Аналізується світоглядна природа філософського знання, його відмінність від релігійного, наукового, художнього та інших форм знання. Розкривається зміст і суть світового та вітчизняного історико-філософського процесу, зокрема, йдеться про розвиток філософії стародавніх Індії, Китаю, Греції та Риму, середньовічної філософії, філософії епохи Відродження, Нового часу, західноєвропейської філософії XVII-XIX ст., а також розвиток філософської думки в Україні. Досліджуються онтологічні і гносеологічні аспекти змісту філософського знання, акцент робиться на проблемі творчості, практики, логіки і методології наукового пізнання. Ряд питань присвячений висвітленню проблем соціальної філософії та філософії історії. Особливу увагу звернуто на філософський аналіз суспільства, феномена особистості, основні сфери соціуму, цінності в житті людини і суспільства, а також перспективи розвитку на магістральних шляхах сучасної цивілізації.

Проаналізовано світоглядну природу філософського знання, його відмінність від релігійного, наукового, художнього та інших форм знання. Розкрито зміст і суть світового й вітчизняного історико-філософського процесу, зокрема, висвітлено розвиток філософії стародавніх Індії, Китаю, Греції і Риму, середньовічної філософії та філософії епохи Відродження, Нового часу, західноєвропейської філософії XVII-XIX ст., а також розвиток філософської думки в Україні. Досліджено онтологічні та гносеологічні аспекти змісту філософського знання. Особливу увагу приділено проблемам творчості, практики, логіки і методології наукового пізнання. Розглянуто питання соціальної філософії та філософії історії, а також зроблено філософський аналіз суспільства, феномену особистості, основних сфер соціуму, цінностей у житті людини і суспільства та перспектив розвитку на магістральних шляхах сучасної цивілізації.

На підставі узагальнення багаторічного досвіду викладання філософії у вищих навчальних закладах, зокрема, Київському Славістичному університеті, наведено уявлення про особливості філософського знання, його гуманістичну, предметно-дійову суть, роль у духовному житті суспільства. Запропоновано альтернативні способи осмислення проблем буття. Розглянуто філософію як науку, релігію, метафізику, мудрість, форму суспільної свідомості. Охарактеризовано напрями світової та вітчизняної філософії. Висвітлено проблеми людини та суспільства, діалектики, соціально-практичної природи пізнання, культури, ціннісних орієнтацій людства на зламі тисячоліть.

На основе обобщения многолетнего опыта изложения философии в высших учебных заведениях, в частности, Киевском Славистическом университете, приведены представления об особенностях философского знания, его гуманистической, предметно-действенной сущности, роли в духовной жизни общества. Предложены альтернативные способы осмысления проблем бытия. Рассмотрена философия как наука, религия, метафизика, мудрость, форма общественного сознания. Охарактеризованы направления мировой и отечественной философии. Освещены проблемы человечества и общества, диалектики, социально-практической природы познания, культуры, ценностных ориентаций человечества на сломе тысячелетий.

Розглянуто філософію як мудрість, форму суспільної свідомості, а також особливості філософського знання, його гуманістичну сутність, роль у духовному житті суспільства. Значну увагу приділено розгляду історичних етапів розвитку світової філософії (зокрема, стародавнього світу, середньовіччя, епох Відродження та Нового часу), її основних сучасних напрямків, своєрідності української філософії, проблем людини та суспільства, діалектики, соціально-практичної природи пізнання, культури, ціннісних орієнтацій людства на зламі тисячоліть. Описано філософську систему та діалектику Г. Гегеля, філософію Г. Сковороди, І. Франка.

Рассмотрены философия как мудрость, форма общественного сознания, а также особенности философского знания, его гуманистическая сущность, роль в духовной жизни общества. Особое внимание уделено рассмотрению исторических этапов развития мировой философии (в частности, древнего мира, средневековья, эпох Возрождения и Нового времени), ее основных современных направлений, своеобразия украинской философии, проблем человечества и общества, диалектики, социально-практической природы познания, культуры, ценностных ориентаций человечества на рубеже тысячелетий. Описаны философская система и диалектика Г. Гегеля, философия Г. Сковороды, И. Франка.