Наведено результати дослідження щодо визначення потреби лікарів загальної практики / сімейних лікарів у консультативній допомозі, яку надають лікарі-спеціалісти. Розраховано інтегральний показник потреби в консультаціях ЛЗП/СМ лікарями-спеціалістами, який відрізнявся під час надання медичної допомоги дорослому та дитячому населенню і залежав від рівня теоретичних знань та компетенцій ЛЗП/СЛ, структури звернення пацієнтів по медичну допомогу до ЛЗП/СЛ відповідно до класів хвороб за МКХ-10, а відповідно і рівнів пошіреності хвороб серед населення, якому ЛЗП/СЛ надавали медичну допомогу. Визначено важливе значення одержаних результатів для розробки штатних розписів під час формування госпітальних округів у частині забезпечення населення доступною спеціалізованою амбулаторно-поліклінічною допомогою.

Мета роботи - вивчити рівень скерування дорослих пацієнтів лікарями загальної практики/сімейними лікарями на консультації до лікарів-спеціалістів на вторинний рівень надання медичної допомоги. За допомогою методу експертних оцінок за спеціально розробленою програмою вивчено скерування 800 первинних дорослих пацієнтів, які звернулися до лікарів загальної практики/сімейних лікарів, (400 - у сільській місцевості, 400 - у містах) на вторинний рівень надання медичної допомоги. Встановлено, що сімейні лікарі, які надають медичну допомогу сільському населенню, достовірно рідше скеровують пацієнтів на консультації до лікарів-спеціалістів на вторинний рівень надання медичної допомоги. Виявлено недостатній рівень задоволеності сімейних лікарів якістю консультацій лікарів-спеціалістів. Зворотний зв'язок як систему на рівні "вторинна амбулаторно-поліклінічна - первинна медична допомога" не відпрацьовано. Одержані в ході дослідження результати є підставою для розробки програми експертного розподілу лікарських спеціальностей між консультативними поліклініками та консультативно-діагностичними центрами.

Мета дослідження - розробити концептуальні підходи до організації амбулаторно-поліклінічної допомоги дорослому населенню за умов реформування галузі охорони здоров'я. У роботі застососвано методи: концептуального моделювання, структурно-логічного аналізу, бібліосемантичний. Визначено функції амбулаторно-поліклінічної служби (консультативну, діагностичну, лікувальну, диспансеризацію населення, методичну, експертну, навчальну, освітню) та її структурні підрозділи (консультативні поліклініки, які функціонують як окремі заклади охорони здоров'я або у складі лікарень планового лікування і формуються у разі оптимізації центральних районних і міських лікарень; консультативно-діагностичні центри, що функціонують як окремі заклади охорони здоров'я або у складі лікарень інтенсивного лікування і формуються під час створення госпітальних округів). Висновки: розроблено концептуальні підходи до організації амбулаторно-поліклінічної допомоги в ході реформування системи охорони здоров'я та пріоритетного розвитку первинної допомоги на засадах сімейної медицини з визначенням функцій та рівнів амбулаторно-поліклінічних закладів охорони здоров'я.

Мета роботи - вивчити та проаналізувати стан розвитку в Україні первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини. Використано дані центру медичної статистики МОЗ України за 2014 р. Основним методом дослідження був статистичний. Встановлено, що за показниками охоплення населення первинною медико-санітарною допомогою на засадах сімейної медицини, кадрового забезпечення первинного рівня надання медичної допомоги та середнього навантаження на одного сімейного лікаря, а також оснащеності сімейних амбулаторій відповідно до галузевих нормативів у розрізі регіонів є значні відмінності.

Мета роботи - вивчити, проаналізувати та представити основні показники реформування системи охорони здоров'я в пілотних регіонах за 2014 р. Матеріалами дослідження слугували дані оперативного моніторингу реформування системи охорони здоров'я в пілотних регіонах за 2014 р., крім Донецької області. В усіх регіонах проведено розмежування первинного та вторинного рівнів медичної допомоги, створено центри первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД). Проводиться робота з укомплектування штатних посад фізичними особами та забезпечення закладів охорони здоров'я транспортними засобами, засобами зв'язку та комп'ютерами. Медичні працівники, крім м. Київ, забезпечуються житлом. Висновки: висвітлено розвиток ПМСД в пілотних регіонах за 2014 р. Показано різні рівні розвитку ПМСД в організаційному плані та достовірні відмінності показників її ефективності.