Розглянуто теоретико-методологічні аспекти співвідношення громадянського суспільства та держави. Досліджено принципи побудови та структурні особливості моделей такого співвідношення. Виділено три основні моделі "громадянське суспільство - держава" та визначено сфери їх адекватного застосування.

На базі методології системного підходу проаналізовано проблеми корупції в Україні. Наголошено на важливості розмежування політичних та управлінських аспектів проблеми як необхідної умови її адекватного вирішення.

Проаналізовано концепт громадянського суспільства як особливої системи соціально-політичних відносин. На підставі системного підходу висвітлено принципи побудови та структурні особливості моделей громадянського суспільства в контексті їх використання для аналізу суспільних процесів. Показано залежність функцій громадянського суспільства від форм його організації, доведено потребу розрізнення інтеракційних і організаційних систем, а також розмежування дискурсивних і функціональних складників у моделюванні громадянського суспільства. Розроблено типологізацію сучасних моделей громадянського суспільства, а також сформульовано методологічні засади для його подальшого моделювання з урахуванням системних закономірностей.

Розкрито концептуальні засади взаємодії політики й управління як теоретичну основу для аналізу політико-управлінських процесів сучасності. Висвітлено методологічні підходи до вивчення політики та управління, визначено феномен влади, демократію як форму організації сучасного суспільства та бюрократію як форму раціональної організації управління. Увагу приділено політичним ідеологіям і державній політиці, громадянському суспільству та публічному врядуванню.

Раскрыты концептуальные основы взаимодействия политики и управления как теоретическая основа для анализа политико-управленческих процессов современности. Изложены методологические подходы к изучению политики и управления, определены феномен власти, демократия как форма организации современного общества и бюрократия как форма рациональной организации управления. Внимание уделено политическим идеологиям и государственной политике, гражданскому обществу и публичному управлению.

Збірник укладено за матеріалами конференції (29 вересня - 1 жовтня 2011 р., Львів), у якій брали участь науковці з Австрії, США, Бельгії, Німеччини, Польщі, Росії та України. Проаналізовано епістеміологію Людвіга фон Мізеса та її філософські корені, наголошено на актуальності його критики соціалізму та бюрократії. Розглянуто еволюцію, трансформацію та смоорганізацію бюрократії перехідних суспільств. Розкрито аспекти регіонального інноваційного розвитку, акцентовано на формуванні організаційної культури місцевих державних адміністрацій. Висвітлено методи державного регулювання ринку нафтопродуктів України. Увагу приділено питанням планування відтворення людського капіталу регіону на основі ідей Людвіга фон Мізеса щодо оцінювання людської діяльності. Викладено соціально-економічні та культурно-політичні передумови формування громадянського суспільства у Східній Галичині у другій половині XIX - на початку XX ст. Розглянуто ідеологію лібералізму в контексті популізму та сучасної демократії.

Досліджено актуальність раціоналістичних ідей лібералізму Л. фон Мізеса для дискурсу українського державотворення. Розглянуто об'єктивність в економіці. Проаналізовано особливості соціальної політики за умов колективізму та індивідуалізму. Приділено увагу розвитку вітчизняного сільського господарства у контексті праксеологічного підходу Л. фон Мізеса. Охарактеризовано формування сервісної культури органів публічної влади. Здійснено історико-політичний аналіз популізму в політиці. З'ясовано роль політичних партій у розвитку суспільства на матеріалах Західної України першої половини ХХ ст.

Розглянуто теоретико-методологічні засади аналізу державної політики як професійної діяльності та прикладної політико-управлінської дисципліни. Проведено оцінювання державної політики та наведення результатів аналізу.

Висвітлено сучасний стан розвитку публічного управління в Україні, його проблеми та перспективи їх подолання. Розкрито історичні та теоретичні передумови становлення демократичного врядування, доведено необхідність запровадження нових форм залучення громадськості до активної участі у вирішенні соціальних завдань. Обгрунтовано важливість здійснення реформування на основі використання теоретико-методологічного потенціалу та звернення до науково-експертного середовища в процесі прийняття управлінських рішень. Особливу увагу приділено розгляду нормативно-правового регулювання сфери публічності та реалізації принципу верховенства права. Доведено, що значні проблеми та потужний потенціал розвитку публічного управління зосереджені у сфері комунікацій, що розкривається у контексті сучасних інформаційних викликів і досягнень. Зазначено, що публічність управління безпосередньо пов'язана із застосуванням відповідного інструментарію, нових інноваційних підходів і методів соціальної взаємодії, які спрямовані на вирішення актуальних проблем соціального добробуту та гуманітарного розвитку.

Розглянуто теоретико-методологічні засади аналізу публічної політики як професійної діяльності та прикладної політико-управлінської дисципліни. Охарактеризовано інформацію як основу аналітичної діяльності. Увагу приділено концептуальним моделям в аналізі публічної політики. Досліджено загальновживані поняття "публічне врядування", "публічне адміністрування", "публічна політика" та надано їх визначення. Проаналізовано поняття "публічна політика", яке на відміну від "державної" є не тільки ширшим за змістом, а й охоплює як політику органів державного управління, так і органів місцевого самоврядування, але й відображає ідею, що у демократичних країнах "державне" за визначенням є "публічним". Досліджено публічну політику як особливий спосіб аналізу управлінської діяльності полягає у наданні базових теоретичних і практичних знань, які необхідних для самостійного вироблення та прийняття управлінських рішень.