Розглянуто понятійний апарат державного регулювання приватної медичної діяльності.

Розглянуто теоретико-методологічні основи державного регулювання приватного сектора охорони здоров'я.

Проаналізовано державну політику в галузі охорони здоров'я. Розглянуто питання реструктуризації спеціалізованої медичної допомоги в межах реформування системи охорони здоров'я.

Встановлено, що одним з принципів реформування системи охорони здоров'я є розвиток економічних відносин багатоукладної системи охорони здоров'я, тобто створення поряд із державною безоплатною системою охорони здоров'я розвинутого приватного сектора. З'ясовано, що лікувально-профілактичні заклади, які належать до недержавного сектора, мають різний організаційно-правовий статус і найчастіше виступають у формі товариств з обмеженою відповідальністю, акціонерних товариств, індивідуальних приватних підприємств. Таким чином, приватна система охорони здоров'я - це сукупність об'єктів охорони здоров'я, що здійснюють приватну медичну діяльність, тобто діяльність з надання медичної допомоги суб'єктів приватної системи охорони здоров'я. Приватні медичні організації - це комерційні та некомерційні організації, майно яких перебуває в приватній та інших, крім державної, формах власності. Уточнено дефініції окремих понять, які утворюють категорійно-понятійний апарат державного регулювання у сфері охорони здоров'я, зокрема: "державне регулювання приватного сектора охорони здоров'я"; "професійний лікарський ризик"; "обгрунтований професійний лікарський ризик". Обгрунтовано доцільність удосконалення нормативно-правової бази щодо регулювання приватного сектора системи охорони здоров'я в Україні.