Індекс рубрикатора НБУВ: С5*686.2

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены модернизация как дифференциация и рационализация общества, а также право как средство институализации целерационального действия. Раскрыта сущность понятий коммуникативных действия и рациональности, описаны механизмы координации взаимодействия посредством языка. Освещена проблема обоснования притязаний на нормативную значимость. Показана роль позитивного права в дифференциации системы и жизненного мира. Охарактеризован демократический потенциал развития современного общества и права.

Досліджено модернізацію в аспекті суспільної раціоналізації та ролі права як інструменту цілеспрямованих соціальних змін. Базуючись на синтезі методологічних підходів теорії соціальної дії, теорії систем і теорії комунікативної дії, розроблено теоретичну модель процесу суспільної раціоналізації як складної взаємодії трьох типів раціональності-комунікативної раціональності, цілераціональності та системної раціональності. Розкрито головну роль права у раціоналізації суспільних відносин. Здійснено реконструкцію правової форми регулювання соціальних відносин у контексті історично мінливих критеріїв раціональності. Висвітлено діалектику взаємного конституювання сучасного права та демократії. Обгрунтовано способи демократичної легітимізації права на етапі рефлюксивної модернізації. Запропоновано ідею щодо необхідності концептуального відокремлення громадянського суспільства як організаційної основи публічної сфери не тільки від держави, але й ринкової економіки.

Висвітлено історію становлення та розвитку філософії з давніх часів до сучасного періоду. Проаналізовано основні філософські концепції античності, середньовіччя, епохи Відродження, Нового часу, XIX - XXI ст. Розглянуто теми онтології, найкращого державного устрою, людського щастя, причинно-наслідкового зв'язку, особи та суспільної історії. Проаналізовано співвідношення віри та розуму на прикладі опозицій Ансельма й Абеляра, Ф. Аквінського та Р. Бекона. Охарактеризовано основні етапи розвитку філософського вчення у Київській Русі. Розглянуто філософські студії І. Дамаскіна, Л. Валли, Н. Макіавеллі, Д. Бруно, М. Монтеня, Р. Декарта, І. Ньютона, Д. Локка, Д. Берклі, Д. Юма, Т. Гоббса, Д. Дідро, Вольтера, Г. Сковороди, І. Канта, В.Ф. Гегеля, О. Конта, Г. Спенсера, Е. Маха, А. Пуанкаре, П. Дюгема, К. Поппера, М. Бердяєва. Розкрито основні положення філософської антропології, а також філософських теорій структуралізму, прагматизму, екзистенціалізму, персоналізму.

Освещена история становления и развития философии с древних времен до современного периода. Проанализированы основные философские концепции античности, средневековья, эпохи Возрождения, Нового времени, XIX - XXI ст. Рассмотрены темы онтологии, наилучшего государственного устройства, человеческого счастья, причинно-следственной связи, личности и общественной истории. Проанализировано соотношение веры и разума на примере оппозиции Ансельма и Абеляра, Ф. Аквинского и Р. Бекона. Охарактеризованы основные этапы развития философской мысли в Киевской Руси. Рассмотрены философские учения И. Дамаскина, Л. Валлы, Н. Макиавелли, Д. Бруно, М. Монтеня, Р. Декарта, И. Ньютона, Д. Локка, Д. Беркли, Д. Юма, Т. Гоббса, Д. Дидро, Вольтера, Г. Сковороды, И. Канта, В.Ф. Гегеля, О. Конта, Г. Спенсера, Э. Маха, А. Пуанкаре, П. Дюгема, К. Поппера, Н. Бердяева. Раскрыты основные положения философской антропологии, а также философских теорий структурализма, прагматизма, экзистенциализма, персонализма.