Вивчено катагенетичні перетворення пісковиків вуглевмісних товщ. Петрографічними методами з використанням рентгенівського та хімічного аналізу досліджено пісковики русел, підводних виносів рік і узбережжя моря, що містять вугілля від довгополуменевого до пісного для Донецько-Макіївського та Красноармійського районів Донбасу та газове, жирне, коксівне для Південно-Західного району Львівсько-Волинського басейну. На підставі вивчення змін мінералів-індикаторів (кварцу, регенераційного кварцу, польових шпатів, біотиту, глинистих мінералів цементу), встановлено, що зональність катагенетичних перетворень залежить від генетичного типу пісковиків та геологічної будови районів досліджень. Визначено взаємозв'язок між інтенсивністю катагенетичних перетворень пісковиків та їх пористістю. Пісковики русел та підводних виносів рік у процесі переходу від стадії початкового до глибинного катагенезу характеризуються стрибкоподібним зменшенням пористості. Детальне літолого-петрографічне дослідження пісковиків з встановленням їх генетичного типу та врахуванням інтенсивності катагенетичних змін дає можливість передбачати небезпечні зони, які можуть акумулювати супутній газ метан і бути небезпечними через газовикиди під час розробки вугільних пластів.

Подано співвідношення основних складових частин аргілітів зі збільшенням ступеня метаморфізму вугілля для Красноармійського (св. К-900), Донецько-Макіївського (св. Щ-1027) геолого-промислових районів Донбасу і Любельського (св. 7285, 7033) родовища Львівсько-Волинського басейну. Досліджено породи глибинного катагенезу. За класифікацією А. Г. Коссовської і В. Д. Шутова на даній стадії відбувається повна перекристалізація глинистої речовини, внаслідок чого в її складі залишаються два компоненти (гідрослюда та хлорит). За допомогою рентгенівського і хімічного аналізів встановлено: в зоні глибинного катагенезу аргіліти Донбасу і ЛВБ зберігають трикомпонентний склад, обумовлений катагенетичними змінами, а також аутигенним хлоритом і каолінітом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д59(45Укр5)43

Рубрики:

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За результатами петрографічних досліджень вуглевмісних пісковиків Донецького та Львівсько-Волинського басейнів установлено, що польові шпати лише частково можуть бути індикаторами стадійності катагенетичних перетворень порід у процесі метаморфізму вугленосної товщі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д453(45Укр3)3 + И310.47

Рубрики:

Горючі корисні копалини.Бітуми

Підземна газифікація

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З'ясовано тектонічні та фаціальні умови нагромадження і захоронення фітомаси, які стали передумовою формування певних петрографічних та генетичних типів вугілля. Встановлено, що тектонічний режим під час накопичення фітомаси вугільних пластів середнього карбону був здебільшого відносно стабільним. Це забезпечило існування стійких і відносно стійких сильно обводнених застійних боліт, що у свою чергу обумовило відповідне біохімічне перетворення органічної речовини й утворення переважно таких петрографічних типів вугілля як кларени і дюрено-кларени та генетичних типів груп колінітів і преколінітів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д344(45УКР5)

Рубрики:

Петрографія осадочних гірських порід (літологія)

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д453(45УКР3)3 + И310(4УКР3)1

Рубрики:

Горючі корисні копалини.Бітуми

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано основні види флори, які брали участь у нагромадженні фітомаси карбонового віку на теренах Донецького і Львівсько-Волинського басейнів, визначено роль речовинного складу вугілля у формуванні певних петрографічних і генетичних його типів, які відрізняються між собою якісними показниками і умовами утворення, з'ясовано вплив речовинного складу вугілля на сучасну газоносність вугільних покладів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д452(45УКР3)419

Рубрики:

Неметалеві корисні копалини

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д432.45(45УКР)-53

Рубрики:

Кам'яновугільний період (карбон)

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вмісні породи мають велике значення для формування газоносності вугленосних товщ, нагромадження і міграції метану. Досліджено пісковики серпуховського ярусу нижнього карбону та башкирського ярусу середнього карбону Тяглівського родовища Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну. Побудовано схеми газоносності цих пісковиків. У деяких стратиграфічних інтервалах газоносність є досить високою. Газоносність пісковиків зменшується з глибиною, що пов'язано з погіршенням колекторських властивостей порід, зумовленим ступенем постседиментаційних змін, структурно-тектонічними і гідрогеологічними умовами залягання. Дегазація пісковиків безперервна і нерівномірна, що пояснюється не лише їх низькою газопроникністю, але й ускладненням моноклінальних схилів пологими куполоподібними антиклінальними підняттями, куди з великих площ можуть надходити гази шляхом вертикальної та латеральної міграції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д453(45УКР3)3-5

Рубрики:

Горючі корисні копалини.Бітуми

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д453(45УКР3)3

Рубрики:

Горючі корисні копалини.Бітуми

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За парагенезами мінералів і типоморфними ознаками мінералів, флюїдними включеннями у мінералах і закритими порами у породах розрізів параметричних свердловин глибокого буріння в Донецькому та Львівсько-Волинському басейнах вивчено мінеральний склад вугленосних товщ і стадійність постседиментогенних змін порід, відображену в термобарогеохімічній зональності. Особливості флюїдного режиму постседиментогенного мінералогенезу на стадіях початкового, глибинного катагенезу та початкового метагенезу визначено внаслідок впливу на ці процеси метановодних(вуглеводне-водних) флюїдів, сформованих під дією насамперед глибинних чинників. Це виокремлює глибинні флюїди як вагому складову флюїдних постседиментогенних мінералоутворювальних палеосистем, що функціонували у вуглепородних масивах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д453(45УКР3)3-43 + Д59(45УКР3)45

Рубрики:

Горючі корисні копалини.Бітуми

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д452(45УКР)419 + Д59(45УКР)452

Рубрики:

Неметалеві корисні копалини

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж22224 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати упорядкування синоніміки вугільних пластів і вапняків кам'яновугільної системи Львівсько-Волинського басейну з урахуванням ратифікованих змін в її стратиграфічному розрізі. Зазначено, що присвоєння попередніми дослідниками індексів вугільних пластів не відповідає назвам ярусів у стратиграфічному розрізі відкладів кам'яновугільної системи басейну, які були змінені ухвалами Міжвідомчого стратиграфічного комітету (МСК) СРСР в 1974 р. і МСК України в 2013 р. На основі детального аналізу і систематизації фактичного матеріалу та інтерпретації даних каротажу розвідувальних свердловин вуглепромислових і вугленосних районів басейну (Нововолинський - Волинське родовище, Червоноградський - Забузьке, Межиріченське, Південно-Західний - Тяглівське і Любельське родовища) пропонується оновлена синоніміка вугільних пластів і вапняків. Проведено упорядкування їх синоніміки у відповідності до змін назв ярусів у стратиграфічному розрізі кам'яновугільної системи або їх вікової послідовності. Класифікація синоніміки Львівсько-Волинського басейну базується на позначеннях, які відповідають назвам виділених ярусів (їх початковим літерам). У відповідності до такої концепції індексація вугільних пластів візейського ярусу починається з нижнього прошарку вугілля у відкладах куличківської світи раннього візею. Синоніміка вугільних пластів і вапняків серпуховського ярусу змінюється відповідно літерами s i S. Змінюється літерами b і B також синоніміка вугільних пластів і вапняків у відкладах бужанської світи, яка відноситься до башкирського ярусу середнього карбону. Проведені упорядкування системи індексації дозволить розробити істотно оновлену схему індексації вугільних пластів і вапняків кам'яновугільних відкладів Львівсько-Волинського басейну, яка повністю відповідає нормативам стратиграфічної класифікації, має як наукове, так і важливе прикладне значення та рекомендується для розгляду і затвердження МСК України.

Узагальнено матеріали зі стратиграфії, тектоніки, літологічного складу вугленосної товщі басейну з точки зору його газоносності. Розглянуто склад, природу вугільних газів, форми знаходження та умови їх захоронення. Вивчено питання генерації вуглеводневих газів у процесі вуглефікації органічної речовини та їх абіогенне походження, пов'язане з глибинними процесами Землі. Проаналізовано вплив колекторських властивостей вугілля та вуглевмісних порід, складу та фізико-механічних особливостей безпосередньої покрівлі і підошви вугільних пластів, встановлено залежність розподілу газів у вугільних пластах і вуглевмісних породах від диз'юнктивних тектонічних порушень. Досліджено вплив внутрішньоформаційних та епігенетичних розмивів на дегазацію вугільних пластів. На основі побудови схем газоносності вугільних пластів окремих шахтних полів і загалом по басейну зроблено висновки про розподіл метану у вугленосній товщі. Зібрано і систематизовано матеріали з оцінки ресурсів метану газовугільних родовищ та окреслено перспективи сучасної природної газоносності вугільних пластів глибоких горизонтів басейну. Наведено оптимальні умови формування скупчень вуглеводневих газів. Зроблено висновки щодо видобувного потенціалу газів вугленосної товщі Львівсько-Волинського басейну як можливого джерела покращання теперішнього стану паливно-енергетичного комплексу України.

Наведено сучасні методи та засоби багатокритеріального аналізу рішень, які можуть бути інтегровані в геоінформаційні системи. Головну увагу приділено питанням розробки методів багатокритеріального аналізу рішень з розміщення просторових об’єктів на основі застосування апарату теорій нечітких множин і нечіткої логіки. Прикладний аспект теорії подано у вигляді створених ГІС-орієнтованих програмних засобів обробки й аналізу просторової інформації для пакету ESRI ArcGIS 10.7. Застосування запропонованих моделей, методів і програмних засобів розглянуто на прикладі розв'язання актуальної проблеми раціонального розміщення полігонів твердих побутових відходів.