Індекс рубрикатора НБУВ: П034.29 + П031.821

Рубрики:

Роль мікрофлори в процесі ґрунтоутворення

Шифр НБУВ: Ж100193 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.2*801.1

Рубрики:

Bryophyta Мохоподібні (бріофіти)

Шифр НБУВ: Ж100193 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.912.18*801.312.0

Рубрики:

Cyperales

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив нафтового забруднення на видовий склад мікобіоти кореневої зони рослин C. hirta. Виявлено зменшення чисельності більшості видів мікроскопічних грибів за дії нафти. Водночас нафтове забруднення грунту сприяло зростанню чисельності меланінвмісних грибів, які можуть використовуватись у біоіндикації техногенно забруднених грунтів. Встановлено, що навіть через рік після розливу нафти мікроміцетний комплекс не відновлювався до вихідного стану.

Досліджено вміст ендогенних вільних і кон'югованих фітогормонів у листках, коренях та кореневищі Carex hirta L., яка росла на нафтозабрудненому грунті. Показано, що спрямованість відповіді гормонального комплексу на стресовий чинник відрізняється у різних органах. Виявлено, що в коренях і кореневищах - органах, які зазнають прямого впливу нафти, - відбувається накопичення АБК та ІОК. У листках спостерігається збільшення вмісту АБК та зменшення ІОК.

В умовах польового модельного досліду протягом трирічного періоду досліджено вплив сирої нафти на вміст стрептоміцетів у ризосфері й едафосфері рослин-фітомеліорантів Carex hirta L., які росли на дерново-підзолистому грунті м. Борислава. Зі збільшенням терміну деструкції нафти, на тлі падіння загальної кількості колонієутворювальних одиниць мікроорганізмів у ризосфері рослин C. hirta L. зростала кількість стрептоміцетів. На всіх етапах дослідження кількість стрептоміцетів у едафосфері рослин менша, ніж у ризосфері. Виділено 56 штамів стрептоміцетів із ризосферної зони C. hirta L. Досліджено їх антагоністичні властивості проти штамів бактерій Bacillus subtilis ATCC 31324, Micrococcus luteus ATCC 4698, Staphylococcus aureus ATCC 25923, Eschirichia coli ATCC 25922, Pseudomonas aeruginosa ATCC 27853 (F-51), Erwinia amylovora MI2, Pseudomonas piri MI9, Pseudomonas syringae MI1, а також грибів Candida famata VKM Y9 і Aspergillus awamori NF142. Найбільше стрептоміцетів (до 50 %), виділених як з фонового, так і з нафтозабрудненого грунту, пригнічували ріст грам-позитивних бактерій B. subtilis ATCC 31324 і M. luteus ATCC 4698. Великий відсоток (від 33,4 до 66,7 %) штамів актиноміцетів були антагоністами фітопатогенних грам-негативних бактерій P. piri MI9, P. syringae MI1 та E. amylowora MI2. Найменшою (до 19 - 25 %) була частка штамів, які пригнічували ріст грибів C. famata VKM Y9 і A. awamori NF142. Виявлено низку штамів стрептоміцетів з підвищеною чутливістю до макролідів та лінкоміцину, а також до beta-лактамних антибіотиків.

Досліджено особливості метаболізму вуглеводів і катіонообмінну здатність клітинних стінок мохів Вarbula unquiculata Hedw., Funaria hygrometrica Hedw., Didymodon tophaceus (Brid.) Lisa, Bryum caespiticium Hedw. і Brachythecium campestre (Mull. Hal.) Schimp. залежно від рівня засолення субстрату на території хвостосховища відходів видобутку калійних солей Стебницького гірничо-хімічного підприємства "Полімінерал". Визначено хімічний іонний склад водних витяжок із проб субстрату, відібраних із території хвостосховища. За аніонним складом встановлено сульфатний тип засолення cубстрату. Показано, що пристосування бріофітів до засолення субстрату забезпечується зміною спрямованості метаболічних процесів, яка проявляється у збільшенні загального вмісту вуглеводів і перерозподілі вуглеводного обміну в напрямі гідролізу полісахаридів та нагромадження розчинних вуглеводів. Зміна активності alpha-амілази у пагонах мохів є чутливим маркером сольового стресу. Підвищення амілазної активності призводить до збільшення пулу розчинних вуглеводів і посилення резистентності бріофітів до сольового стресу. Катіонообмінна ємність клітинних стінок мохів має важливе значення у формуванні солестійкості бріофітів. Це величина непостійна, залежить від видових особливостей мохів та інтенсивності сольового стресу.

Індекс рубрикатора НБУВ: П038.11 + П212.2

Рубрики:

Фіторемедіація ґрунтів

Кукурудза

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

В огляді висвітлено актуальну проблему впливу розробки калійних руд м. Стебник на довкілля. Наведено загальну характеристику родовища та стислий історичний нарис, перелічено найбільш поширені солі. Подано дані щодо вмісту калію в мінералах. Охарактеризовано структуру субстрату хвостосховища та ропу, яка утворюється внаслідок взаємодії атмосферних опадів зі субстратом. Наведено сольовий склад ропи південної ділянки Стебницького хвостосховища. Висвітлено суть технології переробки руд і повного перероблення розчину з одержанням кондиційного натрію хлориду і бішофіту. Звернуто увагу на флору хвостосховища, наведено приклади рослин-галофітів, які поширені на техногенній ділянці, перелічено домінанті види. Охарактеризовано 3 стадії сукцесії, наведено види рослин, які їх представляють. Описано чинники, які впливають на формування та розподіл по території угруповань рослин, серед яких рівень концентрації солей у субстраті та зволоження. Розглянуто розподіл виявлених видів рослин за гігротипами та структурою підземних пагонів. Вказано значення рослинного покриву у процесах формування грунту.

На північно-східній околиці м. Стебника розташоване хвостосховище, яке містить 22 млн т відходів, серед них і важкі метали (ВМ). Відходи спричиняють засолення підземних вод, водоймищ і прилеглих територій. Розглянуто питання забруднення території Стебницького хвостосховища хімічними елементами різного класу небезпеки. Визначено вміст ВМ у субстраті до та після 30-добового росту Salix viminalis L. Показано перевищення вмісту кадмію, стронцію та феруму щодо ГДК. Перевищення кларку помічено у свинцю, міді, цинку, цирконію (лише в контролі), стронцію та мангану. Вирощування S. viminalis впливало на вміст деяких ВМ у субстратах. Помічено значне зменшення вмісту феруму в дослідному субстраті, порівняно з початковим вмістом, тобто перед висадженням рослин. Екологічну інформативність вмісту ВМ оцінювали за еколого-геохімічними коефіцієнтами. Найвищий коефіцієнт концентрації був у кадмію, який значно перевищував середній вміст елемента в орних землях України, та молібдену. Небезпека забруднення грунту тим більша, чим суттєвіше значення коефіцієнта безпеки перевищує. Для таких елементів як кадмій і залізо у субстраті з дослідної та контрольної ділянок дані коефіцієнта безпеки перевищували 1. За сумарним показником забруднення субстрат зі Стебницького хвостосховища за вмістом ВМ належить до III категорії забруднення. Поліелементне забруднення субстрату зі хвостосховища, згідно з індексом забруднення грунту, було однаковим до росту рослин, а після - показник зменшився у досліді. Найбільша кількість ВМ акумулювалась у коренях рослин. Особливо активно рослини S. viminalis акумулювали молібден, стронцій, хром і цинк. Дослідження біогеохімічної активності рослин виявили, що вони мають високу здатність накопичувати ВМ. Найменший показник накопичення був у стеблах і коренях контрольних рослин порівняно з дослідними. Слід звернути увагу, що дані мають вищі значення, ніж 5 - 10, що свідчить про те, що територія Стебницького хвостосховища характеризується техногенним навантаженням. Незважаючи на підвищені концентрації ВМ, рослини S. viminalis проявили високу стійкість до умов вирощування.

Шифр НБУВ: Ж28852:Б. Пошук видання у каталогах НБУВ