Запропоновано пристрій закріплення штанги для демпфірування її коливань , що збурюються нерівністю оброблюваної поверхні грунту. Відповідно до цих режимів навантаження розроблено пасивну систему підвіски штанги. Виконано числовий аналіз та визначено оптимальні параметри пасивної підвіски.

Розглянуто задачу оптимального проектування крайньої секції штанги обприскувача, виготовленої із композиційного матеріалу, виходячи з умови максимуму її динамічної жорсткості. Для визначення динамічних властивостей композитної крайньої секції використано метод ефективних комплексних модулів з врахуванням модуля податливості на зсув. Задачу оптимізації розв'язано за допомогою числового методу нелінійного програмування - методу ковзкого допуску. В результаті одержано оптимальні проекти крайньої секції штанги, які дають змогу зменшити динамічні навантаження за всією довжиною конструкції і підвищити її міцність.

Розглянуто методи розрахунку й оптимізації динамічних процесів у вібронавантажених конструкціях із динамічними гасниками. Розглянуто два випадки: гасник приєднаний до корпусу агрегату; гасник приєднаний до обертового елемента.

Розглянуто згин асиметричного шаруватого пакета. На базі теорії вищого порядку для шаруватих анізотропних пластин та експериментально визначених прогинів за триточкового згину шаруватих балок запропоновано методику ідентифікації їх модулів пружності. Теоретична модель враховує зсувні і нормальні деформації та напруження. Модулі визначено на підставі мінімізації відхилень експериментальних прогинів від розрахункових.

На основі теорії вищого порядку для шаруватих анізотропних пластин та експериментально визначених прогинів за триточкового згину шаруватих балок запропоновано методику ідентифікації їх модулів пружності. Теоретична модель враховує зсувні і нормальні деформації та напруження. Модулі знайдено на основі мінімізації відхилень експериментальних значень прогинів від розрахункових.

Наведено формулювання й розв'язок задачі стійкості композитних циліндричних оболонок (ЦО) з рівноважними розшаруваннями. Рівняння стійкості тонкостінних композитних елементів зі змінюваними розшаруваннями одержано на підставі теорії анізотропних оболонок з використанням варіаційних принципів Васідзу й Треффца. Теоретична модель ураховує дискретність будови структури. За допомогою розробленого методу розв'язано задачу стійкості ЦО з кільцевим розшаруванням за дії зовнішнього тиску й осьовому стиску. Проаналізовано форми втрати стійкості оболонки у разі виникнення й розвитку розшарувань. Досліджено залежність критичних зусиль для двошарової ЦО від фізико-механічних характеристик, топографії розшарування й навантаження.

Розглянуто теорію згину шаруватого пакета. Теоретична модель враховує зсувні, нормальні деформації і напруження. Детально розглянуто розподіл напружень у тришаровій балці за різних частот коливань. Оцінено демпфувальні властивості в частотній області. Подано експериментальні результати для сталевої балки з м'якими лицьовими шарами.

Проаналізовано динамічні характеристики шаруватих пластин, що складаються з жорстких зовнішніх шарів і внутрішніх з магнітореологічними (МР) властивостями. Оцінено вплив магнітного поля на частоту і коефіцієнт втрат для різних МР шарів і зовнішніх жорстких шарів матеріалів. Застосована уточнена теоретична модель враховує деформації кожного шару, в тому числі деформації поперечного зсуву та поперечну нормальну, а також нелінійні зміни переміщень по товщині пластини.