвельта та генези "держави загального добробуту". Визначено перспективи трансформації неолібералізму в цілому та "держава загального добробуту" зокрема за умов становлення постмодерної цивілізації. На підставі аналізу модернізаційних процесів, які здійснювалися протягом останнього десятиріччя в Україні та Росії, виокремлено основні проблеми системних перетворень. Доведено, що одним з найбільш оптимальних шляхів подолання кризової ситуації у пострадянських країнах є медіативний напрямок розвитку з залученням досвіду неоліберальних перетворень.

Розкрито теоретико-методологічні проблеми політологічного знання, показано розвиток поглядів видатних зарубіжних і вітчизняних мислителів на політику. Проаналізовано місце та роль політичних суб'єктів у системі політико-владних відносин суспільства та держави. Розглянуто засади політики, її сутність, першооснову, причину та джерела існування. Увагу приділено питанням, що стосуються людського виміру політики, а також її духовним основам - політичній свідомості, ідеології, культурі. Розкрито питання, пов'язані з політичними режимами, етнонаціональною та демографічною політикою, світовим політичним процесом, сучасними глобальними проблемами та специфікою українських реалій.

У стислому вигляді систематизовано засадничі положення політичної науки. Розкрито найактуальніші проблеми сучасного політичного життя та проаналізовано найбільш дискусійні питання вітчизняної та зарубіжної політології. У формі відповідей на запитання висвітлено поняття політики, особливості взаємодії політики та економіки, етнополітики, політичної влади та політичної опозиції. Охарактеризовано політичну систему суспільства, надано тлумачення поняття "громадянське суспільство" та його основних засад. Детально розглянуто питання політичних режимів, зокрема, авторитарних, тоталітарних і демократичних, надано їх характеристику. Значну увагу приділено політичним партіям та партійним системам, групам тиску та їх ролі в політичному житті. Надано детальні трактування понять політичного лідерства, політичної еліти, політичної свідомості. Висвітлено основні ідейно-політичні течії сучасності, а також засади світового політичного процесу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф1(7США)

Рубрики:

Історія політичних вчень

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф015.2

Рубрики:

Фактори політики

Шифр НБУВ: Ж69880 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто місцеве самоврядування України кінця ХІХ ст. як спробу об'єднання сил суспільства. Охарактеризовано доброчинність українських підприємців Наддніпрянщини в національній освіті другої половини ХІХ - початку ХХ ст. Досліджено соціальні умови процесу самовизначення українців у період революції 1917 - 1921 рр. Приділено увагу націєтворчій складовій політичної модернізації сучасної України. Визначено соціальні чинники формування української політичної нації. Вивчено формування політичної нації у вимірі інтегральних орієнтирів сучасної України.