На підставі структурно-модельного та діяльнісного підходів уточнено зміст поняття "вправа", що дозволяє цілеспрямовано розробляти не тільки окремі завдання, а й їх системи із заданими параметрами. Виокремлено три підходи щодо проектування даного навчального завдання: розгляд вправи як виду діяльності, як завдання або задачі та виду завдання, що передбачає виконання специфічної навчальної діяльності. Визначено типові хімічні вправи, що розрізняються за дидактичним цілями.

Досліджено теоретичні, методичні та практичні аспекти імплементації концепції сталого розвитку в аграрному секторі національної економіки. Зазначено, що ефективна взаємодія трьох основних складових (економічної, екологічної та соціальної) є запорукою забезпечення сталого розвитку аграрного сектора національної економіки, особливої актуальності при цьому набуває розробка напрямів гармонізації цих складових. У процесі опрацювання вітчизняних і зарубіжних джерел систематизовано теоретико-методологічні засади концепції сталого розвитку з врахуванням особливостей її галузевої реалізації, що дозволило сформулювати власне визначення категорії "сталий розвиток аграрного сектора". Удосконалено методичний підхід до оцінки сталості аграрного сектора через розрахунок інтегрального показника, що дозволило визначити рівень окремих складових сталого розвитку та ступінь їх гармонізації у динаміці, а також побудувати рейтинг областей України за параметром сталості. Зауважено, що дані проведеного обчислення стали інформаційно-аналітичною основою розробки перспективних напрямів стратегії впровадження концепції сталого розвитку в аграрному секторі, що, на відміну від існуючих, охоплюють сукупність факторів і послідовність етапів практичної реалізації з метою досягнення окреслених стратегічних орієнтирів. В основі побудови стратегії враховано необхідність екологізації аграрного сектора в умовах забезпечення сталого розвитку, яка включає діяльність, що передбачає виробництво екологічно безпечної сільськогосподарської продукції з одночасним зменшенням екодеструктивного впливу на довкілля. Зауважено, що вирішенню потенційних конфліктів дійових осіб аграрного сектора національної економіки повинно сприяти запропоноване розширення меж і принципів державно-приватного партнерства у зазначеному секторі.