Висвітлено актуальні проблеми безпеки навколишнього середовища України. Розглянуто питання запобігання надзвичайних ситуацій, побудови екологічно безпечної політики як передумови сталого розвитку держави. Наведено класифікацію забруднювачів навколишнього середовища, описано методи контролю, визначено тенденції екологічно безпечного розвитку.

Освещены актуальные проблемы безопасности окружающей среды Украины. Рассмотрены вопросы предотвращения чрезвычайных ситуаций, построения экологически безопасной политики как предпосылки устойчивого развития государства. Приведена классификация загрязнителей окружающей среды, описаны методы контроля, определены тенденции экологически безопасного развития.

Викладено світові тенденції, пов'язані з розвитком глобалізаційних процесів. Проведено системний аналіз їх об'єктивної основи та визначено основні складові: натуральну (позитивну) та штучну (негативну). Висвітлено глобальні політико-економічні й екологічні проблеми в контексті їх впливу на соціально-економічний і технологічний розвиток України. Зроблено висновки щодо можливих напрямів розвитку країни в аспекті сучасних глобальних процесів.

Изложены мировые тенденции, связанные с развитием глобализационных процессов. Проведен системный анализ их объективной основы и определены основные слагаемые: натуральная (позитивная) и искусственная (негативная). Освещены глобальные политико-экономические и экологические проблемы в контексте их влияния на социально-экономическое и технологическое развитие Украины. Сделан вывод о возможных направлениях развития страны в аспекте современных глобализационных процессов.

Розкрито складну систему взаємозв'язку здоров'я людини та чинників навколишнього середовища. Розглянуто законодавче та нормативно-правове забезпечення безпеки життєдіяльності. Висвітлено питання гігієни довкілля, зокрема, кругообіг речовини й енергії в біосфері, природної радіоактивності, зміни біологічного різноманіття середовища. Досліджено проблеми безпеки на виробництві, а саме: вплив на людину електромагнітного, ультрафіолетового та лазерного випромінювань, шуму, хімічних і біологічних речовин. Наведено основні характеристики надзвичайних ситуацій природного та техногенного походження, особливості виживання людини за екстремальних умов.

Раскрыта сложная система взаимосвязи здоровья человека и факторов окружающей среды. Рассмотрено законодательное и нормативно-правовое обеспечение безопасности жизнедеятельности. Освещены вопросы гигиены окружающей среды, в частности, кругооборот веществ и энергий в биосфере, природной радиоактивности, изменения биологического разнообразия среды. Исследованы проблемы безопасности на производстве, а именно: влияние на человека электромагнитного, ультрафиолетового и лазерного излучений, шума, химических и биологических веществ. Приведены основные характеристики чрезвычайных ситуаций природного и техногенного происхождения, особенности выживания людей в экстремальных условиях.

Викладено положення системології в контексті загальної теорії систем і ноосферної парадигми. Проаналізовано соціо-, еко- та техносфери, визначено підходи до них. Висвітлено взаємозв'язки між даними сферами та вплив на гармонійний розвиток техносфери, науково обгрунтовано підходи до її сталого розвитку в аспекті сучасних глобальних проблем.

Изложены положения системологии в контексте общей теории систем и ноосферной парадигмы. Проанализированы социо-, эко- и техносферы, определены подходы к ним. Освещены взаимосвязи между данными сферами и влияние на гармоническое развитие техносферы, научно обоснованы подходы к её устойчивому развитию в аспекте современных глобальных проблем.

Викладено тенденції розвитку техногенних загроз і сучасні принципи протидії техногенним аваріям і катастрофам. Наведено порівняльний аналіз європейського та вітчизняного законодавства в сфері техногенної безпеки (ТБ), висвітлено наукові засади та перспективи щодо ефективного державного управління ТБ. Здійснено моделювання системи "людина - технічні системи - середовище".

Изложены тенденции развития техногенных угроз и современные принципы противодействия техногенным авариям и катастрофам. Приведен сравнительный анализ европейского и отечественного законодательства в сфере техногенной безопасности, освещены научные основы и перспективы их эффективного государственного управления. Осуществлено моделирование системы "человек - технические системы - среда".

Проаналізовано досвід використання критерію "ризик" під час вирішення питань медико-екологічної безпеки. Відзначено істотне відставання нашої держави в цій сфері, особливо в плані оцінки ризику для здоров'я населення техногенних процесів, природних явищ, різних галузей діяльності людини. Позначено методичні підходи до оцінки ризику для здоров'я населення від дії чинників довкілля.

Розглянуто стратегічні напрями реформування паливно-енергетичного комплексу, які включають науково-технологічні, екологічні та соціальні аспекти. Показано, що в контексті національної безпеки є доцільним створення довгострокової Національної програми сталого розвитку енергетики України, як складової економічної програми розвитку держави.

Обгрунтовано необхідність комплексного аналізу соціально-економічної системи України на основі принципів загальної теорії систем. Такий аналіз повинен стати важливим етапом на шляху усунення або істотного зменшення ризиків виникнення в країні кризових явищ.

Проаналізовано ситуацію, що склалася в Україні у сфері поводження з відходами виробництва та споживання, акцентовано на необхідності створення єдиної системи управління всіма видами відходів з відповідним законодавчим урегулюванням.

Проаналізовано потенційні явища і чинники, що можуть загрожувати національній безпеці країни, а також негативні прояви глобалізаційних процесів. Наголошено на необхідності розробки Концепції національних інтересів держави, яка б стала підгрунтям Національної програми дій. Розглянуто науково-технологічну складову безпеки України як важливий фактор соціально-економічних трансформацій.

Розглянуто науково-методичні засади моделювання процесів функціонування техносфери, розкрито роль загальносистемного підходу у забезпеченні збалансованого розвитку її компонентів і навколишнього природного середовища.

Використано результати виконання проекту цільової комплексної програми НАН України "Ресурс". На фоні світової економічної кризи розглянуто хід реалізації вітчизняної технологічної політики, особливості визначення і впровадження наукових пріоритетів розвитку держави, серед яких одним із провідних завдань є відтворення національних нормативно-правових механізмів підтримки ефективної технологічної політики. Запропоновано комплекс заходів для вдосконалення програми сталого технологічного розвитку з метою подолання кризи і підвищення конкурентоспроможності господарського комплексу України.

Проаналізовано основні ознаки та принципи сталого розвитку. Резервом для сталого розвитку України є заходи з удосконалення господарського механізму, зокрема, переведення високоентропійних відходів у низькоентропійні напівпродукти, тобто у вторинну сировину. Стратегічна підтримка низькоентропійного розвитку має базуватися на чотирьох основних принципах: забороні споживання природного капіталу, як безкоштовного товару; мінімізації оподаткування праці й доходу малого та середнього бізнесу (особливо у сфері побуту); збільшенні продуктивності природного капіталу, цілеспрямованому інвестуванні в нарощування його потенціалу; послідовному обстоюванні власних інтересів при виході на міжнародну арену. Ці принципи потрібно закласти у поетапні модулі загальнонаціональної програми сталого розвитку України. Надано низку конкретних пропозицій, накреслено комплекс заходів із подолання перешкод, що стоять на заваді забезпечення сталого розвитку в Україні.

Слабопередбачуваний і прискорений темп розвитку небезпечних техногенних ситуацій ставить перед науковцями сучасності низку актуальних завдань: від наукового передбачення й прогнозування проблеми до своєчасного, оперативного напрацювапня ефективних і цілеспрямованих методів виявлення і нейтралізації загроз на початкових етапах їх виникнення. На думку автора, ці завдання особливо важливі для України за перманентного браку фінансів на модернізацію вітчизняної техносфери. Розглянуто алгоритм розвитку небезпечних ситуацій у техносфері, виділено окремі стадії процесу (від первинного прояву до можливих збитків), запропоновано конкретні рекомендації з вироблення державної політики задля мінімізації негативних наслідків для громадян і господарського комплексу України.

Міжнародний економічний форум у Давосі 2011 р., який проходив під девізом "Загальні норми для нової реальності", став помітною подією. Саме на ньому світова економічна еліта визнала надзвичайну важливість на нинішньому етапі нових механізмів формування світового господарського комплексу. На жаль, людство ще не усвідомило наслідки поточної економічної кризи, і тому не тільки лишається, а й зростає загроза її поглиблення і трансформації в кризу соціальну, паростки якої вже проявляються в Північній Африці та на Близькому Сході. Ще більша небезпека може виникнути в перспективі, коли економічна і соціальна криза переростатиме в кризу поколінь, адже вже сьогодні окреслилася тенденція щодо розв'язання нинішніх проблем за рахунок майбутніх поколінь. Посилює занепокоєння й опублікована нещодавно доповідь МВФ "Глобальні ризики". Її висновки досить песимістичні: "наявні сьогодні системи життєзабезпечення, які ми успадкували з XX ст., не здатні управляти ризиками XXI ст.". Тому не статки окремих родин, а здобутий авторитет країни у світі, її обороноспроможність та здатність до раціонального господарювання стануть головною естафетою, яку теперішнє покоління передасть прийдешньому.