Індекс рубрикатора НБУВ: С5*343*333.442

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*666

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*122.6

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*122.3

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены механизмы, способные в периоды социального кризиса выступать в качестве средств, поддерживающих остальную реальность, в частности, авторитет, миф, ритуал, предрассудок. На основании анализа данных механизмов сделан вывод, что несмотря на прогрессирующую рационализацию и формализацию различных форм социальной жизни, в обществе постоянно сохраняется потребность в нерациональных формах постижения и освоения мира.

Індекс рубрикатора НБУВ: С5г-2 + С5*46

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*343*333.442 + С5г-2

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*666*333.442

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано досвід суспільних трансформацій на межі ХХ - ХХІ ст. Розглянуто питання теоретичної концептуалізації глобальної суспільної трансформації на основі реального досвіду складних трансформаційних процесів в Україні. Описано сучасні теоретичні моделі та стратегії суспільних трансформацій: постмодерн, концепцію громадянського суспільства та її суспільно-політичні аплікації, теорії нових комунікаційних парадигм влади та громадськості (паблік рилейшнз). Висвітлено роль та значення традицій суспільних трансформацій, концептуальні проблеми суспільної ідентичності, сучасні версії теорії конфліктів.

Проанализирован опыт общественных трансформаций на рубеже ХХ - ХХІ ст. Рассмотрены вопросы теоретической концептуализации глобальной общественной трансформации на основе реального опыта сложных трансформационных процессов в Украине. Описаны современные теоретические модели и стратегии общественных трансформаций: постмодерн, концепция гражданского общества и её общественно-политические аппликации, теории новых коммуникационных парадигм власти и общественности (паблик рилейшнз). Освещены роль и значение традиций общественных трансформаций, концептуальные проблемы общественной идентичности, современные версии теории конфликтов.

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*333.63 + С5*333.2

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено щодо відсутності підгрунтя влади в Україні, зумовленої її змістом та суттю, наявні за попередній семидесятирічний історичний період. Зроблено висновок, що зникає можливість постулювання наступності влади як однієї з головних ознак її сакралізації. Ця відсутність може бути компенсована, що було властиво для всіх революційних суспільств, які відкидають негідне минуле грандіозністю соціального проекту. Це є спосіб сакралізації влади, що виходить з майбутнього). Проте національна ідея, сприйнята суспільством як мета досягнення рвня життя європейських народів, не набула форми "соціальної утопії", здатної об'єднати суспільство та вселити віру й ентузіазм. Гостра політична криза, яку переживає Україна, має політико-юридичні підстави (недосконалість законодавства, протилежність політичних інтересів), а й кризу "сакральності" влади, зумовлену необхідністю її обгрунтування.

Висвітлено концептуальні засади соціології XXI ст., охарактеризовано сучасний стан соціологічної науки та тенденції її розвитку під впливом глобалізації, посткласицизму та постмодернізму. Розглянуто основі положення інтегралістської соціології П.Сорокіна. Проаналізовано теоретичний дискурс про медіа та масову комунікацію. Викладено теорії феноменологічної соціології, зокрема, вчення Е.Гусерля, А.Щюца, П.Бергера та Т.Лукмана. Розкрито особливості соціологічного дослідження процесу міжкультурної взаємодії у поліетнічному суспільстві. Описано механізми формування етнічних стереотипів, встановлено причини виникнення та форми проявів міжетнічних конфліктів. Розглянуто засоби та методи вивчення конфлікту як соціального феномену. З'ясовано передумови й основні тенденції дослідження суб'єктивної соціальної реальності в соціології. Показано специфіку соціологічного підходу щодо вивчення демократії.

Освещены концептуальные основы социологии XXI ст., охарактеризовано современное состояние социологической науки и тенденции ее развития под влиянием глобализации, постклассицизма и постмодернизма. Рассмотрены основные положения интегралистской социологии П.Сорокина. Проанализирован теоретический дикурс о медиа и массовой коммуникации. Приведены теории феноменологической социологии, в частности, учения Э.Гусерля, А.Шюца, П.Бергера и Т.Лукмана. Раскрыты особенности социологического исследования процесса межкультурного взаимодействия в поликультурном обществе. Описаны механизмы формирования этнических стереотипов, установлены причины возникновения и формы проявления межэтнических конфликтов. Рассмотрены средства и методы изучения конфликта как социального феномена. Установлены предпосылки и основные тенденции исследования субъективной социальной реальности в социологии. Показана специфика социологического подхода к изучению демократии.

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*1

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше на підставі вивчення досвіду феноменологічної соціології охарактеризовано кризу сучасного суспільного розвитку як ерозію символічних структур, значень і смислів. Встановлено, що за даних умов особливого значення набувають механізми, які використовуються як засоби підтримки соціальної реальності. Охарактеризовано їх основні типи - ритуал, традицію, авторитет, міф, забобон. На підставі дослідження особливостей їх реалізації зроблено висновок, що навіть за умов прогресування раціоналізації та формалізації різних рівнів соціального життя у суспільстві постійно зберігається потреба в нераціональних формах осягнення й освоєння світу.

Проаналізовано комплексні соціологічні проблеми глобалізації та її прояви у різних сферах сучасного суспільства. Показано вплив глобалізації на трансформаційні процеси, що відбуваються у сучасній соціологічній теорії, зокрема, через розширення її предметного поля та переосмислення таких фундаментальних тем модерної соціології, як суспільні та владні відносини, соціальні конфлікти, громадянське суспільство, суспільні та культурні практики. Розкрито проблему глобального конфлікту в сучасних соціологічних теоріях. Розглянуто питання глобалізації в українському політичному дискурсі та громадській думці країни. Увагу приділено особливостям розвитку українського села за умов глобалізації.

Розглянуто сучасні концептуальні пропозиції щодо вивчення культурної партиципації громадян в умовах системної турбулентності українського соціуму і зрушення культурних порядків. Емпірично зафіксовано тенденцію до стримування культурної компетентності різних категорій і груп населення внаслідок ослаблення їх економічного статусу, політичних обмежень, медіа-скептицизму, невисокої якості доступних культурних продуктів. Зазначено, що водночас розширення публічної сфери і мережево-цифрової культури стимулює продукування інформаційних форматів участі в культурі нових спільнот, які сповіщають про свою активність в інтернеті, налагоджуючи культуру спільності й залучаючись у новий потоковий режим соціальної комунікації та культурного обміну.

Висвітлено історію становлення академічної соціології в Україні. Послідовно розглянуто етапи розвитку соціологічної думки та інституціоналізації соціології, починаючи із заснування Української академії наук і закінчуючи сучасним станом соціологічної спільноти у структурі Національної академії наук (НАН) України. Розглянуто соціологічні підходи у творчості академіка М. І. Туган-Барановського. Подано інформацію про Б. О. Кістяківського - першого вітчизняного професійного соціолога-академіка. Увагу приділено інтенсифікації та розширенню напрямів соціологічних досліджень (1979 - 1984 pp.). Описано основні напрями та результати діяльності Інституту соціології НАН України. Розкрито особливості процесу відновлення роботи Соціологічної асоціації України в 90-ті рр. XX ст. Додатково наведено документи, пов'язані з ретроспективою та сучасним станом академічної соціології в Україні.

Розглянуто сучасні концептуальні пропозиції щодо вивчення цінностей та ціннісних змін у різних сферах суспільного життя в нестабільному соціумі. Емпірично встановлено тенденції та фактори неузгодженості ціннісних преференцій соціальних категорій і соціокультурних спільнот, амбівалентності домінантних ціннісних дискурсів за участю владних еліт, ціннісних пріоритетів у сфері медіа, відмінностей у ціннісному обґрунтуванні громадянської культури, культурної партиципації різних груп населення. Обговорено перспективи ціннісної трансформації в українському суспільстві, що сприяли б реформаційним процесам.

Розглянуто концептуальні засади дослідження ризиків у соціології, системний характер та актуальні прояви ризиків у нестабільному суспільстві. З’ясовано варіативність концептуалізацій ризику, важливість зв’язків політики, влади і ризиків; основні сфери глобальних ризиків. Виявлено системний характер проблеми бідності й соціальної нерівності, масштаби поширення малозабезпеченості, диспропорції освітніх послуг і ринку праці в Україні. Проаналізовано фактори і динаміку соціальної напруженості в оцінках населення, структурні, емоційні, релігійні виміри соціальної напруженості. Розглянуто ризики інформаційної сфери медіа та соціальних мереж; проблемні місця електронної демократизації; дисбаланси у партиципаційній сфері культури; соціокультурні особливості сприйняття ризиків і соціальних проблем. Визначено, що аналіз проявів і локалізацій ризиків бідності, соціальної напруженості, культури, у т.ч. в умовах пандемії Covid-19, ґрунтується на емпіричних даних щорічного проекту "Українське суспільство: моніторинг соціальних змін" Інституту соціології НАН України та інших соціологічних досліджень.

Наведено результати соціологічних спостережень за змінами в українському суспільстві та його підсистемах унаслідок агресії РФ. Розглянуто глобальні та локальні аспекти війни, трансформації інституціональної та соціально-групової структури, зсуви в настроях, очікуваннях, ціннісних орієнтаціях громадян, соціально-психологічному стані населення. Зазначено, що емпіричну базу становлять дані моніторингу Інституту соціології НАН України за роки, що передували 2022-му, окремих порівняльних міжнародних досліджень, ініціативні опитування у мережі та інтерв'ю, що їх виконали співробітники Інституту соціології, дані Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), соціологічної групи "Рейтинг".