Спираючись на норми США, наведені максимально припустимі рівні випромінювання та відстані від антен передавачів різних діапазонів аматорського зв'язку, безпечні для здоров'я людини. Пропонуються такі заходи безпеки: обмежена потужність, підняття антен і віднесення їх від скупчення людей, екранування вузлів передавачів, робота по черзі на прийом і передачу, вимірювання потужності випромінювання власних передавачів і дотримання безпечних рівнів. Додається коментар фахівця з гігієни електромагнітного випромінювання Думанського Ю.Д., за яким норми в Україні більш жорсткі, ніж американські.

Завелика вартість систем зв'язку на основі низьколітаючих штучних супутників Землі змушує шукати альтернативні носії апаратури, якими можуть стати у майбутньому дирижаблі. Нові коронно-іонні двигуни, відносна дешева вартість, вдале розташування з точки зору поширення радіохвиль, малі потужності каналів зв'язку, що сумісні з наземними - усі ці переваги дозволяють перейти до практичного здійснення глобального проекту Sky Station (США), починаючи з 2000 року.

Продовження статті з часопису "Радіоаматор" N 7/98 присвячено методам прийому імпульсних сигналів: кореляційному, автокореляційному та прийому на узгоджений фільтр. Узагальнюючи, автори запевняють про принципову можливість використання систем передачі з імпульсними сигналами. Такі системи більш прості, вони дають можливість одночасного доступу кількох абонентів до одного каналу зв'язку.

Розглянуто принципи побудови логічної та фізичної структури бездротових мереж передачі інформації, зокрема, персональних мереж стандартів Bluetooth, IEEE 802.15.3 (3a), локальних бездротових мереж стандартів IEEE 802.11, регіональних мереж широкосмугового фіксованого та мобільного радіодоступу сімейства стандартів IEEE 802.16-2004 та IEEE 802.16e-2005. Наведено інформацію про перспективні технології бездротового доступу WiBro та IEEE 802.207. Описано оригінальну вітчизняну технологію побудови широкосмугових бездротових мереж з використанням висотних аероплатформ "Фаетон". Проаналізовано досвід випробування та проблеми впровадження систем WiMA в Україні.

Рассмотрены принципы построения логической и физической структуры беспроводных сетей передачи информации, в частности, персональных сетей стандартов Bluetooth, IEEE 802.15.3 (3a), локальных беспроводных сетей стандартов IEEE 802.11, региональных сетей широкополосного фиксированного и мобильного радиодоступа семейства стандартов IEEE 802.16-2004 и IEEE 802.16e-2005. Приведена информация о перспективных технологиях беспроводного доступа WiBro и IEEE 802.207. Описана оригинальная отечественная технология построения широкополосных беспроводных сетей с использованием высотных аэроплатформ "Фаэтон". Проанализованы опыт испытаний и проблемы внедрения систем WiMA в Украине.

Розглянуто нові протоколи множинного доступу для радіомереж із пакетною комутацією, які за рахунок адаптації довжини пакетів до поточної інтенсивності трафіку забезпечують збільшення швидкості передачі в радіомережі та її пропускної здатності. За допомогою аналітичних моделей протоколів обгрунтовано на кількісному рівні їх перевагу над відомими протоколами.

Висвітлено особливості становлення, здобутки та перспективи розвитку інформатики та кібернетики в Україні. Розглянуто питання математичного моделювання процесів у багатокомпонентних розподілених системах, у тому числі за умов релаксації, оптимального керування їх станами, числового розв'язання задач ідентифікації їх параметрів. Наведено результати досліджень побудови оптимальних за точністю та швидкістю числових алгоритмів. Описано технології комп'ютерного дослідження математичних моделей з наближено заданими вхідними даними. Увагу приділено теорії та технології програмування, проблемам розвитку обчислювальної техніки, штучному інтелекту та робототехнічним комплексам, питанням біологічної та медичної кібернетики, прикладним комп'ютерним системам і технологіям обробки даних. Розкрито можливості застосування інформаційних технологій в науці й освіті.

Раскрыты особенности становления, достижения и перспективы развития информатики и кибернетики в Украине. Рассмотрены вопросы математического моделирования процессов в многокомпонентных распределенных системах, в том числе в условиях релаксации, оптимального управления их состояниями, численного решения задач идентификации их параметров. Приведены результаты исследований построения оптимальных по точности и скорости численных алгоритмов. Описаны технологии компьютерного исследования математических моделей с приближенно заданными входными данными. Уделено внимание теории и технологии программирования, проблемам развития вычислительной техники, искусственному интеллекту и робототехническим комплексам, вопросам биологической и медицинской кибернетики, прикладным компьютерным системам и технологиям обработки данных. Раскрыты возможности применения информационных технологий в науке и образовании.

Розглянуто можливість та оцінено ефективність застосування надширокосмугових імпульсних радіосигналів (IR-UWB) для дальнього зв'язку. Для оцінки параметрів цих сигналів, як приклад, взято канал зв'язку із штучним супутником Землі на висоті 700 км. Для зниження ступеня поглинання вибрано вікно відносної "прозорості" атмосфери 70 - 170 ГГц, спектр сигналу обмежений цією смугою. У результаті розрахунків одержано значення необхідних енергетичних характеристик IR-UWB-сигналу та проведено їх порівняння з характеристиками імпульсного сигналу радіолокаційної станції. Показано доцільність застосування надширокосмугових імпульсних сигналів у системах дальнього радіозв'язку.

Оцінено завадостійкість приймача надширокосмугових імпульсних сигналів, який реалізує "неенергетичний" спосіб прийому, в якому замість накопичення енергії імпульсів, що приймаються, виконується тимчасова селекція тих імпульсів, амплітуда яких перевищує усереднене значення шумів і завад. Відселектовані імпульси використовуються для запуску генератора імпульсів більшої тривалості та заданої амплітуди, які оброблюються пасивним погодженим фільтром. Проведено розрахунки, за якими такий приймач дозволяє ефективно приймати імпульсні сигнали, програючи при цьому 2 дБ оптимальному когерентному і 1 дБ некогерентному способам прийому.

Наведено результати проведених авторським колективом досліджень можливостей створення вперше в Україні реальних передумов вирішення фундаментальної проблеми побудови цифрових телекомунікаційних систем з використанням терагерцових технологій. Обгрунтовано необхідність переходу до використання терагерцового діапазону частот при розгортанні майбутніх телекомунікаційних систем надвисокої пропускної здатності. Проведено аналіз сучасного стану проблеми, вибрано напрямок досліджень та виконана постановка задачі щодо створення терагерцової телекомунікаційної системи широкосмугового радіодоступу із гігабітною пропускною здатністю в діапазоні робочих частот 130 - 134 ГГц. Проведено аналіз характеристик траси поширення сигналу та визначення втрат сигналу за умов експлуатації радіорелейної системи в терагерцовому діапазоні частот. На основі проведеного аналізу показано, що в діапазоні частот 30 - 300 ГГц з відомих типів завмирань найбільш вагомі, які слід враховувати при проектуванні, є завмирання внаслідок послаблення сигналу гідрометеорами, завмирання внаслідок поглинання радіосигналу в газах, завмирання внаслідок впливу діаграм спрямованості антен. Показано, що робота радіорелейних ліній в терагерцовому діапазоні дозволяє практично не враховувати рефракцію та інтерференцію електромагнітних хвиль, відбитих від перешкод в зоні поширення радіосигналу, що виникає особливо в умовах щільної міської забудови. Це пов'язано по-перше з тим, що терагерцові хвилі мають низьку здатність до "огинання" завад, по-друге, на поточний момент частоти від 30 до 300 Гц застосовуються на відносно невеликих відстанях (до 5 км), що дозволяє при плануванні прольотів уникнути потрапляння завад в зону прямої видимості антен та першу зону Френеля. Розглянуто основні фактори, що призводять до виникнення завмирань в радіорелейних лініях зв'язку. Показано, що в терагерцовому діапазоні найбільший вплив на енергетичний потенціал радіорелейних лінії чинять затухання в гідрометеорах та газах. Виділено ділянки частот терагерцового діапазону, які найбільше за все придатні для використання в радіорелейних лініях зв'язку. Розглянуто принципи формування сигнально-кодової конструкції, запропоновано способи і нові технічні рішення для вибору виду сигнальної конструкції з метою досягнення найкращої пропускної здатності та продуктивності в каналі зв'язку безпроводової гігабітної системи передачі в терагерцовому діапазоні. Проведено фізичне моделювання надвисокошвидкісного формувача на основі багаточастотного мультиплексування промодульованих OFDM цифрових потоків, проведено стендові випробування та оптимізація на досягнення максимальної пропускної здатності каналу передачі цифрової інформації потоку у форматі Ethernet з використанням розроблених програмних засобів. Створені програмно-апаратні засоби дозволили вперше досягнути загальну канальну швидкість при повному дуплексі до 1,2 Гбіт/с. На основі узагальнення радіорелейної елементної бази проведено проектування основних вузлів приймально-передавального тракту телекомунікаційної системи.

Уперше в практичному плані проведені дослідження лабораторного зразка цифрової симплексної радіорелейної системи терагерцового діапазону в складі приймального і передавального радіотракту в діапазоні частот 130 - 134 ГГц і цифрового модему з пропускною канальною здатністю до 1200 Мбіт/с на дальність зв'язку за нормальних умов в межах 1 км. Показано, що запропонована телекомунікаційна система, яка реалізує концепцію створення програмно-визначених радіосистем на основі технології Wi-Fi, може високопродуктивно використовуватись в транспортних розподільчих мережах мобільного зв'язку наступного покоління із забезпеченням відповідних швидкостей передачі, надійності та захищеності. Досліджено параметри багатоканального сигналу цифрового телебачення стандарту DVB-C при його передаванні через макет приймальнопередавального тракту діапазону 130ГГц. Результати дослідження показали, що використання нижньої частини терагерцового діапазону частот (130 ГГц) зі смугою 24 МГц дозволяє передати три канали телевізійного мовлення стандарту DVB-C з загальною швидкістю транспортного потоку на рівні 125 МБіт/с з високою суб'єктивною якістю відтворення ТВ програм. Наведено результати моделювання передавання методом гетеродинування імпульсного широкосмугового сигналу (IR-UWB) радіолінією терагерцового діапазону. Уперше наведено результати досліджень (зміни часової форми) при передаванні IR-UWB сигналу у вигляді гаусівського моноциклу передавальним трактом та його приймання приймальним трактом терагерцового діапазону, спроектованим для смуги частот 130,4 - 131,5 ГГц. На основі отриманих результатів досліджень сформульовані вимоги до параметрів радіолінії терагерцового діапазону для забезпечення прийнятної якості приймання імпульсних надширокосмугових сигналів. Розробка прийомопередавального тракту радіорелейної системи терагерцового діапазону немає прямих аналогів на даний час, що може забезпечити суттєвий прорив у розвитку галузі телекомунікацій. Отримані результати досліджень також сприятимуть розвитку суміжних з телекомунікаціями галузей, зокрема: радіоастрономії, міжсупутникового зв'язку, радіолокації, медицини і т.д.

Досліджено науково-технічні аспекти побудови сучасних телекомунікаційних систем і мереж, які грунтуються на використанні сучасних технологій і загалом забезпечують створення інформаційної інфраструктури суспільства. Увагу приділено таким питанням, як: освіта (запровадження сучасних технологій викладання в телекомунікаціях), системні та технологічні підходи і напрями розвитку (Інтернет речей, віртуалізація телекомунікаційних систем, програмно-визначувані радіозасоби, застосування просторової обробки сигналів, синхронізація та розповсюдження часу), системи та мережі (системи загоризонтного зв'язку, критичні телекомунікації, сенсорні мережі, надширокосмугові радіосигнали та системи, терагерцові технології), пристрої та елементна база (волоконно-оптичні та лазерні датчики, фільтри як комірки метаматеріалів). Висвітлено особливості формування системної структури підготовки кадрів телекомунікаційного профілю. Розкрито питання використання необробленої навігаційної інформації в операційній системі Android. Подано інформацію щодо безпроводових сенсорних мереж із мобільними сенсорами. Розглянуто фільтри НВЧ на базі структур із резонаторами в паралельних каналах як комірки метаматеріалів.