Проаналізовано педагогічну спадщину В. О. Сухомлинського з погляду співзвучності його ідей з тими завданнями, що стоять перед сучасною системою освіти як першорядні. Зазначено, що трьома обов'язковими складниками гуманної педагогічної системи видатного педагога вважаються любов до дитини, утвердження добра, виховання красою. Зосереджено увагу на таких ідеях В. О. Сухомлинського щодо проектування та творення людини, як: збереження та примноження здоров'я дитини, формування творчих здібностей учнів через книгу, виховання поваги та любові до рідної мови. Наголошено на важливості звернення вчителів-словесників до досвіду вченого-педагога щодо формування мовної культури учнів, розвитку їхнього мислення.

Проанализировано педагогическое наследие В. А. Сухомлинского с точки зрения созвучности его идей с теми задачами, которые стоят перед современной системой образования как первостепенные. Указано, что тремя обязательными составляющими гуманной педагогической системы выдающегося педагога считаются любовь к ребенку, утверждение добра, воспитание красотой. Сосредоточено внимание на таких идеях В. А. Сухомлинского по проектированию и созданию человека, как: сохранение и приумножение здоровья, формирование творческих способностей учащихся через книгу, воспитание уважения и любви к родному языку. Подчеркнута важность обращения учителей-словесников к опыту ученого-педагога по формированию речевой культуры учащихся, развитию их мышления.

The article analyzes the pedagogical heritage of V. O. Sukhomlynskyi in terms of accordance of his ideas to tasks facing the modern education system as a priority. Stressed the importance of an appeal to his experience of teachers-philologists, as theteacher has paid great attention to the formation of linguistic culture of the pupils, develop their thinking

Висвітлено результати дослідження, проведеного серед учителів гуманітарних дисциплін, яке показало, що існують проблеми в організації діяльності щодо цілепокладання, а також у прогностичній, діагностичній, проектувальній, конструктивній, організаторській, корекційній, комунікативній діяльності учителів. Розглянуто готовність учителів до формування самоосвітньої компетентності учнів як інтегративне, цілісне особистісно-функціональне утворення особистості, що має системну організацію, складну, багаторівневу структуру та є сукупністью взаємодією та взаємопроникненням мотиваційного, когнітивного, операційно-діяльнісного компонентів. Відзначено навчально-методичну роботу з учителями на курсах підвищення кваліфікації, яка передбачає спеціалізоване вдосконалення освіти шляхом поглиблення, розширення та оновлення їх професійних знань, використання сучасних технологій.

Розглянуто прикладні аспекти підготовки педагогічних працівників в системі післядипломної педагогічної освіти до роботи за умов освітніх округів. Акцентовано увагу на проблемі вдосконалення науково-методичного супроводу інноваційної діяльності ЗНЗ, формування професійної готовності педагогічних кадрів до реалізації інновацій. Висвітлено особливості післядипломної підготовки педагогів до професійної діяльності у системі післядипломної педагогічної освіти на основі реалізації комплексу взаємопов’язаних організаційно-педагогічних, науково-методичних, прикладних, соціально-культурологічних заходів. Доведено, що науково-методичний супровід інноваційної діяльності ЗНЗ повинен забезпечити орієнтацію інноваційних процесів на модернізацію регіональної стратегії розвитку освіти.

Рассмотрены прикладные аспекты подготовки педагогических работников в системе последипломного педагогического образования к работе в условиях образовательных округов. Акцентировано внимание на проблеме совершенствования научно-методического сопровождения инновационной деятельности общеобразовательных учебных заведений, формирования профессиональной готовности педагогических кадров к реализации инноваций. Освещены особенности последипломной подготовки педагогов на основе реализации комплекса взаимосвязанных организационно-педагогических, научно-методических, прикладных, социально-культурологических мероприятий. Доказано, что научно-методическое сопровождение инновационной деятельности общеобразовательных учебных заведений должно обеспечить ориентацию инновационных процессов на модернизацию региональной стратегии развития образования.

The article deals with the problem of improving of the scientific and methodological support of secondary schools innovative activities, formation of professional readiness of pedagogical staff implement innovations into the activities of educational district. It throws light upon the peculiarities of preparing teachers to work under the updated conditions in the implementation of complex interrelated organizational, pedagogical, methodological, practical-experimental and social events.