Здійснено спробу проаналізувати світоглядну основу творчості У.Самчука, який у своїй творчій лабораторії поєднав домінантні ознаки реалізму з елементами хронікально-літописного та документального письма. Стильової єдності та естетичної цілісності надає індивідуально-неповторному почерку У.Самчука постійне звертання до традицій давнього українського письменства, органічне вплетення у тексти романів і повістей ("Волинь", "Ост", "Чого не гоїть огонь", "Юність Василя Шеремети", "Марія") мотивів та образів, культивованих у літописній літературі.

Запропоновано показник рівня екологічності продукції, який враховує суспільні еколого-економічні втрати за стадіями життєвого циклу (ЖЦ). Вдосконалено методичні підходи щодо класифікації товарів екологічного призначення та сфер їх функціонального призначення. Розроблено науково-методичні положення системно-структурної побудови економічного механізму на базі екологізації ЖЦ продукції. Встановлено науково-методичний підхід щодо екологізації ЖЦ продукції. Проведено порівняльну оцінку рівня екологічності продукції. Запропоновано комплекс науково обгрунтованих рекомендацій щодо вибору напрямів екологізації ЖЦ продукції й оцінено їх результати.

Розкрито питання становлення та розвитку української літератури за межами материкової України в XX ст. Увагу приділено аналізу діяльності Мистецького Українського руху (МУР). На матеріалі творчості таких письменників, як І. Костецький, Ф. Дудуко, Ю. Клен, С. Парфанович, В. Русальський розглянуто актуальні для сучасного українського літературознавства питання розвитку жанру новели, простежено динаміку становлення української малої прози означеного періоду. Охарактеризовано модуси пасіонарності у критично-літературній рефлексії митців МУР. Розкрито полісемантичність жанрово-стильових тенденцій малої прози Ю. Клена. Розглянуто серафічні те демонічні модуси людської природи у новелістиці В. Кримського та В. Русальського. Показано особливості символізму у новелах П. Балея "Пан" і "Антошко".

Досліджено дискурс еміграційного письменства - малій прозі представників Мистецького українського руху, зокрема, комплексно проаналізовано її поетику у контексті жанрово-стильових модифікацій в аспекті рецептивної естетики. Розроблено термінологічний та методологічний апарат, описано теоретичний дискурс малої прози, здійснено огляд критичних джерел з даної проблематики, з'ясовані питання жанророзподільчих і жанровизначальних чинників. Здійснено аналіз світоглядних установок, який розкриває у даних зразках новелістики ряд екзистенціалів, розглядає нові способи осмислення буття митцем у ситуації вимушеного розриву з батьківщиною, у посткризовій атмосфері повоєнної Європи. Диференційовано такі різновиди малої прози в українській новелістиці 1940 - 1960 рр.: новела-притча, безфабульна новела, готична новела, неореалістичне оповідання, психологічна новела, лірико-психологічне оповідання, гротесково-іронічна новела, історико-пригодницька новела, документально-белетристичне оповідання.

Досліджено вплив життєвого циклу продукції на стан навколишнього природного середовища. Запропоновано методику визначення рівня екологічності продукції на основі розробленої критеріальної бази. Визначено перспективні напрямки розвитку ринку екологічної продукції в Сумській області.

Розглянуто діяльність митців МУРу в аспекті "рецептивної естетики", наголошено на можливості вивчення творчості мурівців із погляду реалізації в ній "функції послання", посиленої екзистенційним переживанням межової ситуації, у якій опинилася європейська людина після закінчення Другої світової війни. Звертаючись до ідеї Л. Гумільова про пасеїзм як "продовження лінії предків", апелюється до поняття індивідуальної пасіонарності та розглянуто митців, що опинилися за межами батьківщини, як носіїв пасіонарності, котрі поклали на себе почасти "нелітературні завдання".

Проаналізовано етико-економічне підгрунтя концепції стійкого розвитку. Сформульовано глобальний етичний імператив, який має сприяти прийняттю етично-обгрунтованих рішень та врівноважувати економічні, соціальні та екологічні потреби населення.

Висвітлено соціально-психологічні основи професійного здоров'я (ПЗ) фахівців економічної сфери (ЕС). Визначено сутність, види, компоненти та критерії ПЗ фахівців ЕС. Виокремлено принципи формування та збереження їх ПЗ, розглянуто етапність, закономірності та динаміку цих процесів. Розкрито соціально-психологічну специфіку вивчення та рівні сформованості ПЗ фахівців ЕС. Запропоновано концептуальну модель формування та збереження ПЗ фахівців ЕС, що реалізується як теоретико-методологічна стратегія системного та цілісного процесу в напрямі забезпечення спрямованості на результат, поданий у вигляді образу здорової особистості, яка відповідально управляє власним здоров'ям і реалізує себе в соціумі. Розроблено модель формування та збереження ПЗ фахівців ЕС, яка забезпечує якісно новий рівень особистісної, фізичної, професійної й соціальної готовності особистості до самореалізації у професійній економічній діяльності й інтеграції у соціум. Розроблено та впроваджено системний програмно-цільовий проект формування та збереження ПЗ фахівців ЕС, визначено основні умови його ефективної реалізації на різних етапах їх професіоналізації.

Розкрито соціально-психологічну специфіку вивчення та рівні сформованості професійного здоров’я фахівців економічної сфери. Запропоновано концептуальну модель формування та збереження професійного здоров’я фахівців економічної сфери, що реалізується як теоретико-методологічна стратегія системного та цілісного процесу в напрямку забезпечення спрямованості на результат, поданий у вигляді образу здорової особистості, яка відповідально управляє власним здоров’ям і реалізує себе в соціумі, та образу фахівця, який самостійно ставить цілі формування та збереження професійного здоров’я, обирає оптимальні способи й засоби їх досягнення. Розроблена модель формування та збереження професійного здоров’я фахівців економічної сфери забезпечує якісно новий рівень особистісної, фізичної, професійної й соціальної готовності особистості до самореалізації в професійній економічній діяльності й інтеграції у соціум. Розроблено і впроваджено системний програмно-цільовий проєкт формування та збереження професійного здоров’я фахівців економічної сфери і визначено основні умови його ефективної реалізації на різних етапах їх професіоналізації.

Розкрито зміст і взаємообумовленість сучасних промислових революцій (Industries 3.0, 4.0, 5.0). Охарактеризовано механізми забезпечення сестейнового розвитку на різних рівнях функціонування соціально-економічних систем. Висвітлено хід трансформаційних процесів на територіальному рівні та в окремих секторах господарства (енергетика, агровиробництво, транспорт). Особливу увагу приділено таким актуальним трендам сучасного розвитку, як інтелектуалізація соціально-економічних систем, цифровізація економіки, дематеріалізація процесів виробництва та споживання.

Розкрито зміст проривних технологій як явища, що відкриває новий цикл розвитку продуктивних сил та істотно впливає на різні сторони життя суспільства. Показано базові проривні технології, що визначили зміну соціальчо-економічинх формацій під час розвитку людської цивілізації: від первісного й аграрного суспільств до індустріальної та постіндустріальної формацій. Описано базові проривні технології сучасного етапу розвитку суспільства: штучний інтелект, Інтернет речей, адитивні технологи з використанням 3D-принтера, віртуальна і доповнена реальність, нові матеріали, "хмарні" технології тощо. Проаналізовано можливі позитивні й негативні ефекти впровадження згаданих проривних технологій.

Навчальний посібник знайомить з такими актуальними в сучасних умовах категоріями, як «тренд» і «тенденція» розвитку соціально-економічних систем. Проаналізовано ознаки, взаємні відношення та процеси еволюції різних видів трендів. Показано особливості формування сучасних трендів у різних сферах діяльності: сестейнізації, інформатизації, цифровізації, кіборгізації економіки та її галузей, розвитку технологічної основи, нових матеріалів, Інтернету речей. Особливу увагу приділено сучасним промисловим революціям (Industries 3.0; 4.0; 5.0) у сферах: енергетичній, транспортній, селітебній та аграрного виробництва.

Для вивчення реабілітаційного потенціалу фахівців силових структур та процесу його розвитку використано вербально-комунікативний метод діагностики для збору відомостей про досліджуваних з депресивними розладами з використанням "Google Form". Проаналізовано соціально-демографічні особливості досліджуваних з депресивними розладами різної генези. Встановлено, що серед обстежених переважали жінки (54,51 %) та досліджувані віком 30 - 49 років (70,0 %). Більшість обстежених - мешканці міста (58,51 %), з незакінченою вищою освітою (33,33 %), переважно працюючі й сімейні (з невротичними депресіями (54,95 та 51,65 % відповідно) й органічними депресіями (51,16 та 55,81 % відповідно)) та переважно безробітні й неодружені (з ендогенними депресіями (59,14 та 58,06 % відповідно)). Визначено, що серед чинників психічної травматизації в досліджуваних з невротичною депресією переважали фактори, пов'язані із сім'єю та особистісними стосунками (ДК = 3,32), при органічних депресіях - з власним здоров'ям (ДК = 2,08), при ендогенних депресіях - фактори соціально-психологічного характеру (ДК = 2,75). З'ясовано, що такі чинники, як молодий вік (20 - 29 років), наявність вищої освіти, мешкання в місті, наявність сім'ї, можуть виступати сприятливими факторами для формування реабілітаційного потенціалу осіб з депресивними розладами різної генези. Визначено також, що за багатьма соціально-демографічними показниками досліджувані з невротичними розладами співпадали з респондентами контрольної групи, що може свідчити про більш високий рівень реабілітаційного потенціалу осіб з невротичними депресіями.

Викладено організаційно-економічні й інституціональні основи сучасного підприємництва, розкрито теоретико-правові питання організації та регулювання різних форм торговельного підприємництва, практику управління субꞌєктами в сфері торгівлі та послуг. Розглянуто сутність, роль підприємництва та його особливості у сфері торгівлі. Визначено умови, чинники і принципи розвитку торговельного підприємництва. Встановлено порядок створення субꞌєктів торговельного підприємництва та характеристику його організаційно-правових форм.